Порушення лімфообігу
Лімфатична система забезпечує підтримання метаболічної рівноваги між кров'ю і тканинами та виконує дренажну функцію шляхом всмоктування з тканини води і високомолекулярних речовин (білки, емульговані ліпіди та ін.).
Розрізняють такі форми порушень лімфообігу:
а) механічну;
б) динамічну;
в) резорбційну недостатність.
Механічна недостатність розвивається у всіх випадках, що характеризуються затримкою відтоку лімфи з розвитком її застою.
Динамічна недостатність з'являється в результаті підвищеної фільтрації в капілярах. У цьому випадку лімфатичні судини не забезпечують видалення набрякової рідини з інтерстицію.
Резорбційна недостатність виникає в результаті змін біохімічних та дисперсійних властивостей тканинних білків, або зменшення проникливості лімфатичних капілярів, що супроводжується застоєм рідини в тканинах У більшості випадків спостерігається змішаний тип зазначеної недостатності лімфообігу.
Зербіно Д. Д. (1974) розрізняє такі морфологічні ознаки недостатності лімфообігу:
- розширення лімфатичних судин;
- розвиток колатерального лімфообігу;
- перебудова лімфатичних капілярів та судин;
- розвиток лімфектазій, лімфедеми, стазу лімфи, утворення коагулянтів білків (тромбоз, лімфорея, хілорея, хільозний асцит, хілоторакс).
Наслідки недостатності лімфатичної системи визначаються, перш за все, порушеннями лімфообігу, розвитком гіпоксії, чим зумовлені дистрофічні та некротичні зміни при гострій лімфедемі, а також атрофічні та склеротичні зміни при хронічному застої лімфи.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 703 | Нарушение авторских прав
|