АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Існують дві форми запалення: ексудативне запалення та продуктивне запалення.

Прочитайте:
  1. Антигенпрезентирующие клетки: виды, роль в формировании клеточного и гуморального иммунного ответа.
  2. Аутоиммунное органоспецифическое заболевание формирование несколько антиген к тиероглобулину.
  3. Аутоиммунные реакции могут быть результатом формирования новых Аг-детерминант в составе носителя Аг или повреждения существующих аутоантигенных детерминант.
  4. БАНАЛЬНЕ І СПЕЦИФІЧНЕ ЗАПАЛЕННЯ
  5. Біологічно активні речовини – медіатори (модулятори) запалення
  6. Бюрократия и проблемы формирования конституционной экономики
  7. Бюрократия и проблемы формирования конституционной экономики
  8. В основе этой реакции лежит взаимодействие IgG, IgM или IgА с циркулирующими или тканевыми Аг с формированием иммунных комплексов, которые индуцируют воспаление.
  9. В процессе формирования B-клеток выделяют антигеннезависимую и антигензависимую стадии.
  10. Важкі форми гострого шигельозу Григор'єва-Шига можуть супроводжуватися

Основною ознакою ексудативного запалення є вихід із просвіту мікросудин (у першу чергу посткапілярів та венул) плазми крові та форменних елементів, тобто утворення запальної рідини, або ексу­дату. Альтеративні зміни при цьому проявляються пошкодженням стінок судин, розвитком дистрофії клітин або некрозу, десквамацією клітин (слизових та серозних оболонок). Проліферативні процеси виражені нерізко.

Розрізняють такі форми ексудативного запалення (схема XXI):

1. Серозне запалення.

2. Фібринозне запалення.

3. Гнійне запалення.

4. Катаральне запалення.

5. Геморагічне запалення.

6. Гнильне запалення.

7. Змішані форми.

Серозне запалення характеризується утворенням серозного ексу­дату, в складі якого до 2% білка та невелика кількість клітинних елементів. Серозний ексудат може проникати дифузно в тканину органа, призводячи до розвитку запального набряку, може нагромаджуватися в тій або іншій порожнині (плеври, перикарду, очеревини) або перебувати на поверхні слизових оболонок та в складі епідермісу (опікова хвороба, серозний катар), рідше міститься у внутрішніх органах — легені, нирки та ін.

Мал. Серозний ексудат у плевральній порожнині

Зокрема, при серозному екстракапілярному гломерулонефриті клубочки збільшуються в розмірах, у просвітах їх капілярних петель та мезангії нагромаджується серозна рідина, в якій містяться лейко­цити, виникають дистрофічні зміни компонентів капілярної стінки (ендотеліоцитів, базальної мембрани, мезангіоцитів, подоцитів). Інколи лейкоцити виповнюють більшу частину просвіту капіляра (мал.35).

Зовні це прозора рідина жовтуватого кольору, у складі якої вияв­ляються лейкоцити, лімфоцити, десквамовані клітини серозних оболонок, альвеолоцити та ін.

Причинами серозного запалення можуть бути термічні фактори (опікова хвороба), інфекційні агенти (мікобактерії туберкульозу, диплококи Френкеля, менінгококи), аутоінтоксикації.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 673 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)