АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Безперервні з’єднання – сінартрози

Скелет у своєму розвитку проходить три стадії: сполучнотканинну, хрящову і кісткову. Так як перехід від однієї стадії до іншої пов’язаний також із змінами тканини, яка знаходиться у проміжку між кістками, то з’єднання кісток у своєму розвитку проходить ті ж три стадії, внаслідок чого розрізняють три види сінартрозів:

1. Якщо у проміжку між кістками після народження залишається сполучна тканина, то кістки виявляються з’єднаними посередництвом сполучної тканини – сіндесмоз (sindesmosis, sin – з, desme – зв’язка).

2. Якщо у проміжку між кістками сполучна тканина переходить у хрящову, яка залишається після народження, то кістки виявляються з’єднаними посередництвом хрящової тканини – сінхондроз (synchondrosis, chondros – хрящ).

3. Якщо в проміжку між кістками сполучна тканина переходить в кісткову (при десмальному остеогенезі) або спочатку у хрящову, а потім у кісткову (при хондральному остеогенезі), то кістки виявляються з’єднаними посередництвом кісткової тканини – сіностоз (synostosis).

Характер з’єднання кісток не є незмінним на протязі життя одного індивідууму. Відповідно трьом стадіям костеніння сіндесмози можуть переходити в сінхондрози і сіностози. Останні є завершальною стадією розвитку скелету.

Сіндесмоз є безперервне з’єднання кісток посередництвом сполучної тканини.

1. Якщо сполучна тканина заповнює великий проміжок між кістками, то таке з’єднання набуває вигляд міжкісткових перепонок, membrana interossea, наприклад, між кістками передпліччя або гомілки.

2. Якщо проміжна сполучна тканина набуває вигляду волокнистих пучків, то отримуються фіброзні зв’язки, ligamenta (зв’язки хребтового стовпу. В деяких місцях (наприклад, між дугами хребців) зв’язки складаються із еластичної сполучної тканини (synelastos); вони мають жовтувате забарвлення.

3. Коли проміжна сполучна тканина набуває характер тонкого прошарку між кістками черепу, то отримуються шви, suturae. За формою кісткових країв, які з’єднуються, розрізняють наступні шви:

А) зубчатий, sutura serrata, коли зубці на краї одної кістки входять у проміжки між зубцями другої (між більшістю кісток склепіння черепу);

Б) лускоподібний, sutura squamosa, коли край однієї кістки накладається на край іншої (між краями скроневої і тім’яної кісток);

В) плоский, sutura plana – прилягання не зазубрених країв (між кістками лицевого черепа).

Сінхондроз є безперервне з’єднання кісток посередництвом хрящової тканини і внаслідок фізичних властивостей хряща є упруге з’єднання. Рухи при сінхондрозі невеликі і мають пружинячий характер. Вона залежать від товщини хрящового прошарку: чім він товщий, тим рухливість більша.

За властивостями хрящової тканини (гіалінова або фіброзна) розрізняють:

1) сінхондроз гіаліновий, наприклад, між І ребром і грудниною;

2) сінхондроз волокнистий.

Останній виникає там, де виявляється великий спротив механічним діям, наприклад, між тілами хребців. Тут волокнисті сінхондрози в силу своєї пружності грають роль буферів, пом’якшуючи поштовхи і потрясіння.

За тривалістю свого існування сінхондрози бувають:

1. Тимчасові – існують лише до певного віку, після чого заміщуються сіностозами, наприклад, сінхондрози між епіфізом і метафізом або між трьома кістками поясу нижньої кінцівки, які зливаються в єдину тазову кістку. Тимчасові сінхондрози являють другу фазу розвитку скелету.

2. Постійні – існують на протязі всього життя, наприклад, сінхондрози між пірамідою скроневої кістки і клиноподібною кісткою, між пірамідою і потиличною кісткою.

Якщо в центрі сінхондрозу утворюється вузька щілина, яка не має ознак справжньої суглобової порожнини з суглобовими поверхнями і суглобовою капсулою, то таке з’єднання стає перехідним від безперервних до перервних – суглобів і називається сімфізом, наприклад, лобковий сімфіз, symphysis pubica. Сімфіз може утворитись і в результаті зворотного переходу від перервних до безперервних з’єднань в результаті редукції суглобів, наприклад, у деяких хребетних між тілами низки хребців від суглобової порожнини залишається щілина в міжхребцевому диску.

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 574 | Нарушение авторских прав