АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація і характеристика циклічних вправ

49. Між тривалістю роботи і фізіологічною потужністю існує:

а) прямо-пропорційна залежність,

б) обернено-пропорційна залежність,

в) залежність відсутня.

50. Тривалість роботи максимальної потужності не більше (а):

а) 10, 6)30, в) 40, г)50.

51. Плавання на дистанцію 25 м відноситься до такої зони відносної потужності:

а) помірної, б) великої,

в) субмаксимальної, г) максимальної.

52. Витрати енергії при роботі максимальної потужності (ккал/с):

а) 4, 6)8, в) 12, г) 16.

53. Енергозабезпечення діяльності в зоні максимальної потужності здійснюється переважно за рахунок такої енергосистеми:

а) фосфатної, б) лактацидної,

в) окислювальної, г) а+б.

54. Споживання кисню при роботі максимальної потужності (в % до запиту):

а) 10, 6)40, в) 80, г) 100.

55. Зміни функцій дихальної та серцево-судинної систем при роботі максимальної потужності:

а) максимальні,

б) максимальні лише в кінці дистанції,

в) середні,

г) мінімальні.

56. Кисневий запит при виконанні роботи максимальної потужності приблизно складає (л/хв.):

а) 10-20, 6)30-40, в) 40-60, г) 60-80.

57. Кисневий борг при роботі максимальної потужності приблизно складає (л):

а) 1-3, 6)3-5, в) 6-8, г) 10-15.

58. При роботі максимальної потужності в крові нагромаджується молочної кислоти (мг%):

а) 10, 6)50, в) 100, г) 150.

59. Середня тривалість відновлення функцій організму після роботи максимальної потужності (год.): а) 6, 6)12, в) 24, г)48.

60. Тривалість роботи субмаксимальної потужності:

а) від 20-30 с. до 3-5 хв.,

б) від 3-5 хв. до 30-40 хв.,

в) від 30-40 хв. до 50-60 хв.,

г) більше 50-60 хв.

61. Стайєрський біг 1500 м відноситься до такої зони відносної потужності:

а) помірної, б) великої,

в) субмаксимальної, г) максимальної.

62. Витрати енергії при роботі субмаксимальної потужності (ккал/с):

а)1, 6)5, в) 10, г) 15.

63. Споживання кисню при роботі субмаксимальної потужності (в % до запиту):

а) 10, 6)40, в) 80, г) 100.

64. При роботі субмаксимальної потужності вміст молочної кислоти в крові спортсмена досягає (мг%): а) 50-100, 6)150-200,

в) 250-300, г) 350-400.

65. Активна реакція крові у спортсмена, що на змаганнях пробіг дистанцію 800 м:

а) 8,0, 6)7,5, в) 7,0, г) 6,5.

66. Гравітаційний шок найчастіше виникає після виконання роботи в зоні потужності:

а) максимальної, б) субмаксимальної, в) великої, г) помірної.

67. Виникнення гравітаційного шоку (при різкій зупинці після інтенсивної циклічної роботи) обумовлено:

а) припиненням дії периферичних м’язових помп,

б) зменшеним надходженням венозної крові до серця,

в) дією земного тяжіння,

г) а+б+в.

68. Для попередження розвитку гравітаційного шоку після фінішу спортсмену пропонується:

а) зупинитись і присісти,

б) продовжуючи біг поступово перейти на ходьбу,

в) зупинитись і, нагнувшись, розслабити м’язи рук.

69. Кисневий запит при виконанні роботи субмаксимальної потужності приблизно становить (л/хв.): а) 50, 6)60, в) 70, г)80.

70. Виконання роботи субмаксимальної потужності спричиняє утворення кисневого боргу (л):

а) 10-15, 6)20-25, в) 30-35, г) 40-45.

71. При виконанні роботи субмаксимальної потужності в крові спортсмена нагромаджується молочна кислота в кількості (мг%):

а) 100, 6)200, в) 300, г) 500.

72. Середня тривалість відновлення функцій органі} му учня після виконання роботи субмаксимальної потужності (год.):

а) 6, 6)12, в) 24, г)48.

73. Тривалість циклічної роботи великої потужності: а) від 10-30 с до 3-5 хв., 6) від 3-5 хв. до 30-40 хв, в) від 30-40 хв. до 50-60 хв., г) більше 50-60 хв.

74. Легкоатлетичний біг на 3,5 і 10 км відноситься до такої зони відносної потужності: а) максимальної, 6) субмаксимальної, в) великої, г) помірної.

75. Споживання кисню при роботі великої потужносі (в % до запиту): а) 10, 6)40, в) 80, г) 100.

76. Робота в зоні великої потужності приводить до таю го зменшення концентрації глюкози в крові (мг%): а) 10-30, 6)40-60, в) 70-80, г) 90-100.

77. Величина кисневого боргу при виконанні циклів ної роботи великої потужності може досягти (л): а) 6-8, 6)10-15, в) 15-20, г) 20-25.

78. При виконанні роботи великої потужності в крові; спортсмена нагромаджується молочна кислота в кількості (мг%):

а) 100, 6)200, в) 300, г) 500.

79. Загальне відновлення більшості функцій після роботи спортсмена в зоні великої потужності за-вершується через (год.):

а) 6-12, 6)24-48, в) 60-70, г) 80-100.

80. Тривалість циклічної роботи помірної потужності

а) від 20-30 с до 3-5 хв.,

б) від 3-5 хв. до 30-40 хв.,

в) 30-40 хв. і більше,

г) менше 20-30 с

81. Марафонський біг (42 км 193 м) входить в таку зону відносної потужності: а) максимальну, 6) субмаксимальну в) велику, г) помірну.

82. Споживання кисню при виконанні циклічної ро-боти помірної потужності (в % до запиту): а) 10, 6)40, в) 80, г) 100.

83. Виконання роботи в зоні помірної потужності призводить до такого зменшення концентрації глюкози в крові натренованих юнаків (мг%): а) 5-10, 6)10-20, в) 20-30, г) 40-50.

84. Величина кисневого боргу при виконанні циклічної роботи помірної потужності може досягти (л): а) 3-4, 6)8-10, в) 12-15, г) 20-25.

85. Загальне відновлення більшості функцій після роботи спортсмена в зоні помірної потужності завершується через:

а) 1-2 год., б) 12-24 год., в) 1-2 доби, г) 2-6 доби.

Характеристика нестандартних вправ та вправ,

які оцінюються за якістю їх виконання

86. Ациклічні рухи, в яких напруження, яке розвивають м’язи, відповідає вазі спортивного снаряду, а швидкість м’язового скорочення змінюється не -суттєво, називають:

а) власне-силовим, б) швидкісно-силовими, в) прицільними, г) ситуаційними.

87. Вправи, в яких тілу, що рухається в просторі, в кінці комплексу рухів надається деяка швидкість (прискорення), називаються:

а) власне-силовим, б) швидкісно-силовими, в) прицільними, г) ситуаційними.

88. Власне-силові вправи входять до таких видів спорту:

а) стрибки, метання,

б) єдиноборства, спортивні ігри і кроси,

в) штанговий і гирьовий спорт,

г) гімнастика, акробатика, фігурне ковзання, стрибки у воду і на батуті.

89. Швидкісно-силові вправи входять до таких видів спорту:

а) стрибки, метання,

б) єдиноборства, спортивні ігри і кроси,

в) штанговий і гирьовий спорт,

г) гімнастика, акробатика, фігурне ковзання, стрибки у воду і на батуті.

90. Для прицільних рухів характерні:

а) невеликі м’язові зусилля,

б) велика гострота зору і добрий зір,

в) висока пропріорецептивна чутливість і точна координація рухових і дихальних актів,

г) а+б+в.

91. Прицільні рухові акти входять до таких видів спорту:

а) метання диска, списа і молота, б) стрільба, кидки і подачі м’яча в спортивних іграх, в) стрибки у воду і на батуті, фігурне ковзання, г) а+в.

92. Вправи, що оцінюються за якістю їх виконання (в балах), входять до складу таких видів спорту:

а) стрибки, метання,

б) єдиноборства, спортивні ігри і кроси,

в) штанговий і гирьовий спорт,

г) гімнастика, акробатика, фігурне ковзання, стрибки у воду і на батуті.

93. В единоборствах потужність роботи може бути визначена як:

а) максимальна, б) субмаксимальна, в) велика, г) помірна.

94. В спортивних іграх потужність роботи може бути визначена як:

а) максимальна, б) субмаксимальна, в) велика, г) помірна.

5.7. ТИПОВІ ВІДПОВІДІ НА СИТУАЦІЙНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАДАЧІ

1. а) М’язова маса юнака становить 32 кг (40% від 80 кг); б) активна частина м’язів – 21,3 кг (2/3 від 32 кг); в) при розщепленні (гідролізі) 1 моля АТФ (граммолекула – 507) вивільнюється 10 ккал енергії. Енергетична ємність фосфатної енергосистеми -5 ккал (у 21,3 кг м’язів міститься 0,5 М АТФ).

2. а) Енергоємність фосфатної енергосистеми спортсмена 4,5 ккал (1. М АТФ – 10 ккал, 0,45 М АТФ- 4,5 ккал); енергопотужність – 35 ккал/хв (3,5 М-10 ккал).

3. Різні види спорту за умови систематичних перенапружень можуть призводити до порушень в першу чергу тих сегментів спинного мозку, на які випадають найбільші навантаження при виконанні специфічних спортивних вправ. У боксерів і єдиноборців найчастіше вражається шийний відділ хребта, у гімнастів – грудний, у штангістів – поперековий та шийно-грудний.

Пошкодження певного відділу хребта зумовлюють відповідні саногенетичні реакції, які в майбутньому і визначають клінічні особливості неврологічної і вісцеральної патології. Порушення вісцеральних функцій при цьому зумовлені змінами периферійної ланки вегетативної нервової системи.

При патологічних змінах у верхньому шийному симпатичному вузлі виникають болі в ділянці голови, лиця, шиї, змінюється трофіка цих же зон. Ураження зірчастого вузла призводить до різноманітних вегетативних порушень в ділянці верхніх кінцівок, верхнього відділу грудної клітки, болями в ділянці серця. При ураженні грудних і поперекових гангліїв порушуються функції внутрішніх органів відповідно грудної клітки, черевної порожнини і малого тазу. В залежності від місця враження хребта у спортсменів найбільш часто виникає така вертеброгенна патологія вісцерального характеру: ішемічна хвороба серця, аритмії, гіпертонічна хвороба, хронічний гастріт, виразкова хвороба шлунка та кишечника, хронічний холецистит тощо.

4. а) Легенева вентиляція протягом 10 хв. становить 1500 л (150 л/хв.-10 хв.); б) використання кисню 3,9% (20,9%-17%) або 58,5 л; в) виділено вуглекислого газу – 4,47% (4,5% -0,03) або 67,05 л; г) дихальний коефіцієнт (ДК)- 1,1 (67,05 л: 58,5 л), що свідчить про використання в якості енергосубстратів вуглеводів; д) калоричний еквівалент кисню (КЕО₂) при ДК -1 становить 5,05 ккал; є) при використанні 58,5 л кисню і КЕО₂ – 5,05 ккал виділиться 295,43 ккал енергії (58,5 л • 5,05 ккал); ж) оскільки енергозабезпечення діяльності учня пов’язане з 100% виконанням в якості енергосубстрату вуглеводів, то на дану роботу було витрачено 72 г вуглеводів (259,43 ккал: 4,1 ккал).

5. а) При використанні протягом 1 хв. 2 г вуглеводів виділяється 8,2 ккал енергії (2г • 4,1 ккал); б) при використанні 0,2 г жиру вивільняється 1,86 ккал енергії (0,2 г • 9,2 ккал); в) протягом 120 хв. роботи вивільнилось 984 ккал енергії за рахунок вуглеводів (120 хв • 8,4 ккал) і 223 ккал за рахунок жирів (120 хв. • 1,86 ккал); г) загальна величина енерговит-рат при виконанні двогодинного велоергометричного навантаження становить 1207 ккал (984 ккал + + 233 ккал).

102

11. Причиною запаморочення після бігу в зоні максимальної та субмаксимальної потужності може бути різка зупинка спортсмена, що фінішував (передумова виникнення так званого гравітаційного шоку). Виникнення гравітаційного шоку обумовлене зменшенням надходження венозної крові до серця після припинення роботи скелетних м’язів. При припиненні діяльності скелетних м’язів, як периферійних м’язових помп, значна частина крові зосереджується в розширених капілярах нижніх кінцівок. Цьому сприяє фактор земного тяжіння. Серце не може перемістити вверх по судинам велику кількість крові, різко падає рівень кров’яного тиску, погіршується кровозабезпечення, а отже і живлення мозку, учень втрачає свідомість. Для попередження виникнення гравітаційного шоку після фінішу необхідно продовжити біг, поступово зменшуючи його інтенсивність. Це сприятиме поступовому переходу частини циркулюючої крові в кров’яні депо, нормалізуватиме мозковий кровообіг і функцію серцево-судинної системи в цілому.

Засобами попередження виникнення гравітаційного шоку є продовження бігу (заминка) або ж прийняття горизонтального положення з підняттям ніг вгору та масаж, направлений на забезпечення руху крові з периферії (від ніг) до серця.

12. Вказані показники функціонального стану учня свідчать про виконання ним роботи в зоні субмаксимальної потужності.

5.8. ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ КОМП’ЮТЕРНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

6. а) За 1 хв. роботи досліджуваний споживав 4,2 л кисню, а за 6 хв. – 25,2 л (4,2 л/хв. • 6 хв.); б) використання 1 л кисню забезпечує виділення 4,92 ккал енергії, тоді з 25,2 л кисню вивільнюється 124 ккал (25,2 -4,92).

7. а) При ККД 30% утворюється 70% тепла, тобто 86,8 ккал (70% від 124 ккал); б) оскільки кожні 58 ккал енергії підвищують температуру тіла учня під кінець годинної роботи на 1°С, то загальне зростання температури тіла при виділенні 86,8 ккал тепла становитиме 1,5°С (86,5 ккал: 58 ккал); в) за 6 хв. роботи температура підвищиться на 0,15°С (6 хв. • 1,5°С: 60 хв.).

8. а) Дихальний коефіцієнт (ДК) – 0,9 (2,7 л: 3 л); б) загальна кількість використаного кисню – 60 л (20 хв. • 3 л); в) загальні енерговитрати – 295 ккал (6 л • 4,92 ккал); г) при ДК – 0,9 і КЕ0₂ – 4,92 ккал за рахунок окислення вуглеводів вивільнюється 66% енергії (195 ккал), а за рахунок жирів 34% (108 ккал), що пов’язано з використанням 47,5 г вуглеводів (195: 4,1) і 10,0 г жирів (108: 9,3).

9. У виконанні вправ стрільби з пістолету бере участь менше 1/3 м’язової маси. В класифікації фізичних вправ з врахуванням обсягу активної м’язової маси такі вправи належать до локальних вправ. З врахуванням типу м’язових скорочень стрільба належить до статичних вправ.

10. Споживання кисню при виконанні роботи-5 л/хв., що відповідає 100% від МСК, 2 л/хв. – 40% від МСК. Згідно з класифікацією Соула (1961) вправи з споживанням кисню більшим від МСК класифікуються як дуже важкі, 25-50% МСК – інтенсивні.

Заняття 6

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 824 | Нарушение авторских прав