АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Субмаксимальної інтенсивності

Завдання. Дослідити направленість і вираже-ність змін функцій серцево-судинної і дихальної сис тем в умовах виконання циклічної роботи субмакси мальної інтенсивності.

Методика. Робота виконується аналогічно робо ті №4. В якості експериментального навантаження обстежуваному пропонується виконати двохвилинне педалювання на велоергометрі (потужність наванта ження 250 вт, частота педалювання на першій хвилині роботи 60 об/хв з наступним поступовим збіль шенням до максимуму) або біг 800 м на результат. Одержані в досліді дані заносять до робочої таблиці.[

Зміни функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем досліджуваних спортсменів при виконанні динамічної роботи субмаксимальної потужності

У висновках вказати відмінні ознаки змін досі джуваних показників організму піддослідного зв’язку з виконанням роботи субмаксимальної по жності. Порівняти отримані дані з аналогічними казниками одержаними на досліджуваних, які вико нували циклічну роботу максимальної потужності (заняття 4).

РОБОТА 6

Дослідження фізіологічних реакцій

у юних спортсменів в умовах виконання

динамічної роботи великої

і помірної потужності

Завдання. Дослідити особливості змін функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем організму юних спортсменів в умовах виконання динамічної роботи великої і помірної потужності.

Методика. Схема проведення дослідів така ж як і в попередній роботі. Дослідження проводять на двох обстежуваних. Одному з них пропонується виконати циклічну роботу великої потужності (робота на велоергометрі або біг протягом 20-30 хв.), другому – роботу в зоні помірної потужності (біг тривалістю більше 40 хв.).

Експериментальні дані заносять до робочих таблиць (схема таблиць така ж як і для роботи №4). У висновках вказати на відмінні особливості змін вегетативних функцій організму юних спортсменів, що виконують роботу великої і помірної потужності.

5.5. СИТУАЦІЙНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАДАЧІ

1. Енергозапит юного легкоатлета, який біжить 100-метрову дистанцію – 1 ккал/с. Вага спортсмена -80 кг, м’язова маса – 40% від маси тіла, активна м’язова маса при виконанні роботи – 2/3 від усієї м’язової маси. Відомо також, що 1 М АТФ міститься приблизно в 40 кг м’язової маси. Яка енергетична ємність фосфатної енергосистеми даного юнака?

2. Ємність фосфатної енергосистеми юного спортсмена – 0,45 М АТФ, а максимальна потужність -3,5 М АТФ/хв. Визначіть енергопотужність (ккал/хв.) і енергоємність (ккал) даної енергосистеми досліджуваного при виконані роботи максимальної потужності.

3. Сучасний спорт характеризується значним зростанням обсягів та інтенсивності тренувальних навантажень. За таких умов істотно підвищується ступінь ризику одержання травм та локальних перенапружень. До яких неврологічних та вісцеральних порушень функцій призводять патологічні зміни (травми) окремих відділів хребта?

4. Старшокласник виконав аеробну роботу на велоергометрі протягом 10 хв. Енергозабезпечення роботи на 100% за рахунок окислення вуглеводів. Відомо, що вміст вуглекислого газу у видихуваному повітрі – 4,5%, а кисню – 17%. Хвилинний обсяг дихання (ХОД) – 150 л/хв. Калоричний еквівалент кисню (КЕ0₂) при дихальнім коефіцієнті 1,1 – 5,05 ккал; енергетична вартість 1 г вуглеводів – 4,1 ккал. Визначіть витрати вуглеводів на дану роботу.

5. Працюючи на велоергометрі, учень витрачав протягом кожної хвилини 2 г вуглеводів і 0,2 г жирів. Тривалість роботи 2 год. Яку кількість енергії витратив учень на виконану роботу? Визначіть величину енерговитрат досліджуваного учня, який виконав 6-хвилинну роботу на велоер-

6.

гометрі. Відомо, що споживання кисню (Сп0₂) в час роботи становило – 4,2 л/хв., а дихальний коефіцієнт (ДК) – 0,9. Калоричний еквівалент кисню (КЕ0₂) при ДК – 0,9 становить 4,92 ккал.

7. Енерговитрати учня, який виконує 6-хвилинну велоергометричну роботу – 124 ккал, коефіцієнт корисної дії роботи (ККД) – 30%. Відомо, що витрати 58 ккал енергії протягом одногодинної роботи приводять до підвищення температури тіла на 1°С. На скільки градусів підвищиться температура тіла працюючого учня?

8. Виконуючи 20-хвилинне навантаження, учень споживає за кожну хвилину роботи 3 л кисню і видихає в навколишнє середовище 2,7 л вуглекислого газу. Калоричний еквівалент кисню (КЕ0₂) при дихальному коефіцієнті 0,9 – 4,92 ккал. Скільки жирів і вуглеводів витрачено на виконання фізичної роботи? Відомо, що в даних умовах за рахунок окислення вуглеводів вивільнюється 66% енергії, а за рахунок жирів – 34%.

9. До яких вправ, з врахуванням обсягу активної м’язової маси і типу м’язових скорочень, належить стрільба з пістолета?

10. Споживання кисню учнем, який виконує роботу на велоергометрі – 2 л/хв. Як класифікуватиметься робота виконана даним учнем за показником споживання кисню, якщо відомо, що величина МСК досліджуваного – 5 л/хв.?

11. Різко зупинившись після завершення бігу на 800 м, учень поскаржився вчителю на запаморочення в голові. Що може бути причиною цьому? Які ваші дії як тренера?

12. Для зони якої потужності циклічних навантажень характерні показники функціонального стану учня: витрати енергії – 1 ккал/с, кисневий борг -23 л, рівень молочної кислоти в крові – 350 мг%, рН крові – 6,9.

5.6 МАТЕРІАЛ ДЛЯ КОМП’ЮТЕРНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Фізіологічна класифікація фізичний вправ

1. Фізичні вправи, у виконанні яких бере участь від 1/3 до 1/2 усієї м’язової маси школяра, називають: а) локальними, б) регіональними,

в) глобальними, г) витривалісними.

2. Фізичні вправи, у виконанні яких бере участь менше 1/3 м’язової маси тіла школяра, називають: а) глобальними, б) регіональними,

в) локальними, г) швидкісно-силовими.

3. Фізичні вправи, у виконанні яких бере участь більше половини м’язової маси тіла, називають: а) регіональними, б) глобальними,

в) локальними, г) силовими.

4. В залежності від типу скорочення м’язів, які забезпечують виконання даної вправи, усі фізичні вправи поділяють на:

а) статичні і динамічні,

б) концентричні і ексцентричні,

в) переборюючі і поступальні,

г) ізотонічні і ізометричні.

5. Між силою скорочення м’язів з одного боку, швидкістю, максимальною тривалістю їх скорочення з іншого боку, існує обернено-пропорційна залежність, її наявність покладено в основу поділу усіх фізичних вправ на:

а) силові, швидкісно-силові і витривалісні,

б) локальні, регіональні і глобальні,

в) переборюючі, поступальні і підтримуючі,

г) статичні, динамічні і ауксотонічні.

6. Вправи, які виконуються при кисневому запиті, що перевищує рівень МСК, класифікуються (Соула, 1961) як:

а) дуже великі, б) максимальні,

в) субмаксимальні, г) інтенсивні.

7. Вправи, які виконуються при споживанні кисню 75-100% від МСК, класифікуються як:

а) дуже великі, б) максимальні,

в) субмаксимальні, г) легкі.

8. Вправи, які виконуються при споживанні кисню в межах від 50 до 75% від МСК, позначаються як: а) максимальні, б) субмаксимальні,

в) інтенсивні, г) легкі.

9. М’язова маса дорослої людини складає (в процентах від ваги тіла):

а) 20, 6)40, в) 60, г)80.

10. При найбільш типових видах м’язової діяльності активна м’язова маса у «стандартної» людини вагою 70 кг складає (кг):

а) 10, 6)20, в) 30, г)40.

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 803 | Нарушение авторских прав