АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Визначення кисневого запиту, кисневого боргу і витрат енергії за даними легеневої вентиляції

Завдання. Оволодіти методикою визначення ма ксимальної анаеробної ємності організму розрахун ковим методом за даними легеневої вентиляції. Ви значити величину кисневого боргу у натренованих ненатренованих осіб після максимально інтенсивної п’ятихвилинного велоергометричного навантаження.

Методика. З числа студентів групи відбирають двох досліджуваних. Бажано, щоб один з них мав високу кваліфікацію з циклічних видів спорту, другий -неспортсмен.

Обстежуваний бере в рот мундштук спірографа, ніс затискає пружним затискачем. Дослідник включає спірограм, за газовим лічильником визначає легеневу вентиляцію і споживання кисню в стані спокою, враховуючи при цьому, що в стані спокою з вдихуваного повітря поглинається 3,5% кисню. Тоді досліджуваному пропонують виконати інтенсивне велоергомет-ричне навантаження протягом 5 хв. Потужність навантаження – 150-200 Вт, частота педалювання – біля-максимальна з переходом, на останніх хвилинах роботи до максимальної. За газовим лічильником спірографа визначити легеневу вентиляцію, за спірограмою – кількість дихальних циклів протягом 5 хв. Розраховують величину хвилинного обсягу дихання (ХОД) і частоту дихання за 1 хв. Записування спірограми продовжити і в післяробочому періоді до повного відновлення величини ХОД.

Визначають кількість кисню, яку досліджуваний спожив в процесі виконання роботи. При цьому враховують, що в час роботи з повітря, яке проходить через легені, поглинається 4,5% кисню.

Визначають кількість кисню, яку спожив досліджуваний протягом всього відновного періоду. Як і в стані спокою у відновному періоді споживається біля 3,5% кисню від величини легеневої вентиляції.

Розраховують надлишкове споживання кисню в час роботи. Для цього з величини фактично споживаного кисню в час роботи віднімають ту кількість кисню, яку б організм споживав за цей же час в стані спокою.

Визначають надлишкове споживання кисню протягом всього відновного періоду. Для цього з величини фактичного споживання кисню протягом відновного періоду віднімають ту його величину, яка була б споживана досліджуваним за цей же період в стані спокою. Ця різниця становить кисневий борг.

Для визначення кисневого запиту необхідно до величини надлишкового споживання кисню під час роботи додати величину кисневого боргу. Для розрахунку хвилинного кисневого запиту величину сумарного кисневого запиту ділять на кількість хвилин роботи.

Процентне співвідношення кисневого боргу (КБ) до кисневого запиту (КЗ) визначають за формулою:

КБ: КЗ *100

Для розрахунків загальних витрат енергії на виконану роботу використовують калорійний еквівалент кисню, рівний 5 ккал (при споживанні 1 л кисню вивільнюється 5 ккал енергії).

Визначають кількість вуглеводів, необхідних для відновлення енергії, витраченої на дану роботу. Відомо, що при споживанні 1 г вуглеводів організм одержує 4,1 ккал енергії.

Одержані в дослідах експериментальні дані заносять в робочу таблицю, аналізують і роблять висновки про продуктивність діяльності осіб різного рівня фізичної підготовленості.

Величина кисневого запиту, боргу і витрат енергії у

спортсменів і неспортсменів при виконанні субмак-

симального велоергометричного навантаження

РОБОТА 4

Дослідження фізіологічних змін в організмі юнаків

при виконанні динамічної і статичної роботи

Завдання. Закріпити навички роботи з приладами, які використовуються для дослідження функціонального стану кардіореспіраторної системи. Дослідити зміни основних показників роботи серця і легень юних спортсменів в умовах виконання динамічної і статичної роботи.

МегАодика. Група студентів ділиться на групи по 5 осіб. В кожній групі виділяють одного студента, який буде досліджуваним. Інші студенти кожної з груп одержують завдання досліджувати динаміку одного з фізіологічних показників. Перший студент підраховує (пальпаторно або з допомогою пульсота-хометра) пульс протягом 10 с, з наступним перерахунком на частоту серцевих скорочень за 1 хв. Другий студент вимірює кров’яний тиск за методом Ко-роткова. Третій і четвертий студенти визначають частоту, глибину дихання і хвилинний обсяг дихання за допомогою спірографа або спірометра. П’ятий студент реєструє одержані дані в робочій таблиці.

Додатково до згаданих показників розраховують систолічний і хвилинний обсяги кровообігу, коефіцієнт витривалості та величину споживання кисню. Систолічний обсяг кровообігу визначають за формулою Старра: СОК(мл)=100+0,5ПТ-0,6ДТ-0,6В, де: ПТ – пульсовий тиск, мм рт.ст.; ДТ – дистолічний тиск, мм рт.ст.; В -вік, літ. Знаючи величину ЧСС і СОК, розраховують хвилинний обсяг крові (ХОК, л/хв.): ХОК=ЧСС • СОК.

Коефіцієнт витривалості (KB) є інтегральним показником функціонального стану серцево-судинної системи. Він об’єднує в собі величини ЧСС, систолічного і діастолічного тисків. KB визначають за формулою А.Квааса (1960) KB = 10 • ЧСС / пульсовий тиск.

В нормі KB становить 16. При послаблені функції серцево-судинної системи KB підвищується, при її посиленні – знижується.

Споживання кисню (Сп0₂) розраховують за формулою: Сп0₂=3,5 • ХОД/100, де 3,5 – кількість мл кисню, що поглинається з 100 мл вдихуваного повітря в стані спокою. При фізичній роботі коефіцієнт споживання кисню з вдихуваного повітря зростає до 4,5. Таким чином, величина споживання кисню при роботі складає 4,5% від легеневої вентиляції.

Попередньо студенти згадують і вдосконалюють навички тестування відповідних фізіологічних показників, які ними вивчались на практичних заняттях з загальної фізіології. Після проведення підготовчих робіт вказані фізіологічні показники визначають в обох обстежуваних в стані спокою.

В якості експериментального навантаження обстежуваний виконує статичне напруження (утримання випрямлених ніг під кутом 90°) з положення сидячи на сидінні велоергометра. Після приєднання обстежуваного через загубник до спірографа подається команда «Почали!». При цьому обстежуваний приймає положення упору на руках (ноги під прямим кутом), утримуючи його якнайдовше. Після закінчення вправи реєструється час утримання кута, і негайно вдруге реєструються усі передбачені дослідом показники.

Для визначення швидкості відновлення вегетативних функцій організму обстежуваного після роботи досліджувані показники додатково визначають на 3-й, 5-й, 10-й хвилині відновного періоду.

Після відновлення фізіологічних показників до вихідного рівня обстежуваний виконує динамічну роботу (крутіння педалей велоергометра або біг на місці з максимальною частотою) протягом часу, який був витрачений на виконання статичної роботи. Як і в попередньому досліді досліджувані показники реєструють перед роботою, після навантаження і у відновному періоді. Одержані в досліді дані заносять в робочу таблицю.

Зміни функцій кардіореспіраторної системи юнаків

у зв ‘язку з виконанням статичного і динамічного

навантаження

Результати, одержані при дослідженні фізіоло, гічних реакцій серцево-судинної і дихальної системі в умовах статичної і динамічної роботі, співставлю ють. Роблять висновки щодо вираженості вегетативі них зрушень, втомлюваності статичної і динамічної роботи.

Для наочності фізіологічних зрушень динаміку зміни досліджуваних показників ілюструють графіч но: на осі абсцис відмічають «час», а на осі ординат динаміку зміни досліджуваного показника у зв’язку! виконанням роботи.

РОБОТА 5

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 1359 | Нарушение авторских прав