АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Пози тіла і м’язова діяльність

25. Найбільш повне розслаблення усіх м’язів тіла спостерігається при:

а) лежанні на спині з витягнутими кінцівками,

б) лежанні на воді спиною з витягнутими кінцівками,

в) лежанні на боці з трохи зігнутими кінцівками,

26. При лежанні на спині з витягнутими кінцівками, тонус згиначів і розгиначів такий:

а) м’язи згиначів розтягнуті, а розгиначів – скор ченні та напруженні,

б) м’язи розгиначів розтягнуті, а згиначів – скор ченні та напруженні,

в) тонус м’язів згиначів і розгиначів однаковий.

27. При стоянні менш активні м’язи:

а) кінцівок,

б) розгиначі тулуба та шиї,

в) спини.

Заняття 5.

Класифікація та загальна характеристика різних видів рухової діяльності школярів 99

28. У дітей формування нормальної пози завершується у віці до (років):

а) 2-3, 6)4-5, в) 6-7, г) 8-10.

29. Стійкість (при стоянні) тіла дітей досягає рівня дорослих у віці (років):

а) 13-14, 6)15-16, в) 17-18, г) 19-20.

Фізіологічна класифікація та характеристика спортивних вправ

30. Усі спортивні вправи умовно можна поділити на дві великі групи:

а) стандартні і стереотипні,

б) нестандартні і ситуаційні,

в) стереотипні і ситуаційні,

г) вправи пов’язані з значним напруженням функції організму та максимальним проявом рухових здібностей і вправи, результативність яких в значній мірі визначається технічним обладнанням.

31. Усі спортивні вправи (рухи) поділяють на:

а) стандартні і стереотипні,

б) нестандартні і ситуаційні,

в) ситуаційні і стереотипні,

г) циклічні і ациклічні.

32. Стереотипні вправи характерні для таких видів спорту:

а) легка атлетика, плавання, ковзанярський і лижний спорт,

б) гребля, велоспорт, гімнастика, важка атлетика,

в) єдиноборства, спортивні ігри, кроси,

г) а+б.

33. Ситуаційні вправи входять до таких видів спорту:

а) легка атлетика, плавання, ковзанярський і лижний спорт,

б) гребля, велоспорт, гімнастика, важка атлетика,

в) єдиноборства, спортивні ігри, кроси.

34. Види спорту з стереотипним характером рухів поділяють на дві підгрупи:

а) з кількісною і якісною оцінкою,

б) циклічні і ациклічні,

в) швидкісно-силові і власне-силові,

г) прицільні і власне-силові.

35. Види спорту з кількісною оцінкою поділяють на:

а) швидкісно-силові, власне-силові і прицільні,

б) циклічні і ациклічні,

в) швидкісно-силові і власне-силові,

г) прицільні і власне-силові.

Загальна характеристика динамічних і статичних вправ

36. В основі динамічної роботи лежить така форма м’язових скорочень:

а) статична, 6) динамічна, в) ауксотонічна.

37. Розрізняють три форми скорочень м’язів:

а) концентрична, ексцентрична, динамічна,

б) статична, динамічна, ауксотонічна,

в) концентрична, ізометрична, ауксотонічна.

38. Основним типом статичної форми скорочень є: а) ізотонічний,

б) концентричний,

в) ексцентричний, г) ізометричний.

39. Розрізняють два типи динамічних скорочень: а) ізотермічний і ізотонічний,

б) ізометричний і ексцентричний,

в) концентричний і ексцентричний,

г) ізотонічний і концентричний.

40. Співвідношення вираженості динамічних і статичних скорочень у виконанні даної вправи дозволяє умовно поділити їх на:

а) переборюючі, утримуючі, уступаючі,

б) динамічні, статичні, ауксотонічні,

в) переборюючі, статичні, динамічні,

г) аеробні, анаеробні, аеробно-анаеробні.

41. В основі більшості фізичних вправ лежить така форма м’язових скорочень:

а) динамічна, 6) статична,

в) ауксотонічна, г) а+б.

42. Підтримання природної пози тіла людини здійснюється переважно:

а) тонічним напруженням м’язів,

б) тетанічним напруженням м’язів,

в) напруженням м’язів в режимі зубчатого тетанусу. 43.3 ростом спортивної майстерності затримка дихання і натуження, які виникають при виконанні статичних вправ силового характеру, стають:

а) більш виразними,

б) менш виразними,

в) змін не спостерігається.

44. Феномен статичних напружень (феномен Лінгар-да) характеризується більш виразним посиленням вегетативних функцій:

а) в час статичної роботи,

б) в перші секунди після її закінчення,

в) на 3-5 хв. після роботи,

г) на перших секундах статичної роботи.

45. Феномен статичних напружень частіше проявляється у:

а) дітей,

б) ненатренованих до статичної роботи осіб,

в) спортсменів,

г) а+б.

46. Систематичні тренування з включенням в тренувальну програму статичних вправ змінюють прояв феномену статичних напружень, вони його:

а) посилюють, б) згладжують,

в) приводять до повного зникнення, г) б+в.

47. Дихання і кровообіг при статичній роботі в порівнянні з динамічною:

а) менш виражені, б) більш виражені,

в) виражені однаково, г) б+в.

48. При натуженні спостерігається:

а) незначне зростання м’язової сили,

б) суттєве зростання м’язової сили,

в) зниження м’язової сили.

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 946 | Нарушение авторских прав