АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Зміна ЧСС при виконанні стандартної роботи

Прочитайте:
  1. Алгоритм виконання роботи.
  2. Алгоритм виконання роботи.
  3. Алгоритм роботи.
  4. Антибактеріальна терапія призначається в разі проведення операції при значних структурних змінах
  5. Ветеринарно-санітарні роботи
  6. Вибір теми розрахунково-графічної роботи. Підбір і вивчення літератури
  7. Види адаптації І фактори, які впливають на неї (на розвиток позитивного ставлення до роботи, задоволеності роботою)
  8. Виконання роботи
  9. Виконання роботи
  10. Виконання роботи

В різних позах

Завдання. Дослідити направленість змін ЧСС у студентів при виконанні стандартної статичної роботи у позі лежачи, сидячи, стоячи.

Методика. З допомогою кистьового динамометра визначають максимальну силу сильнішої руки досліджуваного. Розраховують зусилля величиною 60% від максимального. Обстежуваному пропонують спокійно полежати на кушетці протягом 5-ти хвилин. В кінці п’ятої хвилини лежання тричі підраховують ЧСС за 10 с і розраховують середню арифметичну величину пульсу за 1 хв. Не змінюючи пози тіла досліджуваний стискає кистьовий динамометр з зусиллям 60% від максимального протягом однієї хвилини. Після статичного напруження вимірювання пульсу повторюють. Починаючи з 6-ї хвилини відпочинку дослід вимірювання ЧСС в умовах виконання статичної роботи повторюють в положенні обстежуваного сидячи і стоячи.

Одержані експериментальні дані заносять в робочу таблицю і аналізують. У висновках вказують, в яких позах відмічається найбільший приріст ЧСС, пояснюють фізіологічний механізм цих змін.

Зміни ЧСС у студента, який виконує стандартну статичну роботу в різних позах тіла

Поза тіла ЧСС, ск/хв. Процент приросту ЧСС Приріст пульсу (в%) в активних позах щодо пози лежачи
    Стан спокою Після статичного навантаження        
Лежачи        
Сидячи        
Стоячи        

При оцінці виразності вегетативних реакцій (зміни ЧСС) необхідно враховувати положення тіла (позу) та рівень кінестезії, яка здійснює повну регуляцію (по-зновегетативні рефлекси М.Р. Могендовича). Пристосування вегетативних систем до зміни пози тіла в значній мірі визначається досконалістю функцій моторного (пропріорецептивного) аналізатора.

Виконання стандартної м’язової роботи в різних позах викликає різнонаправлені зміни ЧСС. При виконанні стандартної статичної роботи (в положенні лежачи, сидячи, стоячи) найбільший приріст ЧСС (тобто найбільша вираженість моторно-кардіо-нального рефлексу) спостерігається в позі лежачи і найменший – в позі стоячи (В.І.Бельтюков). Разом з тим, відновлення ЧСС швидше проходить в позі стоячи.

В активних позах (сидячи і особливо стоячи) активізація пропріорецепції м’язів при виконанні статичної роботи відбувається на фоні інтенсивної пропрі-орецептивної афферентації з антигравітаційних м’язів, які забезпечують позу. Тому додаткове посилення серцевої діяльності при стоянні більш виразне, ніж при лежанні, а сумарна дія пропріорецептивно! аферентації в активних позах більш істотна, ніж в пасивних.

РОБОТА 2


Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 394 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)