АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Технічні вимоги

Під технічними вимогами розуміють комплекс умов, які в першу чергу забезпечують безпеку праці. Технологічний процес, стан обладнання можуть стати причиною травмування працюючих. Тому першочергове завдання охорони праці – це забезпечення не тільки здорових, але й безпечних умов праці, яке вирішується при проектуванні, будівництві і експлуатації будь-якого виробництва. Технологічні процеси, конструкції обладнання, організація праці повинні не тільки не містити явної небезпеки, але й не нести так званих потенційних небезпек.

В основі безпеки технологічного процесу полягає зменшення кількості ручних операцій. Тому безпека праці при роботі на будь-якій машині досягається, в першу чергу, механізацією і автоматизацією операцій.

Механізація – це ефективний засіб зниження травматизму, який перетворює фізичну працю в творчу, призводить до збільшення продуктивності праці. Всіляко рекомендується механізація не тільки тяжких процесів, але й механізація окремих робіт, так звана “мала механізація”.

Найвищий ступінь механізації – це автоматизація. В автоматизованому виробництві травматизму практично не існує, тому що праця робітника вміщує в собі лише спостереження за роботою машин і людина знаходиться на безпечній відстані від агрегатів.

Автоматичні системи машин, автоматичні лінії самостійно виконують задані операції в зазначеній послідовності і потребують тільки настроювання і контролю з боку висококваліфікованого персоналу. Автоматичне регулювання дозволяє проводити роботу без безпосереднього втручання людини і виключає невірні режими роботи агрегатів і аварії. В тому випадку, коли технологічний процес супроводжується виділенням шкідливих речовин, рекомендується дистанційне керування і спостереження за таким процесом, щоб забезпечити цілком безпечні умови праці.

В техніці безпеки існує поняття небезпечна зона. Небезпечна зона – це простір, в якому постійно діють чи періодично виникають чинники, які небезпечні для життя і здоров’я людини, наприклад, простір навколо відчинених (доступних для дотику) струмопровідних частин. Небезпечною зоною є також простір, який визначається межами переміщування чи обертання різних частин машин, що можуть нанести травму людині; простір, в якому діють небезпечні для життя і здоров’я людини випромінювання (радіоактивні, теплові тощо). Небезпечна зона може бути постійною, різко обмеженою (наприклад, зона між нижньою та верхньою частинами штампу молота та гніту) чи змінною, це коли межі чи її положення в просторі безперервно змінюються.

У процесі конструювання і розміщення обладнання обов’язково передбачається огородження небезпечних зон. Загороджувальні улаштування відрізняються різноманіттям конструктивних форм і, в залежності від призначення, виготовляються з різних матеріалів. Вони можуть бути: нерухомими і зніматися чи відчинятися тільки під час переключення, налагодження, змащення чи ремонту; тими, які знімаються чи періодично відмикаються в процесі роботи для допоміжних операцій – виміру виробу, що обробляється, зміни робочого інструменту, перемикання. Огородження частіше вироблені з металу чи міцних пластмас. Сітчасті огородження улаштовуються в тих випадках, коли огороджена деталь повинна бути видима під час роботи чи коли до неї необхідний вільний приплив повітря. Робочі площі, які розташовані на височині, також огороджують нерухомими огородженнями, щоб попередити падіння людей.

Розподільні устрої монтуються в окремих металевих шафах чи приміщеннях, які зачиняються спеціальним ключем і мають попереджувальні написи. Магнітні пускачі, рубильники, плавкі вставки огороджуються суцільними зйомними чи відчиняючимися щитами чи кожухами.

В електротехнічних устроях широко використовуються механічні, електричні і електромеханічні блокування. При зйомці чи відмиканні огороджувань струмопровідних частин з них автоматично знімається напруга і тим самим знищується небезпека ураження електричним струмом. Для попередження аварій і розладів окремих частин обладнання, профілактики травматизму використовуються захисні пристрої. Жодна машина чи пристрій не можуть бути придатними для роботи, якщо вони не споряджені відповідними захисними устроями.

Захисні устрої автоматично спрацьовують, відмикаючи машину чи вузол при виході якого-небудь параметру за межи припустимих норм (тиск, температура, сила електричного струму). Захисні устрої за способом відновлення робочого стану вимкненого ланцюга можуть бути: автоматичні (як тільки порушений параметр нормалізується, схема вмикається); з ручним відновленням; з відновленням шляхом заміни на нове спеціальної слабкої ланки (плавкі вставки, зрізані штифти).

В багатьох випадках захисні устрої використовуються разом із звуковою чи світловою сигналізацією. Світло-кольорова сигналізація широко використовується в електричних пристроях і попереджує про подачу чи зняття напруги. Звуковими сигналами споряджені транспортні і підйомні засоби. Звукові сигнали також попереджують про досягнення гранично допустимого рівня рідини в резервуарах та граничні температури.

Для захисту від травматизму і професійних шкідливостей також використовуються індивідуальні захисні засоби – різні пристрої і одяг, які захищають органи дихання, зору, слуху, тіло, голову, руки і ноги.

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 306 | Нарушение авторских прав