АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Що повинен знати студент?

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ №3

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

«Гострі та хронічні лейкемії»

Харків 2008

Змістовий модуль 4: «Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб крові та кровотворних органів»

Практичне заняття № 27

«Гострі та хронічні лейкемії»

Актуальність

Захворюваність усіма видами лейкемій (лейкозів) складає 13 випадків на 100000 населення на рік. Гострі лейкемії складають 1-2% від усіх випадків злоякісних новоутворювань щорічно. Загалом, чоловіки хворіють частіше, ніж жінки. Серед етнічних груп найчастіше хворію люди білої раси. Існують певні відмінності між видами лейкемій, що залежать від віку хворих.

Середній вік хворих на гострий лімфолейкоз становить 10 років. У дорослому віці це захворювання зустрічається лише у 20% хворих. Гострий лімфолейкоз є найчастішою злоякісною пухлиною в педіатричній практиці та складає 1/3 усіх злоякісних пухлин в дитячому віці. При гострому лімфолейкозі 5-ти річна виживаність у дитинстві становить 80%, у дорослому віці – 40%.

Середній вік хворих на гострий мієлолейкоз – 65 років. Захворюваність на гострий мієлолейкоз зростає з 1,8 випадків на 100000 населення в дитячому віці до 17,7 на 100000 населення у віці старше 65 років. При гострому мієлолейкозі 5-ти річна виживаність у осіб молодших за 20 років становить 50%, у осіб старших за 60 років – менш ніж 20%.

Захворюваність хронічним мієлолейкозом становить 1-1,7 на 100000 населення, та займає п’яте місце за розповсюдженістю серед лейкозів у дорослих. Пік захворюваності відмічається у 40-50 літньому віці.

Хронічний лімфолейкоз – найбільш частий вид лейкемії, що діагностується у дорослих. Захворюваність хронічним лімфолейкозом становить у середньому 3,3 на 100000 населення, а у осіб старше 65 років зростає до 20 на 100000 населення. Середній вік хворих на момент діагностування захворювання – 64 роки.

Актуальність своєчасної діагностики та лікування лейкозів випливає з труднощів при медичному веденні та психологічній підтримці пацієнтів з даними захворюваннями.

Навчальні цілі:

Ø Дати визначення гострим та хронічним лейкеміям;

Ø ознайомитись з етіологією та патогенезом різних видів гострих та хронічних лейкемій;

Ø ознайомитись з сучасними класифікаціями гострих та хронічних лейкемій;

Ø навчитись розпізнавати основні симптоми та синдроми при гострих та хронічних лейкеміях;

Ø ознайомитись з методами дослідження, які застосовуються для діагностики лейкемій; показаннями та протипоказаннями щодо їх проведення; методиками їх виконання; діагностичною цінністю кожного з них;

Ø навчитись самостійно трактувати результати проведених досліджень;

Ø навчитись розпізнавати окремі види гострих та хронічних лейкемій;

Ø навчитись призначати лікування при гострих та хронічних лейкеміях.

Що повинен знати студент?

Ø основні етіологічні фактори та патогенетичні механізми розвитку лейкемій;

Ø основні клінічні синдроми при гострих та хронічних лейкеміях;

Ø скарги та дані фізикального обстеження при гострих та хронічних лейкеміях;

Ø методи фізикального обстеження хворих на гострі та хронічні лейкемії;

Ø діагностичну цінність клінічного аналізу крові та мієлограми при гострих та хронічних лейкеміях;

Ø діагностичне значення результатів цитоморфологічного, цитохімічного, цитогенетичного та цитоімунного аналізів;

Ø діагностичне значення стернальної пункції при гострих та хронічних лейкеміях, показання, протипоказання;

Ø діагностичне значення трепанобіопсії підвздошної кістки при гострих та хронічних лейкеміях, показання, протипоказання;

Ø перелік додаткових інструментальних досліджень, які застосовуються для виявлення спленомегалії, гепатомегалії, збільшення внутрішніх лімфовузлів, лейкемічних інфільтратів у різних органах та тканинах;

Ø ускладнення при гострих та хронічних лейкеміях;

Ø особливості ведення хворих на гострі та хронічні лейкемії;

Ø особливості лікування гострих та хронічних лейкемій (лікувальний режим, хіміотерапія, променева терапія, трансплантація кісткового мозку)

Ø профілактичні заходи для запобігання виникнення лейкозів.

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 379 | Нарушение авторских прав