АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лабораторні дані при гострих лейкозах.

Прочитайте:
  1. А.4.14.2. Лабораторні зміни: діагностика та диференціальна діагностика
  2. Алгоритми лікувально-діагностичних заходів при гострих порушеннях мозкового кровообігу на госпітальному етапі
  3. Деякі лабораторні ознаки, що характерні для сепсису новонароджених
  4. Діагностика гострих отруєнь
  5. ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ГОСТРИХ РЕСПІРАТОРНИХ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ У ДІТЕЙ
  6. ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ГОСТРИХ РЕСПІРАТОРНИХ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ У ДІТЕЙ
  7. Додаток №18. Провокуючі фактори розвитку гострих станів ЦД.
  8. Етіологічні чинники, клініка та фармакотерапія гострих бронхітів.
  9. Імовірні клініко-лабораторні критерії СНІДу (за ВОЗ)

Клінічний аналіз крові:

1. Нормохромна нормоцитарна анемія.

2. Ретикулоцитопенія.

3. Тромбоцитопенія.

4. Змінення загальної кількості лейкоцитів (збільшення або зменшення).

5. Бластемія.

6. Зменшення кількості зрілих нейтрофілів.

7. Феномен «провалля».

8. Зникнення еозинофілів та базофілів.

9. Збільшення ШОЕ.

Біохімічний аналіз крові: можливі збільшення γ-глобулінів, серомукоїду, фібрину, АЛТ, АСТ, лужної фосфатази, білірубіну, сечовини та креатиніну, зниження альбуміну.

Мієлограма:

1. Кількість бластів збільшено до 30% і більше;

2. Значна редукція еритроїдного, гранулоцитарного та мегакаріоцитарного паростків.

Цитохімічні та імунологічні дослідження дозволяють диференціювати варіанти гострого лейкозу. При цитохімічному дослідженні - для гострого лімфобластного лейкозу характерна позитивна реакція на глікоген, для гострого мієлобластного лейкозу – позитивна реакція на мієлопероксідазу. Імунологічний аналіз – виявлення на поверхні бластів лімфобласного лейкозного антигену, В- і Т-клітинних маркерів при гострому лімфобластному лейкозі.

Цитогенетичний аналіз дозволяє оцінити прогноз захворювання.

 

Інструментальні дослідження при гострих лейкозах.

· Рентгенографія і томографія легень: можливо виявити лейкозний пневмоніт, збільшені лімфовузли середостіння, плевральний випіт.

· ЕКГ: неспецифічні зміни у зв’язку з лейкозною інфільтрацією, а також міокардіодистрофією при пухлинній інтоксикації, анемії та токсичному впливі цитостатичної терапії.

· УЗД: розширення порожнин серця, зниження скоротливості міокарду, збільшення і неоднорідність структури печінки та селезінки.

· Радіоізотопне сканування печінки: визначається нерівномірне зниження накопичення радіофармпрепарату.

· Спинномозкова пункція: виявлення бластних клітин при нейролейкозі.

 

Клінічні особливості гострого лімфобластного лейкозу.

– частіше хворіють діти;

– перебіг захворювання помірно прогресуючий;

– частіше виникають шкіряні лейкеміди;

– частіше збільшуються лімфовузли;

– частіше розвивається нейролейкемія;

– частіше виникає лейкозна інфільтрація яєчок;

– більша частота оссалгій;

– дуже характерний гіпертермічний синдром;

– ефективність цитостатичної терапії вища ніж при інших лейкозах.

 

Клінічні особливості гострого нелімфобластного (мієлобластного) лейкозу.

– частіше хворіють дорослі;

– перебіг захворювання швидко прогресуючий;

– частіше виникають виразково-некротичні ураження шкіри та слизових оболонок;

– виразність геморагічного синдрому більша;

 


Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 453 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)