АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЕТІОЛОГІЯ ТА ПАТОГЕНЕЗ ХРОНІЧНИХ ГЕПАТИТІВ

Прочитайте:
  1. V.Этиология и патогенез.
  2. XII. Этиология и патогенез
  3. Адаптація і компенсація в патогенезі.
  4. Ангины: 1) определение, этиология и патогенез 2) классификация 3) патологическая анатомия и дифференциальная диагностика различных форм 4) местные осложнения 5) общие осложнения
  5. Анемії: класифікація, етіологія, патогенез, їх характеристика.
  6. Аппендицит: 1) этиология и патогенез 2) классификация 3) патоморфология различных форм острого аппендицита 4) патоморфология хронического аппендицита 5) осложнения
  7. Болезнь Паркинсона, патогенез, клиника, принципы лечения. Другие проявления гипокинетически-гипертонических нарушений.
  8. Ботулизм, патогенез, микробиологическая диагностика. Специфическая профилактика и терапия ботулизма.
  9. Бронхиальная астма: 1) этиология, патогенез 2) классификация 3) патоморфология острого периода 4) патоморфология при повторяющихся приступах 5) осложнения и причины смерти.
  10. Бронхоэктатическая болезнь: 1) этиология и патогенез 2) макроскопическая картина 3) микроскопические признаки 4) изменения в легочной паренхиме 5) осложнения и причины смерти

У виникненні та прогресуванні хронічних гепатитів інфекційної та неiнфекційної природи вирішальне значення має дефектна iмунна відповідь організму на ушкодження печінкової паренхiми. Гепатити вірусної етіології, токсичні й алкогольні ураження печінки розвиваються не тільки внаслідок дії пошкоджуючого гепатотоксичного агента, але і внаслідок iмунної реакції клітинного типу, спрямованої проти гепатоцитів.

При ураженні печінки гепатотоксичними вірусами виникають зони iмунного цитолiзу гепатоцитів, в яких персистує вірус та знаходяться його маркери - поверхневі антигени вірусів, наприклад, НВsАg. Iндукують iмунний цитолiз циркулюючі імунні комплекси: антитіла фіксуються на поверхні гепатоцитів, виявляють власний цитотоксичний ефект та iндукують цитотоксичність Т-лiмфоцитів у відношенні клітин печінки. При цьому лiмфоцити трансформуються у К-клітини (кiллери), сенсибiлiзовані до гепатоцитів, внаслідок мiграцiї клітин формує ться запальний iнфiльтрат, до складу якого при вірусному гепатиті входять лiмфоцити, макрофаги, фiбробласти.

Аналогічний феномен спостерігається при гепатитах іншої етіології - продукти токсичного цитолiзу гепатоцитів викликають вторинну iмунну реакцію з утворенням аутоантитіл, що й викликає хронiзацію процесу. Хронічні гепатити є аутоімунними процесами - при них аутоантитіла й зумовлені ними цитотоксичні клітинно-опосредковані реакції спрямовані проти незмінених антигенів власного організму (аутоантигенів). Аутоантитіла у присутності компліменту можуть викликати деструкцію поверхневих чи внутрішньоклітинних структур. Утворені при цьому циркулюючі імунні комплекси (ЦІК) аутоантиген-аутоантитіло осідають на клітинних мембранах, викликають мiграцію гранулоцитів та моноцитів і загибель помічених ЦІК клітин. Сенсибiлiзація Т-лiмфоцитів антигенами, що з'являються при деструкцiї клітин, призводить до послідуючого аутоімунного ураження аналогічних клітин.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 387 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)