АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Семінарського заняття № 2.

1. При підготовці першого питання приділяється увага тому, що потреби людини, накладаючись на специфіку особистості, трансформуються у переваги:

Споживацькі переваги – це ранги, які споживач установлює для альтернативних варіантів задоволення потреб. Ті варіанти, які, на думку споживача, здатні краще задовольнити його потреби, будуть займати більш високі місця у цьому „табелі про ранги”.

Скільки людей, стільки і систем цінностей. Проте є загальні, типові закономірності для більшості людей, яких цілком достатньо для того, щоб зрозуміти їх вибір.

Споживацькі переваги та уподобання демонструє крива байдужості.

Крива байдужності відображає всі комбінації двох продуктів, які принесуть споживачу однаковий обсяг сукупної корисності.

Слід відмітити ряд особливостей кривих байдужності.

Це спадаючий вигляд кривої, яка показує, що, рухаючись від комбінації до комбінації, споживач отримує більше одного товару, тим самим збільшує для себе сукупну корисність; відповідно для зменшення сукупної корисності на таку ж величину корисності споживач повинен відмовитись від деякої кількості іншого продукту. Між ними існує зворотній зв'язок. А будь-яка крива, що виражає зворотний зв'язок змін­них, має спадаючий вигляд.

Друга особливість полягає у випуклості по відношенню до початку координат.

Нахил кривої байдужості відображує величину гранич­ної норми заміщення. Оскільки він показує, в якій мірі споживач готовий замінити один товар іншим так, щоб отримати при цьому ту ж задоволеність споживання. Випуклість кривої байдужості залежить від суб’єктивної готовності споживача до заміни одного продукту іншим.

Третя особливість дає характеристику карти байдужості.

Кожна наступна крива байдужості, яка проходить далі від початку координат, припускає відносно більшу величину корисності. Криві байдужості не перетинаються.

Крім того, необхідно показати, що форма кривих байдужості залежить від переваги споживача і може мати різний вигляд.

2. При розгляді другого питання треба зробити натиск на те, що підхід до пояснення споживчої поведінки з позиції теорії кривих байдужості ґрунтується на використанні лінії споживчого бюджету та кривих байдужості.

Бюджетна лінія вказує всі комбінації двох продуктів, які можуть бути придбаними при фіксованій величині грошового доходу.

Витрати споживача повинні рівнятися його доходу. В залежності від цін та кількості товарів можна по-різному комбінувати набір товарів. Якщо ми маємо потребу, наприклад, у двох товарах, то при даному бюджеті можемо придбати різні набори цих товарів. Можна витратити всі гроші на товар А або на товар В. Тоді таке розподілення зобразиться бюджетною лінією.

Економічний зміст перехрещення бюджетної лінії з осями координат полягає у тому, що воно показує максимальну кількість товару одного виду, який може бути куплений, коли інший товар не купується зовсім.

Економічний зміст нахилу бюджетної лінії в тому, що він показує кількість товару А, яка купується за рахунок відмови від одиниці товару В.

Декілька властивостей бюджетної лінії визначають характер її дії. На неї впливають такі фактори, як зміна доходу, зміна ціни. Зміна ціни на товар чи величини грошового доходу приводить до зміщення бюджетної лінії або вліво, або вправо.

3. При підготовці третього питання слід зазначити, щоб поведінка споживача була раціональною або розумною при існуючих цінах на товари та бюджетному обмеженні, необхідно, щоб це відповідало максимізації корисності, тобто забезпечувало йому найвищий рівень задоволення від придбаних товарів та послуг.

Звідси раціональна модель поведінки споживача повинна пояснити, як на його вибір впливають обмеження, пов'язані з цінами товарів та доходом або бюджетом споживача.

За допомогою кривих байдужності слід показати, на якому етапі розглядається рівновага споживача.

Необхідно показати, що рівноважне положення споживача Можна визначити шляхом суміщення лінії споживчого бюджету та карти байдужності. Комбінація, що максимізує корисність, буде відповідати точці, яка лежить на найвищій з доступних споживачу кривих байдужості. Споживач вибере таку точку на бюджетній лінії, яка поставить його на найбільш високу із всіх доступних йому кривих байдужості. Інакше кажучи, споживча рівновага досягається на графіку там, де в точці дотику нахил найвищої із доступних споживачу кривих байдужості співпадає з нахилом бюджетної лінії.

Рівновага споживача відповідає такій комбінації товарів, яка максимізує корисність при даному бюджетному обмеженні.

4. При підготовці четвертого питання необхідно згадати, що розглядаючи рівновагу споживача, ми приймали ціни на товари та доход споживача незмінними. Тепер треба розглянути рівноважне положення споживача, якщо доход його буде змінюватися. Тут слід розглянути точки рівноваги споживача при кожній зміні доходу споживача. Вони з кожним разом при збільшенні доходу зміщуються доверху та вправо, згідно з властивостями бюджетної лінії. Якщо ці точки з’єднаємо, то одержимо криву, яка називається – “доход-споживання”, пізніше вона одержала назву “крива рівня життя”.

Необхідно відмітити що крива “доход-споживання” відображає зростаючу купівельну спроможність споживача, крім того показує, що пропорції поділення доходу між товарами змінюються.

Залежно від впливу рівня доходу на обсяг споживання розрізняють нормальні блага та блага низької споживчої цінності. Необхідно надати їхню характеристику.

Нормальні блага – блага, обсяг споживання яких зростає при зростанні доходу і навпаки спадає при зменшенні доходу.

Блага низької споживчої цінності – блага, обсяг споживання яких спадає при зростанні доходу і навпаки зростає при зменшенні доходу.

Також звернути увагу на побудову кривої Енгеля та специфічні функції трьох груп благ, які запропонував швецький економіст Торнквіста.

5. У п’ятому питанні необхідно розглянути випадок, коли змінюються ціни на товари. З¢єднуючи точки рівноваги споживача у кожному випадку зміни ціни на один із товарів, одержимо криву яка називається „ціна – споживання”, яка показує як змінюється рішення про придбання кількості товару в залежності від його ціни.

Користуючись кривою „ціна – споживання”, треба вміти побудувати криву індивідуального попиту споживача на певний товар.

6. При підготовці шостого питання необхідно згадати теорію граничної корисності. Теорія граничної корисності показує, що при купівлі відомої кількості товарів, не завжди відбувається рівноцінний обмін. Більш того, дуже часто споживач виграє. Цей виграш називається “надлишком споживача ” .