АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Нервово-рефлекторна регуляція

Прочитайте:
  1. ГАЗООБМІН У ЛЕГЕНЯХ І ТКАНИНАХ. РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ. ХВОРОБИ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ТА ЗАПОБІГАННЯ ЇМ. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УРАЖІЙЩ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
  2. Гемодинамічний центр. Рефлекторна регуляція тонусу судин. Пресорні і депресорні рефлекси.
  3. Гуморальна регуляція дихання
  4. Гуморальна регуляція діяльності серця. Залежність діяльності серця від зміни йонного складу крові.
  5. ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ РОБОТИ СЕРЦЯ.
  6. Гуморальна регуляція та роль ендокринних залоз у регуляції вісцеральних функцій
  7. Гуморальна регуляція, її відмінності від нервової. Характеристика факторів гуморальної регуляції.
  8. Електроліти плазми крові. Осмотичний тиск крові і його регуляція.
  9. Еритроцити, їх функції. Регуляція еритропоезу.
  10. Контур гуморальної регуляції. Регуляція секреції гормонів ендокринними залозами.

Центри, що регулюють гемодинаміку розміщені в довгастому мозку. Крім того, необхідно враховувати, що нейрони центру, що регулює серцево-судинну систему, перебувають поруч з нейронами дихального центру. А оскільки найважливіша функція сис­тем кровообігу і дихання збігається (транспортування газів), між цими центрами наявний тісний взаємозв'язок. І тому аферентні імпульси, що надійшли до одного з них, можуть утягувати й інший.

Вплив нервів на функцію серця.

Іннервація серця здійснюється вегетативною нервовою системою. Симпа­тичні волокна (серцеві нерви) до нього йдуть від шийних і грудних вузлів сим­патичного стовбура. Парасимпатична іннервація відбувається за рахунок блукаю­чого нерва.

Блукаючі нерви опосередковують пара­симпатичні впливи на серце, що сприяє зменшенню частоти і сили серцевих скорочень, а значить і серцевого викиду. Активація симпатичних нервів серця посилює серцеву діяльність.

При подразненні барорецепторів (тиском крові) і хеморецепторів (хімічними агентами) рефлексогенних зон виникають рефлекторні зміни у діяльності серця. Особливе значення мають рефлексогенні зони, що розташовані в дузі аорти, в ділянці розгалуження загальної сонної артерії, у порожнистих венах.

Одним з основних серцевих рефлексів є рефлекс з дуги аорти (Ціона-Людвіга). При збільшенні тиску крові в дузі аорти подразнюються барорецептори, від них імпульсація йде до парасимпатичного депресорного центру довгастого мозку, внаслі­док чого його тонус підвищується. Далі інформація передається блукаючим нервом до серця, що призводить до зменшення сили і частоти серцевих скорочень, при цьому тиск крові знижується. Такий самий механізм зміни в діяльності серця через барорецептори, що знаходяться в ділянці розгалуження загальної сонної артерії (рефлекс Герінга).

До серцевих рефлексів відноситься рефлекс Бейнбріджа. Суть його полягає в наступному: барорецептори в порожнистих венах розташовані в ділянці їх впадання в праве передсердя. При надмірному наповненні вен кров'ю барорецептори збуджуються, імпульсація від них йде до симпатичних серцевих центрів, що знаходяться у спинному мозку. При цьому останні збільшують свою активність і по симпатичних нервах викликають підвищення діяльності серця. Серцевий викид при цьому зростає, відбувається розвантаження серця і відтік крові відповідає його притоку.

Крім того, симпатичні нерви справляють на серце ще й трофічну дію.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 513 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)