АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Нагнітальна функція серця

Прочитайте:
  1. Автоматія серця. Градієнт автоматії. Дослід Станіуса.
  2. АНАТОМІЯ СЕРЦЯ
  3. Анатомія серця
  4. Анатомо-фізіологічна характеристика серця
  5. Аритмії й блокади серця
  6. Аритмії серця. Серцева недостатність
  7. Біоелектрична актившсть серця
  8. Будова і функції серця
  9. Будова і функція довгастого мозку
  10. Будова серця і судин

Серце, що скорочується, виштовхує кров у артерії. Цю функцію виконують шлуночки, які з обох боків на вході й виході мають клапани, що у певні періоди серцевого циклу перекривають відповідні отвори. Чотири клапанних отвори в серці розташовані приблизно в одній площині. Клапани серця утворені складками ендокарда. Основи стулок клапанів прикріплюються до твердого кільця з фіброзної тканини. Клапани призначені для впорядкування кровотоку, напрямку його від венозного до артеріального відділу.

Передсердно-шлуночкові клапани (атріовентрикулярні) під час систоли шлуночків запобігають зворотному закиду крові в передсердя. Клапан між правими передсердям і шлуночками називається тристулковим клапаном. Між лівими передсердям і шлуночком розміщується двостулковий (мітральний) клапан.

Аортальний і легеневий (півмісяцеві) клапани за­побігають поверненню крові з цих судин у шлуночки під час діастоли. Відкриваються і закриваються клапани пасивно – потоком крові.

Серцевий цикл. У судинній системі кров рухається завдяки гра­дієнту тиску: від високого до нижчого. Шлуночки – це та структура, що й створює зазначений градієнт. Циклічно повторювану зміну станів розслаблення (діастоли) і скорочення (систоли) серця називають серце­вим циклом. При частоті скорочень серця (ЧСС) 75 ударів за 1 хв. тривалість усього циклу становить 0,8 с.

Серцевий цикл зручніше розглядати, починаючи з кінця загальної діастоли передсердь і шлуночків. При цьому відділи серця перебува­ють у такому стані. Півмісячні клапани закриті, а передсердно-шлуночкові – відкриті. Кров з вен надходить вільно й повністю заповнює порожнини передсердь і шлуночків. Тиск у них, як і в прилеглих ве­нах, – близько 0мм рт. ст.

Систола передсердь. Збудження, що зародилося в синусному вузлі, насамперед надходить до міокарда передсердь, оскільки передача його шлуночкам у верхній частині передсердно-шлуночкового вузла затримується. Тому спочатку відбувається систола передсердь (0,1 с). При цьому скорочення м'язових волокон, розташованих навколо усть вен, перекриває їх. Утворюється замкнута передсердно-шлуночкова порож­нина. При скороченні міокарда передсердь тиск у них підвищується з 0 мм рт. ст. до 3-8 мм рт. ст. Унаслідок цього частина крові з перед­сердь через відкриті передсердно-шлуночкові отвори переходить у шлуночки.

Систола шлуночків. Після передсердно-шлуночкової затримки збудження волокнами провідної системи поширюється на кардіоміоцити шлуночків, і розпочинається систола шлуночків, що в стані спо­кою триває близько 0,33 с. Вона поділяється на два періоди, а кожний з них, у свою чергу, – на фази.

1. Період напруження ( 0,08 с) триває доти, доки не відкриються півмісяцеві клапани. Для відкриття їх тиск крові в шлуночках має бути вищим, ніж у відповідних артеріальних стовбурах.

Починається він з фази асинхронного скорочення (0,05 с), оскільки не всі волокна шлуночків починають скорочуватися одночасно. Пер­шими скорочуються кардіоміоцити, що розташовані поблизу волокон провідної системи.

Наступна фаза – фаза ізометричного скорочення (0,03 с) – характеризується залученням у скорочення всього міокарда шлуночків.

Початок скорочення шлуночків приводить до того, що при ще за­критих півмісяцевих клапанах кров спрямовується в ділянку наймен­шого тиску – назад до передсердь. Передсердно-шлуночкові клапани, розміщені на її шляху, закриваються потоком крові. Від вивертання в передсердя їх утримують сухожилкові нитки, а папілярні м'язи, скоро­чуючись, створюють ще більший опір. Унаслідок цього на деякий час виникають замкнуті порожнини шлуночків.

2. Період вигнання крові розпочинається з відкриття клапанів аорти й легеневої артерії. Він триває 0,25 с і складається з фаз швидкого (0,12 с) і повільного (0,13 с) вигнання крові. Однак порівняно незначна пропускна здатність судин, у яких і до цього була кров, приводить до їх переповнення. Тепер тиск підвищу­ється вже в судинах. Градієнт тиску між шлуночками й судинами по­ступово зменшується, унаслідок чого швидкість вигнання крові впо­вільнюється.

Діастола. Якщо рівень тиску в судинах підвищується до рівня тис­ку в порожнині шлуночків, вигнання крові припиняється. Починається діастола шлуночків, що триває близько 0,47 с. Припинення вигнання приводить до того, що кров, яка міститься в судинах, зворотним потоком захлопує півмісяцеві клапани. Потім відбувається спад напруження – ізомет­ричний період розслаблення (0,12 с). Лише після цього шлуночки під впливом надходження крові починають розправлятися.

До цього часу передсердя вже повністю заповнюються кров'ю. Діастола передсердь триває близько 0,7 с. Наповнення передсердь від­бувається пасивно кров'ю, що притікає венами. Коли напруження стінки шлуночків спадає, передсердно-шлуночкові клапани потоком крові відкриваються. Кров, що заповнює шлу­ночки, поступово їх розправляє.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 927 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)