АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Практична робота № 3

Прочитайте:
  1. Багатоваріантна самостійна робота
  2. Багатоваріантна самостійна робота
  3. Багатоваріантна самостійна робота
  4. Будова та робота серця
  5. Індивідуальна робота студентів – захист рефератів.
  6. Індивідуальна робота студентів «Дослідження ролі спинного і головного мозку в регуляції функцій організму» (2 год.)
  7. Індивідуальна робота студентів «Основні етапи розвитку фізіології»
  8. Індивідуальна робота студентів «Роль залоз внутрішньої секреції в регуляції функцій організму» (2 год.)
  9. КУРСОВА РОБОТА
  10. Курсова робота

Тема: «Комплексні сполуки»

Актуальність теми: Роль комплексних сполук у біохімічних процесах дуже велика, адже переважна більшість хімічних елементів міститься в органах і тканинах у вигляді комплексів з різними біомолекулами: ферменти (металоферменти), гемоглобін, цитохроми, хлорофіл, вітамін В12 та інші. Сполуки Ауруму з прадавніх часів використовували для лікування прокази. Нині комплекси цього металу застосовують для лікування ревматоїдних артритів, наприклад хризолан Na3[Au(S2O3)2]. Комплексні сполуки Цинку широко використовують у дерматології як протимікробні засоби. Карбоніли Феруму, зокрема ферроцерон належить до нових медичних препаратів для лікування ферумдефіцитних анемій.

Блок інформації

До комплексних сполук відносяться електроліти, до складу яких входить комплексний йон. Добування КС: Як і подвійні солі, комплексні сполуки утворюються сполученням середніх солей в більш складні системи, наприклад: Fe(CN)2 + 4KCN → K4[Fe(CN)6] Дисоціація КС: Наприклад: Комплексна сіль K4[Fe(CN)6] дисоціює у водному розчині на катіон калію та комплексний аніон: K4[Fe(CN)6] ↔ 4K+ + [Fe(CN)6]4- (первинна дисоціація0 Комплексні іони можуть бути як позитивно зарядженими (катіонами)- катіонні комплекси, так і негативно (аніонами) – аніонні комплекси.Згідно теорії А.Вернера, комплексний йон складається з центрального йона або комплексоутворювача, и зв’язаних з ним йонів або молекул, які називаються адендами або лігандами. Комплексоутворювачем майже завжди є катіон металу, а лігандами найчастіше молекули NH3, H2O та аніони CN-, NO2-, OH- та інші. Число лігандів, що утримуються комплексоутворювачем, називається координаційним числом. Комплексоутворювач разом з лігандами утворює внутрішню сферу комплекса (комплексний йон), заключається в квадратні скобки. Йони, що входять до складу комплексної солі і утримуються комплексним йоном – зовнішня сфера комплексу. Класифікація комплексних сполук: 1) За зарядом внутрішньої сфери: катоінні та аніонні. 2) За природою лігандів: - Аквакомплекси – ліганди - молекули H2O. Наприклад: [Al(H2O)6]Cl3, [Cr(H2O)6](NO3)3. - Гидроксокомплекси – це комплексні сполуки, в яких лігандами є гідроксид –іони OH–. Наприклад: Na[Al(OH)4], Ba[Zn(OH)4]. - Аміакаты – це комплексні катіони, в яких лігандами є молекули амоніаку NH3. Наприклад: [Cu(NH3)4]SO4, [Ag(NH3)2]Cl. - Ацидокомплексы – це комплексні аніони, в яких лігандами є аніони неорганічних та органічних кислот. Наприклад: K3[Al(C2O4)3], Na2[Zn(CN)4], K4[Fe(CN)6].

Номенклатура. Комплексні (координаційні) сполуки називають за систематичною номенклатурою за певними правилами. Ці назви утворюються так:

Число лігандів (найчастіше): 2 – «ди», 4 – «тетра», 6 – «гекса»

Назви лігандів: Cl- - хлоро -; F- - флуоро -; CN- - ціано -; NO2- - нітро -; OH- -гідроксо-; SCN- - тіоціанато-; NH30 – амін-; H2O0 – аква-; СО0 – карбоніл.

 

 

КС з комплексним катіоном (катіонні) КС з комплексним аніоном (аніонні) Електронейтральні КС
[Ag(NH3)2]Cl Діамінаргентум хлорид K3[Fe(CN)6] Калій гексаціаноферат(III) Fe(CO)5 Пентакарбоніл феруму
[Cu(NH3)4](OH)2 Тетраамінкупрум(II) гідроксид Na3[Al(OH)6] Натрій гексагідроксоалюмінат  
[Hg(NH3)4]Cl2 Тетраамінмеркурій II) хлорид Na3[Co(NO2)6] Натрій гексанітрокобальтат(III)  

 

Велике значення мають так звані внутрішньокомплексні сполуки, або хелати, в яких йон металу сполучений з органічними сполуками. Структура цих сполук циклічна. Наприклад, хелатні комплекси утворюються в разі взаємодії йонів металів з амінокарбоновими кислотами, а також з порфіриновим і кориновим циклами. Такі сполуки, наприклад, гемоглобін, хлорофіл, вітамін В12, мають велике біологічне значення.

Завдання для позаудиторної самостійної роботи:

Дати письмові відповіді на контрольні запитання.

1. Назвати складові частини комплексних сполук, дати назви КС: Na3[Ag(SO4)2], [Ag(NH3)2]Cl.

2. Складіть рівняння реакції утворення комплексної сполуки [Ag(NH3)2]Cl, якщо Ag – комплексоутворювач, NH3 – ліганди, координаційне число – 2.

3. Дайте назви комплексним сполукам: K3[Fe(CN)6], K2[HgI4]. Напишіть рівняння первинної дисоціації.
4. Гемоглобін є комплексною сполукою Феруму (ІІ). До якого типу комплексних сполук він належить? а) катіонних комплексів б) аквакомплексів в) хелатних комплексів г) аміакатів

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1008 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)