АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Неінгаляційний наркоз і його види

Неінгаляційний наркоз, залежно від шляхів введення, може бути внут­рішньовенним, внутрішньом'язовим, підшкірним, внутрішньокістковим, прямокишковим і ін.

Внутрішньовенний наркоз. Його використовують в основному як ввідний і базис-наркоз. Для цього використовують 1-2% розчин гексеналу (натрієва сіль барбітурової кислоти). Для отримання такого розчину 1г гексеналу розводять у 100 мл стерильного 0,9% розчину натрію хлориду. Гексенал вводять повільно протягом декількох хвилин, при швидкому вве­денні може настати колапс. Максимальна доза - 1000 мг. Використовують тільки 1 % розчин. Наркоз настає через 2-3 хв без стадії збудження. Зни­кає больова чутливість, хворий втрачає свідомість. Виникає перший рівень III стадії наркозу. Для його підтримання хворому періодично вводять 2-3 мл того ж розчину. Пробудження настає через 10-15 хв після припинення введення гексеналу. Антагоністом гексеналу при передозуванні є бемегрид. Гексенал протипоказаний при захворюваннях нирок, печінки, серцево-судин­ної системи. Близьким за своєю будовою і властивостями до гексеналу є тіопентал натрію (натрієва сіль тіобарбітуратової кислоти). Техніка про­ведення і клініка тіопенталового наркозу однакова, але тіопентал натрію може викликати алергічні реакції (висипка, задишка, тахікардія, ларингос-пазм), а тому його не рекомендують використовувати у хворих з алергічни­ми станами. Під час операції можливе западання язика та асфіксія.

Для знеболювання при виконанні невеликих оперативних втручань ви­користовують оксибутират натрію. Цей препарат має виражену седатив­ну, своєрідну наркотичну і слабку аналгетичну дію. В основному його вико­ристовують для ввідного та комбінованого наркозу. Після внутрішньовен­ного введення препарату в дозі 75-150 мг/кг сон настає через 5-10 хв і триває 30-40 хв.

Добрим знеболювальним засобом, призначеним для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення, є кетамін. Цей препарат випускають у вигляді водного 1% розчину у флаконах по 20 мл. Його використовують при короткочасних невеликих операціях і в комбінації з інтубаційним нар­козом. Кетамін проявляє виражену аналгезію і мінімально впливає на функції головних структур мозку.

Нейролептаналгезія - це своєрідний стан, при якому настає аналгезія, стан байдужості і сонливість. Для цього застосовують наркотичний аналге-тик фентаніл (1 мл - 0,05 мг) і нейролептик дроперидол (Імл - 2,5 мг) або суміш фентанілу і дроперидолу під назвою "таламонал". Використовують два варіанти: нейролептаналгезія із збереженим диханням і нейролептанал­гезія в поєднанні з інтубаційним наркозом і релаксантами.

Атаралгезія. Поєднання транквілізатора діазепаму з фентанілом, пен-
тазацином отримало назву атаралгезії. За механізмом дії цей метод знеболю­
вання подібний до нейролептаналгезії.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 864 | Нарушение авторских прав