АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Складні випадки керування у ділових паперах

Керування - один із способів поєднання слів, при якому слово вимагає конкретної відмінкової форми іншого слова, тобто керує формою іншого слова: оплачувати проїзд, платити за проїзд.

Досить часто в ділових паперах трапляється неточність та двозначність фор­мулювань, безпредметні й не дуже грамотні розмірковування, нечіткість у висловленні думки. Щоб уникнути таких помилок, слід звернути увагу на сполучу­ваність слів у тексті документа.

При дієсловах, які вимагають неоднакових відмінків від іменників, не вживається спільний додаток: У постанові висловлені висновки і побажання, які колектив повинен врахувати у своїй подальшій роботі (проте лише побажання можна висловити, а висновки - зробити, а цього в реченні не враховано). Ми повинні прагнути до вдосконалення і повного опанування методів. Треба: опанувати мето­дами, але вдосконалення методів. Для організації роботи замало самого інформуван­ня, повідомлення фактів. Треба: повідомляти факти, інформувати про факти.

А ще: питання ставити, порушувати, висувати - можна; питання піднімати, загострювати - не можна; допускатися (припускатися) помилки, суперечності, недоречності - можна; допускатися (припускатися) браку, поломки, розкрадання - не можна; викликати захоплення, радість, овації - можна; викликати протест, хворобу - не можна.

Близькозначні слова (синоніми) можуть вимагати після себе неоднакових відмінків: повідомити директору (кому?) - інформувати директора (кого?); оснований (на чому?) - заснований (ким?); торкатися (чого?) - доторкатися (до чого?). Наприклад: нехай ці знання будуть властиві й характерні нам (властиві нам, але характерні для нас).

Добираючи українські відповідники до російських, слід розрізняти мовні засоби: благодарить (кого?) - дякувати (кому?); причинять (что?) - завдавати (чого?); нуждаться (в чем?) - потребувати (чого?); подражать (кому?) - наслідувати (кого?).

Використання прийменників у російській і українській мовах неоднакове. Тому слід звернути увагу на вживання прийменників, що їх вимагають дієсло­ва: подготовиться (к чему?) - підготуватися (до чого?); стремиться (к чему?) - прагнути (до чого?); предупреждать (о чем?) - попереджувати (про що?); думать (о чем?) - думати (про що?); случилось по вине - трапилось через провину.

В українській мові розрізняють такі види керування:

1. Дієслово + іменник у родовому відмінку:

вживати (чого?) заходів

дійти висновку

докладати зусиль

досягти згоди

завдавати шкоди

зазнавати поразки

потребувати допомоги

припускатися помилок

2.Дієслово + іменник у давальному (місцевому) відмінку:

3. Дієслово + іменник у знахідному відмінку:

додержувати (що?) слово

заперечувати факти

ігнорувати пропозицію

наслідувати приклад

обстоювати погляди

опановувати техніку

попереджувати дії

хворіти на грип

4. Дієслово + іменник в орудному відмінку: