АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Профілактика ускладнень

Прочитайте:
  1. Б. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового апарату дітей
  2. ДОГЛЯД ЗА ШКІРОЮ ТЯЖКОХВОРИХ. ПРОФІЛАКТИКА ПРОЛЕЖНІВ
  3. І ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ
  4. Ішемічна хвороба серця. Профілактика і лікування.
  5. Класифікація засобів протипухлинної медикаментозної терапії.. Побічні ефекти і ускладнення застосування, їх лікування і профілактика.
  6. Лікування та профілактика набряку мозку
  7. Можливі порушення структури та функції нервової системи, їх профілактика.
  8. Можливі ускладнення при внутрішньошкірних, підшкірних, внутрішньом’язових ін’єкціях, профілактика і тактика медичної сестри при їх виникненні
  9. Основні принципи догляду за хворими в післяопераційному періоді. Профілактика ускладнень, основи догляду за хворими у вкрай важкому та в непритомному станах.
  10. Особливості клініки, діагностики й лікування інфекційних тромботичних ускладнень

Під час проведення штучної (механічної) вентиляції легень необхідно організувати ретельне спостереження за новонародженою дитиною з метою своєчасного корегування параметрів вентиляції і запобігання можливих ускладнень.

· Перерозтягнення легень, баротравма, волюмтравма, ателектотравма:

1) слід пам’ятати, що максимальний тиск на вдиху залежить від маси тіла дитини, її клінічного стану, результатів газів крові і відповіді на вентиляцію, що проводиться новонародженій дитині;

2) слід уникати тиску на вдиху > 35 см водн. ст., різко зменшувати тиск;

3) ризик баротравми і внутрішньошлуночкових крововиливів у недоношених новонароджених дітей зростає, якщо вони дихають асинхронно з вентилятором; в цих випадках передбачити необхідність застосування седативних ліків і/або м’язових релаксантів;

4) не використовувати позитивний тиск наприкінці видиху < 3 см водн. ст. і > 8 - 10 см водн. ст.

 

· Гемодинамічні порушення:

1) ризик таких порушень зростає у разі перевищення показником середнього тиску у дихальних шляхах (СТДШ) величини 12 - 15 см водн. ст. За найменшої можливості уникати жорстких параметрів вентиляції;

2) необхідно забезпечити своєчасну корекцію артеріальної гіпотензії і/або гіповолемії.

· Травма верхніх дихальних шляхів, зміщення ендотрахеальної трубки (ЕТ), обструкція ЕТ:

1) інтубація трахеї повинна проводитись кваліфікованим персоналом; ЕТ і трубки дихального контуру потрібно надійно зафіксувати;

2) промивання і відсмоктування вмісту ЕТ здійснюють лише за наявності показань (об’єктивні дані, які свідчать за порушення прохідності ЕТ) за участі 2 медичних працівників.

· Токсична дія кисню:

1) слід використовувати оптимальні параметри вентиляції для підтримки адекватних показників оксигенації;

2) пріоритетно зменшувати FiO2;

3) використовувати підігрітий кисень;

4) контролювати роботу зволожувача.

· Інфекції, пов’язані з проведенням ШВЛ:

1) кожний заклад охорони здоров’я повинен вирішити питання щодо організації інфекційного контролю і чіткого виконання всіх вимог інфекційного контролю, у т.ч. заміна дихальних контурів, інтубаційних трубок, катетерів, носових канюлі, а також раціонального використання антибіотиків і т.д.;

2) для попередження інфекцій, пов’язаних з ШВЛ, доцільно використовувати бактеріальні фільтри.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 474 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)