АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

І ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ

Прочитайте:
  1. N Проведення профілактики захворювань серед породіль та новонароджених.
  2. Б. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового апарату дітей
  3. ГРИБКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ШКІРИ
  4. Догляд за хворими, оперованими з приводу захворювань стравоходу.
  5. ДОГЛЯД ЗА ШКІРОЮ ТЯЖКОХВОРИХ. ПРОФІЛАКТИКА ПРОЛЕЖНІВ
  6. Загальна характеристика механізмів розвитку основних захворювань нирок
  7. Загальні відомості про діагностику захворювань
  8. Загальні закономірності патогенезу спадкових захворювань
  9. Ішемічна хвороба серця. Профілактика і лікування.

Поняття "спосіб життя" є складником діалектичної взаємодії матеріальних умов, особливостей життя, пове­дінки людини в конкретному суспільному середовищі та суспільстві. Це певний характер життєдіяльності, який зу­мовлений об'єктивними процесами розвитку суспільства.

Спосіб життя — це діяльність і активність людей з матеріальними, моральними і духовними умовами життя і реакція на дані умови.

Спосіб життя людини відображає комплекс біологіч­них, соціальних, економічних, сімейних, побутових, екологічних, психологічних та духовних впливів на жит­тєдіяльність людського організму, а також вивчення можливостей їхнього використання з метою збереження, охорони і відтворення здоров'я.

Принципи формування способу життя залежать від рівня розвитку цивілізації і можливостей індивідуаль­ної реалізації їх у формі обґрунтованих фізіологічних, соціальних, економічних, інтелектуальних, моральних, духовних потреб людини.

Ще Гіппократ говорив, що більшість захворювань за­лежить від дій, вчинків людини, умов її життя, природних чинників тощо. Серед найдієвіших чинників, які безпосе­редньо впливають на стан здоров'я населення, виділяють: характер розподілу і використання матеріальних ресурсів сім'ї, психологічний клімат і особливості внутрішньосі-мейних стосунків (між подружжям, батьками, дітьми), склад сім'ї (повна чи неповна), режим і умови праці на

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ 1 ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ 351

роботі та вдома, рівень загальної гігієнічної культури, характер хар­чування, фізична активність, мотивація до збереження здоров'я, сенс життя та ін.

Здоровий спосіб життя — такий раціональний варіант життє­діяльності людини, завдяки якому вона здатна реалізувати свої біологічні і соціальні функції, максимально використати генетичні резерви здоров'я і тривалості життя, фізичної і розумової працездат­ності.

Здоровий спосіб життя кожної людини спрямований на зміцнен­ня і збереження не лише індивідуального, а й суспільного здоров'я, як сукупності здоров'я численних індивідуумів — основної запору­ки біологічного існування людства на Землі. У цьому вбачається ви­нятково важлива соціальна і біологічна функція здорового способу життя.

Здоровий спосіб життя має провідне значення у формуванні і від­творенні здоров'я людини, забезпеченні її високої якості життя і ак­тивного довголіття. Для ведення здорового способу життя людині не­обхідні мотиваційні стимули, які засновані на усвідомленні кожним потреби охорони і зміцнення власного здоров'я.

У процесі еволюційного відбору природа виробила у людини інс­тинкт самозбереження і самовідновлення здоров'я. Завдяки склад­ним адаптаційно-захисним механізмам людський організм здатний боротися зі шкідливими зовнішніми (екзогенними) і внутрішніми (ендогенними) впливами. Дія цих механізмів надто складна і про­являється на гуморальному, нервово-рефлекторному, клітинному рівнях. Наприклад, при інтенсивному впливі на організм активно­го нервового подразнення — стрес, страх, травма тощо у відповідь надниркові залози викидають у кров велику кількість глюкокорти-коїдних гормонів, а нервова система реагує посиленням активності свого симпатичного відділу, який продукує адреналін. Завдяки цій адаптаційній реакції організм протидіє стресовому впливу. В умовах дії на організм патогенних мікробів і вірусів у крові та клітинах ак­тивізуються імунні захисні системи, спрямовані на знешкодження хвороботворних чинників і продуктів їхньої життєдіяльності.

Але ці та інші генетичні адаптаційні системи людського організ­му далеко не завжди і не в усіх людей здатні ефективно виконува­ти свої функції, що призводить до виникнення захворювань. їхня функціональна недостатність часто спричинює схильність окремих людей до простудних, інфекційних захворювань, злоякісних ново­утворень. Натомість надмірна активність систем адаптації, зокрема, імунітету, може проявлятись спотвореними реакціями організму на хвороботворні чинники у формі алергії, ангіоневротичного набряку, бронхіальної астми та ін.


Методи і засоби формування здорового способу життя мають бути спрямовані на оптимізацію і відновлення захисних сил організму, недосконалість яких генетично успадкована або виникла внаслідок дії на організм несприятливих зовнішніх і внутрішніх чинників. Від того, на скільки кожній людині вдалося реалізувати в процесі життя методи і навички здорового способу життя, залежатиме рівень біоло­гічного і соціального прояву особистості, якість і тривалість її життя.

Здоровий спосіб життя кожної людини повинен бути спрямова­ний насамперед на:

• первинну профілактику захворювань;

• зміцнення і відновлення здоров'я;

• формування активного трудового довголіття.

Корисну роль у комплексі заходів щодо здорового способу життя відіграє також створення моральних основ формування особистості, її високих етичних і суспільно-громадянських орієнтацій.

Конкретні заходи щодо організації і впровадження у діяльність людини здорового способу життя спрямовані передусім на створення сприятливих умов його реалізації, що передбачає, крім мотивації і особистого бажання, відмову від шкідливих звичок (тютюнопаління, зловживання алкоголем, наркоманія, токсикоманія).

Формування здорового способу життя передбачає комплекс тре­нувальних і оздоровлювальних заходів:

• боротьба з гіподинамією;

• раціональний режим праці та відпочинку;

• режим раціонального і збалансованого харчування;

• створення сприятливих сімейних стосунків та інтимного життя;

• гармонія душі і тіла;

• виховання і прищеплення розумних гігієнічних звичок. Наукові дані свідчать, що навіть за умови досконалих захисних

можливостей організму ігнорування чинниками здорового способу життя може спричинити виникнення різноманітних тілесних (сома­тичних) і психічних розладів та захворювань. Відомо, наприклад, що численні конфліктні ситуації у сім'ї згубно впливають на перебіг вагітності і наслідки пологів. У сім'ї без одного із батьків відсоток дітей, які хворіють, удвічі перевищує показник повних сімей. Діти, які виховуються у систематичному сімейному стресі, у майбутньо­му набагато частіше хворіють на виразкову хворобу шлунка і двана­дцятипалої кишки, а також захворювання інших органів травного тракту.

Виявлено прямий зв'язок між віком, з якого людина розпочала вживати алкоголь, і захворюваннями печінки, а курити — ракови­ми захворюваннями, зокрема, легень і шлунка. Дорослі люди, які систематично зловживають алкоголем, хворіють на хронічні недуги


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 665 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)