АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

І ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ

Поняття "спосіб життя" є складником діалектичної взаємодії матеріальних умов, особливостей життя, пове­дінки людини в конкретному суспільному середовищі та суспільстві. Це певний характер життєдіяльності, який зу­мовлений об'єктивними процесами розвитку суспільства.

Спосіб життя — це діяльність і активність людей з матеріальними, моральними і духовними умовами життя і реакція на дані умови.

Спосіб життя людини відображає комплекс біологіч­них, соціальних, економічних, сімейних, побутових, екологічних, психологічних та духовних впливів на жит­тєдіяльність людського організму, а також вивчення можливостей їхнього використання з метою збереження, охорони і відтворення здоров'я.

Принципи формування способу життя залежать від рівня розвитку цивілізації і можливостей індивідуаль­ної реалізації їх у формі обґрунтованих фізіологічних, соціальних, економічних, інтелектуальних, моральних, духовних потреб людини.

Ще Гіппократ говорив, що більшість захворювань за­лежить від дій, вчинків людини, умов її життя, природних чинників тощо. Серед найдієвіших чинників, які безпосе­редньо впливають на стан здоров'я населення, виділяють: характер розподілу і використання матеріальних ресурсів сім'ї, психологічний клімат і особливості внутрішньосі-мейних стосунків (між подружжям, батьками, дітьми), склад сім'ї (повна чи неповна), режим і умови праці на

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ 1 ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ 351

роботі та вдома, рівень загальної гігієнічної культури, характер хар­чування, фізична активність, мотивація до збереження здоров'я, сенс життя та ін.

Здоровий спосіб життя — такий раціональний варіант життє­діяльності людини, завдяки якому вона здатна реалізувати свої біологічні і соціальні функції, максимально використати генетичні резерви здоров'я і тривалості життя, фізичної і розумової працездат­ності.

Здоровий спосіб життя кожної людини спрямований на зміцнен­ня і збереження не лише індивідуального, а й суспільного здоров'я, як сукупності здоров'я численних індивідуумів — основної запору­ки біологічного існування людства на Землі. У цьому вбачається ви­нятково важлива соціальна і біологічна функція здорового способу життя.

Здоровий спосіб життя має провідне значення у формуванні і від­творенні здоров'я людини, забезпеченні її високої якості життя і ак­тивного довголіття. Для ведення здорового способу життя людині не­обхідні мотиваційні стимули, які засновані на усвідомленні кожним потреби охорони і зміцнення власного здоров'я.

У процесі еволюційного відбору природа виробила у людини інс­тинкт самозбереження і самовідновлення здоров'я. Завдяки склад­ним адаптаційно-захисним механізмам людський організм здатний боротися зі шкідливими зовнішніми (екзогенними) і внутрішніми (ендогенними) впливами. Дія цих механізмів надто складна і про­являється на гуморальному, нервово-рефлекторному, клітинному рівнях. Наприклад, при інтенсивному впливі на організм активно­го нервового подразнення — стрес, страх, травма тощо у відповідь надниркові залози викидають у кров велику кількість глюкокорти-коїдних гормонів, а нервова система реагує посиленням активності свого симпатичного відділу, який продукує адреналін. Завдяки цій адаптаційній реакції організм протидіє стресовому впливу. В умовах дії на організм патогенних мікробів і вірусів у крові та клітинах ак­тивізуються імунні захисні системи, спрямовані на знешкодження хвороботворних чинників і продуктів їхньої життєдіяльності.

Але ці та інші генетичні адаптаційні системи людського організ­му далеко не завжди і не в усіх людей здатні ефективно виконува­ти свої функції, що призводить до виникнення захворювань. їхня функціональна недостатність часто спричинює схильність окремих людей до простудних, інфекційних захворювань, злоякісних ново­утворень. Натомість надмірна активність систем адаптації, зокрема, імунітету, може проявлятись спотвореними реакціями організму на хвороботворні чинники у формі алергії, ангіоневротичного набряку, бронхіальної астми та ін.

Методи і засоби формування здорового способу життя мають бути спрямовані на оптимізацію і відновлення захисних сил організму, недосконалість яких генетично успадкована або виникла внаслідок дії на організм несприятливих зовнішніх і внутрішніх чинників. Від того, на скільки кожній людині вдалося реалізувати в процесі життя методи і навички здорового способу життя, залежатиме рівень біоло­гічного і соціального прояву особистості, якість і тривалість її життя.

Здоровий спосіб життя кожної людини повинен бути спрямова­ний насамперед на:

• первинну профілактику захворювань;

• зміцнення і відновлення здоров'я;

• формування активного трудового довголіття.

Корисну роль у комплексі заходів щодо здорового способу життя відіграє також створення моральних основ формування особистості, її високих етичних і суспільно-громадянських орієнтацій.

Конкретні заходи щодо організації і впровадження у діяльність людини здорового способу життя спрямовані передусім на створення сприятливих умов його реалізації, що передбачає, крім мотивації і особистого бажання, відмову від шкідливих звичок (тютюнопаління, зловживання алкоголем, наркоманія, токсикоманія).

Формування здорового способу життя передбачає комплекс тре­нувальних і оздоровлювальних заходів:

• боротьба з гіподинамією;

• раціональний режим праці та відпочинку;

• режим раціонального і збалансованого харчування;

• створення сприятливих сімейних стосунків та інтимного життя;

• гармонія душі і тіла;

• виховання і прищеплення розумних гігієнічних звичок. Наукові дані свідчать, що навіть за умови досконалих захисних

можливостей організму ігнорування чинниками здорового способу життя може спричинити виникнення різноманітних тілесних (сома­тичних) і психічних розладів та захворювань. Відомо, наприклад, що численні конфліктні ситуації у сім'ї згубно впливають на перебіг вагітності і наслідки пологів. У сім'ї без одного із батьків відсоток дітей, які хворіють, удвічі перевищує показник повних сімей. Діти, які виховуються у систематичному сімейному стресі, у майбутньо­му набагато частіше хворіють на виразкову хворобу шлунка і двана­дцятипалої кишки, а також захворювання інших органів травного тракту.

Виявлено прямий зв'язок між віком, з якого людина розпочала вживати алкоголь, і захворюваннями печінки, а курити — ракови­ми захворюваннями, зокрема, легень і шлунка. Дорослі люди, які систематично зловживають алкоголем, хворіють на хронічні недуги

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 610 | Нарушение авторских прав