АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ

_______________ 359

ньому важливо домагатися наявності всіх мінеральних елементів у необхідній кількості і суворих пропорціях. Наприклад, оптимальне співвідношення між кальцієм і фосфором має становити 1:1,3. Якщо кількість фосфору переважає, то в кишках людини утворюється фос­фат кальцію, який переводить кальцій у форму, що погано засво­юється і тим самим сприяє розвитку кальцій дефіцитних станів.

Важливим елементом раціонального харчування є правильний ре­жим харчування, тобто споживання та кількісний розподіл їжі протя­гом дня (сніданок, обід і вечеря). Найбільш фізіологічним є режим хар­чування, що передбачає чотириразове харчування протягом дня. Це створює рівномірне навантаження на травний апарат, забезпечує дію ферментів на їжу і якнайповніше оброблення її повноцінними трав­ними соками. Важливе значення має споживання їжі в суворо визна­чений час, щоб зберегти вироблений рефлекс на виділення активного шлункового соку. При чотириразовому харчуванні рекомендується на сніданок 25 % добового раціону, на другий сніданок — 15 %, на обід — 35 %, на вечерю — 25 %.

Закон адекватності харчування передбачає виключення із хар­чового раціону продуктів, які людина не переносить. Це не значить, що треба повністю відмовитись від вживання даного продукту, особ­ливо якщо він містить незамінні елементи: його треба перевести в іншу форму (наприклад, свіже молоко у кисломолочні продукти). Безумовному виключенню підлягають ті продукти, які спричиняють харчові алергії.

На законі адекватності побудована дієтотерапія багатьох хвороб травного тракту, при якій добір продуктів та метод кулінарного об­роблення спрямовані на щадіння органів травлення і корекцію об­мінних процесів.

Санітарно доброякісна їжа не повинна містити токсичних речо­вин, патогенних бактерій та їхніх токсинів. Більша частина всіх хар­чових отруєнь зумовлена мікроорганізмами, головним чином саль­монелами, ботулінусом і стафілококами. Сальмонельозні отруєння пов'язані в основному із споживанням м'яса та м'ясопродуктів, а отруєння ботулінусом — із домашнім консервуванням (гриби, горо­шок, рибні консерви). Стафілокок розмножується на молочних про­дуктах, кондитерських виробах. Причиною отруєнь можуть бути продукти, що містять токсини, наприклад, отруйні гриби, позелені­ла картопля, харчові продукти, які тривалий час зберігались в оцин­кованій тарі.

Для профілактики бактеріальних отруєнь необхідно суворо дотримуватись таких простих правил:

• не купувати на ринку не клеймоване м'ясо та рибу;

• не пастеризоване молоко обов'язково кип'ятити;

• бомбажні консерви (зі здутою кришкою) викидати;

• обробляти сирі та варені м'ясні, рибні й овочеві продукти на різ­них дошках і за допомогою різного обладнання, яке потім ретельно помити;

• у холодильнику сирі продукти зберігати нижче від варених, го­тових до споживання;

• варені продукти, які тривалий час зберігалися, перед спожи­ванням необхідно переварити;

• при зберіганні харчових продуктів дотримуватись норм трива­лості їх зберігання за певної температури;

• не тримати довго без оброблення розморожене м'ясо;

• до готових продуктів не торкатись руками, а користуватись сто­ловим приладдям.

Дітям грудного віку потрібне особливе харчування.

Для дітей у віці від 2 до 7 років має бути організоване 4—5-разове харчування: сніданок, другий сніданок, обід, полудень і вечеря. Три­валість проміжків між споживанням їжі — 3,5—4 год. Не слід вклю­чати в меню гострі і смажені страви. Співвідношення білків, жирів і вуглеводів має бути таким: 1:1:3.

Учні 1—7 класів харчуються відповідно до часу занять у школі за таким орієнтовним режимом: перший сніданок о 7.30—8.00, стано­вить 20 % добової енергетичної цінності; другий — об 11.30—12.00, 20 % енергетичної цінності; домашній обід — о 15.00—16.00, 35— 40 % енергетичної цінності; вечеря — о 19.30 — 20.00, 20 % енерге­тичної цінності. У нормах дитячого харчування велика питома вага відводиться продуктам тваринного походження. На першу половину дня в меню включають білкові продукти (м'ясо, яйця), на вечерю — страви з картоплі, овочів, круп, сиру. їжа має бути вітамінізованою, особливе значення в харчуванні дітей мають вітаміни А і D, які впли­вають на процеси росту.

Першою вимогою до харчування людей у похилому і старечому віці є помірність, тобто деяке обмеження харчування щодо кількості їжі. Оскільки при старінні знижується інтенсивність обмінних про­цесів, другою вимогою є забезпечення біологічної цінності харчуван­ня за рахунок включення достатньої кількості вітамінів, мікроеле­ментів, незамінних кислот, поліненасичених жирних кислот тощо. Третьою вимогою до харчування людей похилого віку є збагачення його природними антисклеротичними речовинами. Доцільно один раз на тиждень планувати розвантажувальний день.

Люди похилого віку повинні обмежити жири тваринного похо­дження (свинячий, яловичий, баранячий, вершкове масло, вершки, сметану), які багаті на насичені жирні кислоти і сприяють поглиб­ленню склерозу. Бажано обмежити себе також у вживанні продуктів,

і ____________________________ РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ ____________________________ 361

І багатих на холестерин (печінка, мозок, ікра, яйця). Норма рослин-I ного жиру (20—25 г) повністю задовольняє добову потребу людини і похилого віку.

І Вживання вуглеводів, особливо цукру, солодощів також слід об-

I межити. Основним джерелом вуглеводів мають стати варені овочі І (картопля, буряк, морква), печені яблука, які мають багато пектино-£ вих речовин. Не слід вживати багато солінь, гострих страв, приправ. І Рідини вживають не більше 1 л на день.

І Для осіб розумової праці характерна напружена нервова діяль-

' ність і обмеження м'язової діяльності. Калорійність добового раціо-I ну в них повинна обмежуватись 2400—2700 ккал. Кількість білків у І їжі має бути досить значною, а кількість вуглеводів і жирів — дещо і меншою норми. Рекомендується менше споживати легкозасвоюва-I них вуглеводів, що містяться в цукрі, меді, варенні, кондитерських І виробах, ласощах тощо. При надмірному надходженні вуглеводів в І організм вони переходять у жир. Це тим більше небезпечно, що особи І цієї групи схильні до повноти через обмежену рухову активність. І Повним людям дуже корисні овочі і фрукти, які сприяють

І поліпшенню перистальтики і випорожненню кишок, забезпечують І організм вітамінами і мінеральними солями. Не можна повністю І виключати з раціону жири, оскільки вони довше, ніж інші поживні і речовини, затримуються в шлунку і знижують збудливість травно-I го центру. Однак більшу частину добової потреби в жирах повинні і становити рослинні жири, які мають антисклеротичну здатність. і Ні в якому разі не варто зменшувати надходження в організм біл-I ків, які посилюють обмін речовин і спричинюють відчуття ситості. І Особливо важливо вводити в раціон сири, які зменшують жирову І інфільтрацію тканин внутрішніх органів. Рекомендується м'ясо і І риба нежирних сортів. Варто пам'ятати, що споживання надмірної І кількості продуктів, багатих на білки, скорочує тривалість життя 1 і збільшує токсичність деяких хімічних речовин в організмі. 06-I меження в раціоні солі до 5—7 г на добу сприяє зменшенню спра-| ги і виведенню з організму надмірної кількості рідини. Запобігти І ожирінню можна завдяки раціональному харчуванню в поєднанні І з фізичними вправами. Нині трудова діяльність значної частини І робітників за своїм характером наближається до розумової. Харчу-I вання робітників різних підприємств має бути диференційованим, І з урахуванням енерговитрат і розумового напруження. При важкій І фізичній праці співвідношення білків, жирів і вуглеводів повинно І становити відповідно 1:1:3,5, тобто кількість жирів і вуглеводів у І раціоні треба збільшити.

І Чинниками, які визначають правильний режим харчування,

| крім умов і характеру праці, є тривалість робочого дня і змінність ро-

I 12 8-215

362 ___________________________________^H___________________________________

боти. Однак варто пам'ятати про деякі загальні вимоги до організації харчування:

• перед виходом на роботу треба обов'язково поїсти;

• інтервали між споживанням їжі не повинні перевищувати 4— 5 год;

• раціон харчування слід рівномірно розподілити на окремі при­йоми їжі — сніданок, обід і вечерю;

• вечеряти рекомендується не пізніше ніж за 2—2,5 год до сну.

Значні фізичні навантаження на організм і високе нервово-пси­хічне напруження під час занять спортом вимагають організації ра­ціонального харчування, яке сприяло б підвищенню працездатності і витривалості організму спортсмена. У період інтенсивних систе­матичних тренувань спортсмени повинні отримувати з їжею в серед­ньому 4200—5500 ккал на добу.

У раціон харчування спортсменів слід включити продукти, що містять багато білків і вуглеводів. Вуглеводи забезпечують організм енергією, і потреба в них тим більша, чим інтенсивніше і триваліше фізичне навантаження. їжа спортсменів повинна бути також багатою на вітаміни, оскільки при інтенсивній м'язовій діяльності потреба організму в них зростає. Доцільно щоденно включати до раціону свіжі овочі і фрукти: за рахунок них слід забезпечувати не менш як 15—20 % добової енергії.

Визначити ідеальну масу тіла можна за формулою Купера, яка враховує різницю статі. Для чоловіків ця формула така:

Зріст усм-4_₁₂₈-_М53.

Для жінок формула має такий вигляд:

^ЗРІСТ₂^У₅^С₄^М'³'⁵-108 0,453.

При оцінці харчового статусу виділяють кілька його різновидів: звичайний, оптимальний, надлишковий, недостатній. Під звичай­ним розуміють статус, при якому є відповідність наведеним вище критеріям маси тіла при відсутності ознак аліментарних захворю­вань. Під оптимальним слід розуміти такий статус, коли переви­щення оптимальної маси тіла наступає за рахунок добре розвинутих м'язів. Під надлишковим статусом розуміють такий стан організму, коли збільшення маси тіла настає за рахунок інтенсивного накопи­чення жиру. Недостатній статус зумовлений відставанням маси тіла від оптимальної величини для свого віку і статі та наявністю ознак аліментарних захворювань.

Для зменшення надлишкової маси тіла рекомендується:

РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ ______________________________ 36З

• забезпечити калорійність денного раціону не менше ніж 1200 ккал для дорослої людини середньої маси тіла;

• забезпечити від'ємний калорійний баланс на 500—100 ккал у день від збалансованого, що призведе до поступового зменшення маси тіла без порушення обміну речовин; зменшення маси тіла про­тягом тижня не повинно перевищувати 1 кг;

• включати фізичні вправи, які підвищують витривалість ор­ганізму, 2—3 рази на тиждень тривалістю 20—ЗО хв з мінімальною інтенсивністю не нижчою, ніж 60 % від максимальної частоти серце­вих скорочень.

Таким чином, дуже важливою є правильна організація раціональ­ного харчування кожної людини.

" Контрольні запитання

1. Що таке раціональне харчування?

2. На яких законах базується раціональне харчування?

3. На які групи згідно з рекомендаціями щодо споживання харчових речовин розподілені всі професії?

4. Яких правил необхідно дотримуватись з метою профілактики бак­теріальних отруєнь?

5. Які особливості харчування учнів 1—7 класів?

6. Які особливості харчування людей похилого і старечого віку?

7. Які особливості харчування людей розумової праці?

8. Які особливості харчування повних людей?

9. Назвіть деякі загальні вимоги до організації харчування.

10. Як визначити ідеальну масу тіла за формулою Купера?

11. Що необхідно рекомендувати для зменшення надлишкової маси тіла?

XXIII

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 867 | Нарушение авторских прав