ПСИХІЧНА САМОРЕГУЛЯЦІЯ
І Людина як істота біосоціальна постійно відчуває потребу жити у і злагоді з навколишньою дійсністю, зберігати і підтримувати рівнова-I гу стану психіки як основи нормальної життєдіяльності та оптималь-I ної соціальної адаптації. Цій меті служать різні механізми психоло-I гічного захисту, які визначаються індивідуальними характеристи-I ками особи. Впливаючи на індивідуальні особливості людини, можна і цілеспрямовано тренувати і посилювати механізми психологічного І захисту. До таких впливів належить аутогенне тренування. І Аутогенне тренування (аутотренінг) — концентрована фор-Іма саморегуляції з одночасним застосуванням саморозслаблення і і самонавіювання. Ця система передбачає застосування спеціальних і прийомів м'язової релаксації (розслаблення м'язів), психічного спо-Ікою одночасно із самонавіюванням. Аутотренінг спрямований на-ї|самперед на регуляцію психічної активності людини, мобілізацію її І соматичних і духовних резервів, інтенсифікацію пізнавальних про-I цесів — уваги, зосередженості, швидкості психічних реакцій, рівня І самооцінки, пам'яті.
[ Застосовують індивідуальний та груповий аутотренінг. Останній 1 ефективніший завдяки масовості охоплення, а також залученню ме-' ханізмів взаємоіндукції і психогенного впливу одних людей на ін-!< ших. Однак необхідно враховувати, що негативне ставлення до ау-І тотренінгу бодай одного із членів групи суттєво знижує ефективність І методу.
1 Частіше всього використовують проведення процедур у трьох noil влідовних положеннях.
*! Перше положення — сидячи. Пацієнт вільно сидить на стільці з -І^рохи нахиленою вперед головою. Передпліччя кладе вільно на стег-Ійа, а кисті розслаблює і опускає.
Г' Друге положення передбачає зручне розміщення людини у м'яко-j Му кріслі. Потилиця і спина повинні зручно спиратися на спинку кріс-<да, а руки у розслабленому стані розміщуються на підлокітниках.
Третє положення — лежачи горілиць на ліжку, кушетці або дивані з вільно простягнутими вздовж тулуба руками.
Після прийняття одного із положень тіла слід заплющити очі і ївюльовим впливом намагатися максимально розслабити спочатку "м'язи обличчя, потім язика і нижньої щелепи. Після цього проводять.'Дихальну розминку, яка полягає у дво-трихвилинному диханні жи-"Вотом з частотою 14—16 дихальних рухів за 1 хв, потім переходять,Яо основних вправ аутотренінгу:
а) загальне заспокоєння;
б) досягнення загальної м'язової релаксації;
в) виклик відчуття тепла в кінцівках;
г) оволодіння регуляцією частоти і ритму дихання;
370 ___________________________ Ш ___________________________
ґ) оволодіння регуляцією частоти і ритмом серцевих скорочень;
д) мобілізувальні вправи;
є) загальне зміцнення емоційно-вольової сфери.
На завершальному етапі переходять до виконання спеціальних прийомів аутотренінгу, який складається із 12 занять.
1 — 4 заняття.'
1. Я зовсім спокійний. Згадка про конкретні ситуації або події викликає відчуття приємного спокою і радості.
2. Мене ніхто і ніщо не турбує. Згадка конкретної події викликає відчуття насолоди і приємності.
3. Усі мої м'язи повністю розслаблені і підготовлені до відпочинку.
4. Усе моє тіло розслаблене повністю, і я відпочиваю, неначе перебуваючи у стані невагомості.
5. Я повністю спокійний і віддалений від реальностей земного життя.
5 — 9 заняття.
1. Я зовсім спокійний і врівноважений.
2. Мене ніхто і ніщо не турбує.
3. Усі мої м'язи максимально розслаблені і підготовлені до відпочинку.
4. Усе моє тіло повністю розслаблене і відпочиває.
5. Я безмежно щасливий і спокійний. 10 — 12 заняття.
1. Я абсолютно спокійний, ніхто і ніщо не може порушити мого спокою.
Таким чином, на перших заняттях (1—4) необхідно сформувати образ спокою і розслаблення, на проміжному етапі (заняття 5—9) зафіксувати цей стан другою сигнальною системою (тобто в усній формі). Завершальні заняття (10—12) призначені для закріплення образу психічного і фізичного спокою.
За умови виконання обстежуваним цього етапу переходять до виконання спеціальних вправ аутотренінгу в такій послідовності (тривалість кожної вправи ЗО—60 с):
• перший етап — загальне заспокоєння. Пацієнт із заплющеними очима повільно і тихо повторює кілька разів слова:
— я спокійний, я зовсім спокійний;
— мене ніщо не бентежить, мене ніхто не турбує;
— у мене розслаблені м'язи обличчя, очей, нижньої щелепи, язика;
— розслаблені м'язи моїх рук, ніг, тулуба;
— усі мої м'язи розслаблені;
— тіло моє повністю розслаблене і відпочиває;
— тіло моє легке, невагоме;
________________________________ ПСИХІЧНА САМОРЕГУЛЯЦІЯ ________________________________ ^71
• другий етап — м'язова релаксація. Пацієнт вольовим зусиллям послідовно створює в організмі певні відчуття:
— я відчуваю важкість у правій руці;
— відчуття важкості у правій руці повільно наростає;
— права рука надто важка, і я не здатний нею поворухнути;
— я відчуваю важкість у лівій руці;
— я відчуваю послідовне наростання важкості у лівій руці;
— ліва рука надто важка, і я не здатний нею ворухнути;
— я відчуваю важкість у правій нозі;
— відчуття важкості у правій нозі поступово наростає;
— права нога стає надто важкою і нерухомою;
— я відчуваю важкість у лівій нозі;
— відчуття важкості у лівій нозі поступово наростає;
— ліва нога стає надто важкою і нерухомою;
— я відчуваю приємну важкість, яка наповнює мої руки і ноги;
— усе моє тіло повністю розслаблене і важке;
• третій етап — емоційно-вольова сфера. Пацієнт про себе кілька разів повторює у визначеній послідовності вислови:
— я повністю володію собою;
— я володію своїми думками;
— я володію своїми емоціями;
— я володію своїми почуттями;
— я завжди уважний;
— я завжди організований;
— я завжди впевнений у собі;
— я завжди урівноважений;
— я спокійний і повністю володію собою.
Після закінчення сеансу обстежуваному пропонується розплющити очі і з'ясовують його реакцію на кожну дію аутотренінгу. Ефективність сеансу оцінюється за такими критеріями:
1) відмінний результат — при позитивній відповіді на всі суб'єктивні відчуття з тесту "Загальне заспокоєння", при позитивній реакції не менше ніж на 10 дій з тесту "М'язова релаксація", на 6—7 дій з тесту "Емоційно-вольова сфера";
2) добрий результат — при позитивній реакції не менше ніж на 6 дій з тесту "Загальне заспокоєння", на 7 дій з тесту "М'язова релаксація", на 5 дій з тесту "Емоційно-вольова сфера";
3) задовільний результат — при позитивній відповіді не менше ніж 5 дій з тесту "Загальне заспокоєння", на 6 дій з тесту "М'язова релаксація", на 4 дії з тесту "Емоційно-вольова сфера";
4) незадовільним вважається результат за показниками, які нижчі задовільних бодай по одному із тестів.
372 ___________________________ Ш ______________________
Таким чином, медичні працівники повинні вміти допомогти пацієнтові в стресових ситуаціях зняти нервове напруження і адаптуватись до нових умов існування за допомогою психічної саморегуляції.
~ Контрольні запитання
1. Що є характерною особливістю людської психіки?
2. Якими двома формами активності проявляється людське життя?
3. Що є однією з важливих функцій психіки людини?
4. Що таке звички?
5. Які правила повинна виконати людина, щоб позбавитись від шкідливих звичок?
6. Назвіть деякі принципи ставлення до життя, які сприятливо впливають на мотиваційну саморегуляцію.
7. Що таке самовиховання?
8. Назвіть основні методи самовиховання.
9. Що таке стрес?
10. Що характерно для емоційно нестійких людей?
11. Що характерно для емоційно стійких людей?
12. Що таке психологічний захист?
13. Назвіть найдієвіші механізми психологічного захисту.
14. Що таке аутогенне тренування?
15. В яких трьох послідовних положеннях застосовують проведення аутотренінгу?
16. Які основні вправи застосовують при проведенні аутотренінгу?
17. Назвіть послідовні етапи до виконання спеціальних вправ аутотренінгу.
18. За якими критеріями оцінюється ефективність сеансу аутотренінгу?
XXIV
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 701 | Нарушение авторских прав
|