АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Організація різних видів прибирання в операційній

Прочитайте:
  1. II. Організація і склад експертних комісій
  2. II. Організація і склад медико-соціальних експертних комісій
  3. IV. Організація навчально-виховного та реабілітаційного процесу
  4. Біомеханізм пологів при різних формах анатомічно вузького таза
  5. Вологе прибирання приміщень відділення
  6. Генеральне прибирання в асептичних приміщеннях
  7. Гігієна хірургічних стаціонарів, прибирання, санітарно-епідемічний стан, гігієна тіла, одягу медперсоналу, гігієна білизни і одягу хворих.
  8. Диференційна діагностика різних форм карликового росту (нанізму)
  9. Діагностика вагітності, спостереження та організація маршруту вагітної
  10. Застосування манітолу на різних етапах лікування.

Виділяють такі види прибирання в операційному блоці:

· Попереднє (перед початком роботи);

· Поточне (протягом робочого періоду);

· Заключне (по завершенню робочого дня);

· Генеральне (1 раз на тиждень).

Вологе прибирання приміщень (миття підлоги, протирання меблів, устаткування) здійснюється не рідше чим два рази на день з використанням миючих і дезінфікуючих засобів, протирання шибки не рідше чим один раз на місяць. Генеральне прибирання палатної секції проводиться не рідше чим один раз на місяць з ретельним миттям стін, підлоги, устаткування, протирання меблів. Генеральне прибирання (миття і дезінфекція) операційного блоку, перев'язочних проводять не рідше чим один раз на тиждень. Приміщення з особливим режимом стерильності після прибирання обробляють стаціонарними або пересувними бактерицидними лампами з розрахунку 1 Вт потужності на 1 м2 приміщення.

Основний шлях інфікування рани в операційній – контактний (близько 90% випадків), лише в 10% випадків інфікування відбувається повітряним шляхом. Кожен член хірургічної бригади, незважаючи на спеціальну підготовку до операції, виділяє в навколишнє повітря до 1500 мікроорганізмів за 1 хв. За 1-1,5 години роботи однієї хірургічної бригади бактеріальне забруднення повітря в операційній збільшується на 100%. Припустима кількість мікроорганізмів у 1 м3 повітря операційної перед початком роботи не повинна перевищувати 500-600 і під час операції – 1000-1200, після закінчення операції – 1500-2000 у 1 м3 при умові відсутності в повітрі патогенних мікроорганізмів. Досягти такого рівня вдається за допомогою спеціальних пристроїв системи вентиляції, режиму роботи і прибирання операційної, дезінфекції повітря і предметів для попередження контактного інфікування необхідно досягти стерильності усього, що буде мати відношення до рани. Це досягається стерилізацією операційної білизни, перев'язочного і шовного матеріалу, рукавичок, інструментів, обробкою рук хірурга й операційного поля. Стерилізація шовного матеріалу спрямована на профілактику як контактного, так й імплантаційного інфікування рани.

Підготовка інструментів, перев'язочного матеріалів і білизни до застосування включає наступні етапи:

І – передстерилізаційна підготовка матеріалів;

II –укладання і підготовка до стерилізації;

III – стерилізація;

IV – збереження стерильних матеріалів.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 2499 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)