 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Основні правила утримання тварин та догляду за нимиГоловними вимогами до утримання лабораторних тварин є забезпечення дотримання всіх фізіологічних норм тварин, а також попередження перезараження тварин та розповсюдження інфекції в межах віварію. До фізіологічних вимог роботи з лабораторними тваринами відносять фізичні параметри мікроклімату приміщень віварію, де утримуються тварини (температура, вологість, повітрообмін, рівень шуму та ін.), розміщення тварин у клітках віварію та годування тварин. Крім того, особлива увага приділяється карантину тварин та профілактиці канібалізму. Мікроклімат у приміщеннях, де утримуються лабораторні тварини, повинен бути в межах існуючих норм (табл.2.2.) протягом доби незалежно від сезону. Висока температура та мала рухливість повітря в поєднанні з великою вологістю гальмують тепловіддачу і викликають перегрівання організму. При цьому тварини стають мляві, у них зменшується апетит, знижується стійкість до інфекційних та неінфекційних захворювань, гальмується обмін речовин. Негативно впливає на тварин і висока вологість у поєднанні з низькими температурами. Газовий склад повітря приміщень для тварин залежить від санітарно-технічного обладнання, кількості тварин та щільності їх посадки в клітках. При недостатньому повітрообміні в приміщенні зменшується вміст кисню, збільшується вміст вуглекислого газу, аміаку, сірководню, клоачних газів та інших продуктів бродіння та гниття органічних речовин, що негативно позначається на тваринах. В приміщеннях для утримання тварин не повинно бути шуму від приладів, засобів механізації, голосів, недбалого поводження з інвентарем (допустимий рівень – не більше 70-85 Дб). Як періодичний, так і повсякденний шум негативно позначається на стані здоров’я тварин, впливає на серцево-судинну, нервову та імунну системи, дихання, теплообмін. У віваріях розповсюджена переважно кліткова система розміщення лабораторних тварин. Для утримання лабораторних тварин використовують клітки різних конструкцій, виготовлених з дерева, скла, алюмінію, жерсті, тонких металевих листів, міцних сортів фанери, плексигласу, пластмас.
Таблиця 2.2. Показники мікроклімату в приміщеннях для лабораторних тварин
У вірусологічних дослідженнях найчастіше використовують скляні банки та цільнометалеві клітки завдяки зручності миття та дезінфекції. Незалежно від конструкції кожна клітка обов’язково повинна мати піддон, що виймається, де збираються залишки їжі, калу та сечі. В якості підстилки використовують матеріали, що абсорбують вологу та пристосовуються тваринами для будування гнізд (пісок, полова, сіно, солома, торф’яна крихта, стружка та тирса різного розміру, та ін.). Дрібних лабораторних тварин та птахів розміщують в клітках на стелажах в 3-4 яруси (перший на відстані 30-70 см від підлоги), дотримуючись рекомендованої густоти посадки, яку обраховують з розрахунку 1 г маси тіла тварини на 1 см3 для клітки (табл.2.3.). Мурчаків розміщують в звичайних сітчастих металевих клітках по 2-3 тварини. Кроликів бажано утримувати по одному в клітці в прохолодному неопалюваному приміщенні.
Таблиця 2.3. Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 776 | Нарушение авторских прав |