АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Діагностика ішемічного інсульту

Незважаючи на те що вже за даними анамнезу, неврологічного обстеження і лабораторних даних можна поставити діагноз, важливе значення як у діагностиці, так і в диференціальній діагностиці і прогнозуванні результату мають наступні методи:

комп'ютерна томографія, яка дозволяє відрізнити інфаркт від крововиливи, тобто уточнити характер інсульту (геморагічний або ішемічний);

магнітно-резонансна ангіографія, яка не дуже придатна для екстрених випадків, але безпечна внаслідок своєї неінвазивності;

допплерографія, особливо транскраніальна, яка дозволяє оцінити стан мозкового кровотоку;

церебральна ангіографія, яка незамінна, якщо планується операція;

ЕЕГ, яка виявляє зони кіркового і підкоркового ураження;

сцинтиграфія і позитронно-емісійна томографія, які дозволяють оцінити мозковий метаболізм і мають значення у стадії минущих порушень мозкового кровообігу і в самому початку інсульту.

В даний час вдосконалення клінічної діагностики та нейрорадіологіческіх методів дослідження дозволяє уточнити характер і локалізацію інсультів, а також вивчити супутні їм поразки судин з високой частотою і точністю, що робить лікування більш цілеспрямованим, Можливо і обов'язковим.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 371 | Нарушение авторских прав