АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ультразвукова діагностика.

При виявленні пухлини сечового міхура необхідно:

1. Топічно локалізувати пухлину (вказати в якому відділі і по якому контуру розташовується)

2. Визначити розміри

3. Визначити розповсюдження на зону трикутника Л’єто (на шийку сечового міхура і вустя сечоводів). Непрямою ознакою інвазії вустя сечовода є наявність дилятації верхніх сечових шляхів на стороні ураження.

4. Визначення наявності і ступеня ураження стінки сечового міхура, перивезикальної клітковини, поруч розташованих органів, лімфовузлів, наявність віддалених метастазів.

На рис. 17, 18 представленні невеликих розмірів пухлинні утворення, які не інвазують м’язовия шар. Гіперехогенна стінка сечового міхура в проекції локалізації основи пухлини не потовщена, структурно не змінена. На рис. 19 представлена пухлина бокової стінки сечового міхура з наявною інвазією м’язової оболонки. При цьому спостерігається потовщення стінки в області розташування пухлини. На рис. 20 спостерігається великий інвазивний пухлинний процес; при цьому відмічається потовщення і значні зміни структурної стінки біля основи пухлини – у стінці визначаються множинні гіпоехогенні зони ракової інфільтрації. На рис. 21 представлена ехограма тотального ураження стінки сечового міхура, з різким її потовщенням і і зменшенням об’єму порожнини сечового міхура. При паравезикальному розповсюдженні процесу на ехограмах визначається «розрив» зовнішнього контура сечового міхура. В паравезикальній клітковині визначаються гіпоехогенні зони з нечітким контуром. При проростанні пухлини в сусідні органи (частіше всього – передміхурова залоза і пряма кишка) зникає межа між органами, значно змінюється їх структура. Гарні можливості визначення наявності пухлинного ураження сечоводів дає кольорова допплерогафія сечовивідних викидів. На рис. 22 представлена ехограма пухлини сечового міхура, що локалізується в проекції вустя сечовода по задньо-боковій стінці. В режимі кольорового допплеровського дослідження визначається викид рідини із отвору сечоводів. При цьому форми кривих швидкостей викидів сечоводів з обох нирок були симетричні, а кількість викидів зліва і зправа рівні.

Метастатично змінені лімфовузли по ходу клубових і більш великих судиннихстовбурів визначаються як гіпоехогенні овальної форми утворення у вигляді чіток (рис. 23), при утворенні конгломератів лімфовузлів складно диференціювати їх і наповнені рідким вмістом петлі тонкої кишки.

Диференціальний діагноз кальцинованої пухлини сечового міхура проводиться з конкрементами сечового міхура. В рідких випадках уретероцеле з інкрустацією стінки симулює пухлину. На рис. 24 представлена ехограма сечового міхура з округлим нерухомим утворенням в проекції вустя сечоводів з наявністю внутрішньої ехоструктури в порожнині. На рис. 25 представлена трансректальна ехограма сечового міхура цього ж пацієнта, на якій чітко видно, що дане утворення є кістозним з товстою гіперехогенною стінкою – кальцинованим уретроцеле. Іноді трапляються випадки нагноєння кісти урахуса,що при ехографії і цистоскопії симулює пухлину сечового міхура. На рис. 26 представлена ехограма кісти урахуса у вигляді утворення солідної структури по передній стінці сечового міхура. При цистоскопії відмічалось вибухання стінки з буллезним відтінком і виразками слизової над даною ділянкою. Цистоскопічний діагноз – пухлина сечового міхура. Проте, гіпоехогенний «тяж» між утворенням і пупком, що визначався при ехографії, дозволив запідозрити наявністьнагноєної кісти урахуса, що пролабує в порожнину сечового міхура. Інтраопераційний діагноз – нагноєння кісти урахуса.

рис. 23

рис. 24

рис. 25

рис. 26

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 375 | Нарушение авторских прав