 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Діагностика.
Перелік обов‘язкових досліджень для діагностики ДН: 1. Огляд ніг для виявлення сухості шкіри, гіперкератозу, мозолів, інфікованих уражень шкіри, порушеного росту нігтів. 2. Оцінка сухожильних рефлексів (колінного, ахіллового). 3. Оцінка тактильної чутливості (монофіламентом). 4. Оцінка больової чутливості (тупим кінцем голки). 5. Оцінка температурної чутливості. 6. Оцінка пропріоцептивної чутливості (сенситивна атаксія – нестійкість у позі Ромберга) 7. Визначення вібраційної чутливості (градуйованим камертоном). 8. Електроміографія (ЕМГ) - стимуляція сенсорного ікроножного нерва (n. Suralis dextr.) та рухового (n. peroneus dextr.) - амплітуда потенціалу дії - амплітуда М-відповіді швидкості поширення збудження 9. Виявлення ортостатичної гіпотензії (зниження АТ > 30 мм рт.ст. при переміні положення з лежачого на стояче) 10. Проба Вальсальви (прискорення ЧСС при напруженні, натужуванні) 11. Зміна ЧСС на вдиху та на видиху. Дистальна поліневропатія (ДПН) Сенсорна: Біль в ногах гострий пекучий або ниючий, що посилюється в спокої, особливо вночі, заніміння, парестезії, у т.ч. болісні, напруженість, поколювання, зниження порогу тактильної, больової, температурної чутливості, суглобного відчуття. Зниження амплітуди потенціалу дії та швидкості поширення збудження при ЕМГ сенсорного нерву Моторна: Нічні судоми в м’язах, слабкість в м’язах, атрофії, нестійкість ходи, зниження ахіллова рефлексу, м.б. мікро симптоми у вигляді зміни зіничних рефлексів, слабкості конвергенції, однобічного зниження рогівкового рефлексу, легка атаксія. Зниження амплітуди потенціалу дії та швидкості поширення збудження при ЕМГ рухового нерву. Вегетативна (автономна) невропатія – розвивається зазвичай через 5-10 років від початку ЦД. У більшості хворих вона має безсимптомний перебіг, поки патологічні зміни не стануть стійкими. Автономна невропатія спричиняє порушення рухової і сенсорної функції різних органів і систем. Найбільш доступною в плані діагностики є кардіальна автономна нейропатія, для якої характерно: запаморочення при вставанні як прояв ортостатичної гіпотонії; зниження АТ при вставанні з ліжка більш, ніж на 30 мм.рт.ст.; аритмії; постійна тахікардія, тахікардія спокою, негативна проба Вальсальви або брадикардія; зниження коефіцієнту Вальсальви < 0,21 (по ЕКГ: max R-R на видиху / max R-R на вдиху. В нормі він >0,21); раптова смерть. Вегетативна нейропатія є діагнозом виключення. Інші форми: невропатія сечового міхура, імпотенція та ретроградна еяколяція, невропатія шлунку; невропатія товстого, тонкого кишечнику, прямої кишки, анусу; невропатія шкіри Центральнаневропатія Церебрастенічний синдром: неврозоподібний стан, порушення сну, зниження пам’яті, апатія, пригнічений стан, депресія по типу астено-іпохондричного синдрому, обессивно-фобічний синдром, тощо Енцефалопатія: стійка органічна церебральна патологія з відповідними клінічними ознаками та змінами в неврологічному статусі. Дисциркуляторні розлади судинного генезу: головокружіння, шум у вухах, нестійкість психіки, коливання мнестичних порушень, дисфоричні розлади, порушення темпу психічної діяльності. Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 368 | Нарушение авторских прав |