АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Анемічний синдром.

Скарги на загальну слабкість, головокружіння, головний біль, нудоту, мерехтіння мушок перед очима, шум у вухах, зниження пам’яті, швидкості мислення, запаморочення, непритомність (ознаки гіпоксії ЦНС). Задишка, серцебиття, біль за типом кардіалгії.

При об’єктивному обстеженні виявляється блідість шкіри, слизових оболонок, інколи з зеленкуватим відтінком (хлороз) за рахунок накопичення недоокислених продуктів обміну в шкірі. Можлива деяка пастозність гомілок, стоп та обличчя.

З боку серцево – судинної системи виявляються симптоми метаболічної кардіоміопатії (розширення меж серці вліво за рахунок зниження тонусу міокарда, а згодом за рахунок його компенсаторної гіпертрофії; ослаблення тонів, поява систолічного шуму над усіма аускультативними точками за рахунок турбулентного руху крові в місцях звуження русла внаслідок зниження її в’язкості та прискорення кровотоку; шуму дзиги над судинами шиї; тахікардія, аритмія, гіпотензія).

2.Сидеропенічний синдром.

Оскільки залізо є структурним елементом цитохромів, його дефіцит зумовлює пошкодження дуже чутливої до кисневого голодуваня епітеліальної тканини. Зміни з боку епітелію слизових та епідермісу при цьому нагадують дефіцит вітамінів групи В. Враження м’язової тканини пов’язують як з дефіцитом дихальних ферментів, так і з дефіцитом оксидаз, що забезпечують синтез коллагену. Зниження здатності парієтальних клітин шлунка до синтезу соляної кислоти повязують зі зниженням вмісту ряду феропротеїнів. Порушення роботи гіпоталамуса та емоційні розлади пояснюють зміною кількості та зниженням активності залізовмісних дофамінових рецепторів. Сидеропенічний синдром проявляється наступними симптомами:

-спотворення смаку (бажання вживати неїстівне);

- пристрасть до гострої, кислої та пряної їжі;

-спотворення нюху (пристрасть до неприємних запахів);

-дистрофічні зміни з боку шкіри та її придатків;

-дистофічно – запальні зміни з боку слизової ШКТ (ангулярний стоматит, глосит, симптом Пламера-Вінсона (сухість слизової оболонки стравоходу, що приводить до болісного, утрудненого ковтання), атрофічний гастрит та ентерит);

-виражена м’язова слабкість і атрофія у зв’язку з дефіцитом міоглобіна та дихальних ферментів;

-схильність до карієсу;

-слабкість сфінктерів сечового міхура та неможливість стримати сечовипускання при сміху, кашлі,чиханні, можливий енурез.

-симптом «синіх склер», який виникає у зв’язку із стоншення склери та просвітлюванні судинної оболонки, що є наслідком порушення гідроксилювання проліну та лізину і синтезу колагену.

- сидеропенічний субфебрилітет;

- схильність до інфекційно-запальних процесів та хронізації інфекції у зв’язку зі зниженням імунітету (порушенням фагоцитарної та бактерицидної функції нейтрофілів, пригніченням проліферації лімфоцитів та зниженням синтезу цитокінів, зокрема ІЛ -1).

- збільшення маси тіла внаслідок зменшення активності ліпаз.

Діагностичні критерії залізодефіцитної анемії:

1.Зміни в загальному аналізі крові:

- гіпохромна, мікроцитарна, гіпорегенераторна анемія;

- кількість тромбоцитів в нормі, іноді тромбоцитопенія;

- кількість лейкоцитів в нормі, іноді лейкопенія за рахунок нейтрофілів, іноді лейкоцитоз при супутніх інфекційних чи пухлинних процесах.

- ШОЕ в межах норми або прискорене в залежності від причини та ступеня тяжкості анемії.

2.Порушення метаболізму заліза:

- зниження вмісту феритину нижче 12 нг/мл (N = 85 – 130нг/мл у чоловіків та 58 – 150 нг/мл у жінок);

- зниження вмісту сироваткового заліза (N = 10 – 30 мкмоль/л);

- підвищення загальної залізозв`язуючої здатності крові більше 70 мкмоль/л (N = 44,8 -70мкмоль/л;

- зниження насичення трансферину залізом менше 25% (N = 25 – 40%);

- sTFR/log fer більше 2;

- десфераловий тест (добове виділення заліза з сечею після введення десфералу < 0,6 мг (N = 0,6 – 1,3 мг)

- кількість сидеробластів у кістковому мозку < 20%(N = 20-40%).

План обстеження для визначення причини ЗДА

1. Фіброгастродуоденоскопія чи рентгеноскопія шлунка;
2. Рентгеноскопія органів грудної порожнини;
3. УЗД, при необхідності комп’ютерна томографія органів черевної порожнини;
4. Фіброколоноскопія, ректороманоскопія, іригоскопія;
5. Дослідження калу на приховану кров;
6. Загальний аналіз сечі;
7. Аналіз кала на яйця кровососних гельмінтів (анкілостома, волосоголов);
8. Онкопрофогляд молочних залоз та щитовидної залози;
9. Огляд гінеколога для жінок.

Диференційний діагноз проводиться з:

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 1276 | Нарушение авторских прав