АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Філогенез нервової системи.

В одноклітинних організмах існує гуморальна регуляція їх життєдіяльності. Пізніше виникає нервова регуляція життєдіяльності більш складних, багатоклітинних організмів, яка підпорядковує гуморальну. В своєму розвитку нервова система проходить слідуючі етапи:

I. сіткоподібна (має вигляд сітки); дифузна (наприклад у гідри);

II. вузлова н.с. (нервові клітини групуються, утворюючи вузли);

III. трубчаста н.с. (утворює трубку - як у ланцетника).

Ембріогенез нервової системи людини. Нервова система розвивається з ектодерми. Спочатку ектодерла потовщується, утворює медулярну пластинку, в якій виникає медулярна боріздка. Краї її зростаються, даючи мозкову трубку. Передній кінець потовщується, з нього походить головний мозок, з решти розвивається спинний мозок і спинномозкові ганглії. Передній розширений відділ нервової трубки перетяжками фрагментуються на три первинні мозкові міхурі: передній, середній і задній. В свою чергу передній і задній міхурці діляться кожний на два. Це стадія п'яти мозкових міхурів. Так передній мозковий міхур ділиться на кінцевий і проміжний мозок. З кінцевого мозку розвивається:

- півкулі головного мозку (сіра і біла речовина), плащ, нюховий мозок, базальні вузли, мозолисте тіло, склепіння, порожнина - бічні шлуночки) З проміжного мозку розвивається:

- область зорового горба, над- і за-таламічні ділянки, епіфіз, підталамічна ділянка (гіпофіз) -порожнина - III шлуночок.

З середнього мозку розвивається: (середній мозковий міхур) чотиригорбикувате тіло і ніжки головного мозку, його порожнина - водопровід мозку.

Задній мозковий міхур ділиться на: довгастий мозок, власне задній мозок.

В склад заднього мозку входять: міст і мозочок, перешийок, порожнина - ІУ шлуночок.

3. Головний мозок розміщується в порожнині черепа. В ньому виділяються три найбільші частини:

1) півкулі головного мозку;

2) мозочок;

3) мозковий стовбур.

Півкулі головного мозку складають 80% головного мозку. В них розрізняють плащ - це сіра речовина головного мозку, або його кора, білу речовину, базальні ганглії і порожнина - бічні шлуночки. Півкулі розділені повздовжною борозною, на дні якої видно мозолисте тіло, яке з'єднує їх. Сіра речовина головного мозку - це тіла нервових клітин (нейронів, яких є 12 -18 млрд.). Біла речовина головного мозку - це відростки нейронів. Товщина кори головного мозку 1,5-Змм,. площа 1700-2000см².

Поверхня мозку збільшується за рахунок борозен, які ділять кору на закрутки і частки. Три головні борозни - центральна, бокова і тім'яно-потилична ділять кожну півкулю на 4 частки: лобову, тім'яну, потиличну, скроневу.

Є ще борозни 2 і 3 категорії. Маса головного мозку у новонароджених 340-400г, що складає 1/8 ваги тіла (340 г у хлопчиків і 330 - у дівчаток).

У дорослого - 1375г у чоловіків і 1245 г у жінок. Це складає 1/40 маси тіла. Найбільш інтенсивно мозок росте в перші три роки. Перша борозна (бокова) з'являється в 5 місяців внутрішньо-утробного розвитку.

Кора головного мозку у дітей значно тонша, порівняно з дорослими, форма нейронів веретено-подітбна, відростків мало. Мікроскопічно кора складається з 6 шарів клітин:

I шар - молекулярний - дрібні клітини, їх мало;

II шар - зовнішній зернистий - клітини подібні до зерен;

III шар - пірамідний - середні і великі пірамідні клітини;

IV шар - внутрішній зернистий - дрібні зернисті клітини;

V шар - гангліозний - великі пірамідні клітини;

VI шар - поліморфний - трикутні, веретеноподібні клітини.

За особливостями клітинного складу і будови кору головного, мозку поділяють на ряд ділянок.

В філогенетичному аспекті кора головного мозку є найбільш новим утворенням. Все, що набувається організмом протягом індивідуального життя, зв'язане з корою, взаємодія організму із зовнішнім середовищем, його поведінка.

Ще в 1874 р. київський анатом Бец встановив, що різні ділянки кори мозку мають різне функціональне значення. Різні автори виділяють від 50 до 200 полів. Це центри локалізації функцій організму в корі мозку. І.П.Павлов назвав їх мозковими кінцями аналізаторів. Кожен з них має ядро і розсіяні елементи. Ядро є точною проекцією в корі периферично розташованих рецепторів. Тут проходить аналіз подразнень і формується відповідь на них. При пошкодженні ядра аналізатора функція може частково відновитися за рахунок розсіяних клітин.

І сигнальна система:

- ядро рухового аналізатора знаходиться в передній центральній закрутці;

- зона шкірного аналізатора - больового, температурного і тактильного чуття знаходиться в задній центральній закрутці;

- ядро слухового аналізатора знаходиться в верхній скроневій закрутці;

- ядро зорового аналізатора знаходиться в потиличній долі;

- ядро аналізатора нюху - в гачку амонового рогу;

- ядро смаку - в гачку.

II сигнальна система:

- ядро рухового аналізатора, артикуляції, а також мови - в нижній лобній закрутці;

- ядро слухового аналізатора усної мови - верхня скронева закрутка;

- ядро рухового аналізатора письма - середня лобова закрутка;

- ядро зорового аналізатора письма - в потиличній долі.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 697 | Нарушение авторских прав