 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Тема: ЗАГАЛЬНІ ДАНІ ПРО М’ЯЗИ. МІОЛОГІЯ.ПЛАН 1. Розвиток м'язів. 2. Класифікація м'язів за локалізацією, формою, будовою і функцією. 3. Будова м'язу як органу, його допоміжний апарат. 4. М'язи голови. 5. М'язи шиї. 6. М'язи спини - поверхневі і глибокі. 7. М'язи грудної клітки. 8. М'язи живота. Черевний прес. 9. Слабкі місця живота, їх значення. 10. М'язи плечового пояса. 11. М'язи верхньої кінцівки. 12. М'язи тазу. 13. М'язи нижньої кінцівки. 14.Особливості будови м'язів людини, їх відмінності від м'язів тварин.
1. М'язи тулуба розвиваються з мезодерми, яка ділиться на первинні сигменти (або соміти). Соміти утворюють міотом, клітини якого (міобласти) витягуються в довжину і перетворються в міоцити - клітини поперечно-смугастих м'язових волокон. Міотоми розростаються і розділяють ся на дорсальну і вентральну частини. З дорсальної частини виникають м'язи спини, а з вентральної - м'язи груді, живота. Спершу ці міотоли розділяються між собою сполучнотканинними перегородками. Частина м'язів тулуба розвивається з цих міотолів, залишаючись на своєму місці Друга частина м'язів в процесі свого розвитку з міотомів перемішується з тулуба на кінцівки. Третя частина м'язів в процесі розвитку перемішується з кінцівок на тулуб. 2. Закономірності розподілу м'язів: а) всі м'язи - парні, або складаються з двох однакових половин; б) тулуб має сегментарну будову і відповідно м'язи тулуба теж мають сегментарну будову; в) м'язи розташовані по лінії, поякій вони сполучаються; г) якщо м'язи перекидаються через суглоб, то звичайно ці м'язи своїми волокнами завжди перехрещують приблизно під прямим кутом ту вісь, в суглобі навколо якої вони роблять рух. Всіх поперечносмугастих м'язів в тілі людини близько 400 штук. а) за формою м'язи бувають довгі, короткі, широкі. Довгі м'язи зустрічаються на кінцівках, широкі - на тулубі. Зустічаються також: - квадратний м'яз, - круглий м'яз; - трикутний м'яз, - дєльтовидний м'яз; - пірамідний м'яз, - зубчастий м'яз; - камбаловидний м'яз та ін. б) по напрямку волокон: - з прямим паралельними волокнами - прямий м'яз; - з косими волокнами - косий м'яз; - поперековими волокнами - поперековий м'яз; - з круговими волокнами - м'яз орбіти. М'язи з круговими волокнами утворюють сфінктери, які оточують отвори тіла. в) по функції м'язи діляться на: - згинаючі; - розгинаючі; - приводящі; - розводящі; -обертаючі м'язи: а)- всередину - пронатори; б) - назовні - супінатори. г) по відношенню до суглобів:(через скільки суглобів перекидаються) - односуглобові; - двохсуглобові; - багатосуглобові. д) по розташуванні в тілі: - поверхневі і глибокі; - зовнішні і внутрішні; - матеріальні і медіальні. е) поперечно-смугасті: - гладкі - серцевий м'яз. 3.Вкожному м'язі розрізняють активно скорочуючу частину - тіло (або черевне) і пасивну частину - сухожилля. Сухожилля розташовані по обох кінцях тіла м'язу. Череєце м'язу складається з пучків поперечносмугастих м'язових волокон. Волокна, які ідуть паралельно одне одно му з'єднуються рихлою сполучною тканиною в пучки першого ряду. Декілька таких пучків першого порядку з'єднубться між собою в пучки другого порядку і так далі. В цілому м'язові пучки всіх порядків об'єднуються сполучнотканинною оболонкою, складаючи м'язове черевце. За допомогою сухожиллів м'язи кріпляться до кісток, проте деякі м'язи можуть кріпитися до різних органів (очне яблуко); до шкіри (м'язи обличчя і шиї). Мїязові волокна складаються із саркоплазми, в якій розташовуються скоротливі нитки - міофібріли, а також ядро, міто-хондрії і інші органоїди. М'язи багаті на кровоносні судини. В м'язах розташовані рецептори. Допоміжний апарат м'язів. М'язи оточені оболонками з плотноволокнистої сполучної тканини - фасціями. 1) поверхневі фасції розташовані під шкірою - це уплотнення підшкірної клітковини навколо поверхневих м'язів; 2) глубокі фасції покривають інші м'язи або групи однорідних м'язів. Фасції мають футлярну будову. Розрізняють основний футляр фасції, який їде зверху -наприклад навколо всієї кінцівки і фугляри другого порядку навколо окремих м'язів, судин, нервів. В ділянці деяких суглобів кінцівок в фасціях є потовщення в формі зв'язок. Під цим фасціальним зв'язком утворюються фіброзні і кістковофіброзні каната через які проходять сухожилля. Існують також сіновіальні влагаліша і сіновіальні сумки - утворені сіновіальною оболонкою в фібразних влагалішах. До допоміжного апарату м'язів відносять також сесамовидні кістки - вони є всередині сухожиллів, в місцях прикріплення їх до кісток (щоб збільшити величину кута прикріплення м'язу до кістки і цим збільшити силу такого м'язу). 4. А. Жувальні м'язи (всі парні). 1) жувальний м'яз - починається від нижнього краю виличної кістки і виличної, дуги і кріпиться до зовнішньої сторони гілки нижньої щелепи. 2) скроневий м'яз - зверху доходить до скроневої лінії, а внизу підходить під виличну дугу і кріпиться до вінцевого відростка нижньої шелепи. 3) латеральний(боковий) криловидний м'яз - іде від нижньої поверхні великрго крила клиновидної кістки і її криловидного відростка і іде до шийки суглобового відростка нижньої щелепи. 4)медіальний (срединний) криловидний м'яз - від криловидної ямки криловидного відростка клиновидної кістки до медіальної поверхні нижньої щелепи. Б. Мімічні м'язи. Одним або двома кінцями вплітаються в шкіру лиця. Діляться на замикачі отворів (очі, вуха, рот, ніс) і розширювачі. Приймають участь в міміці лиця, розмові, жуванні і т.д. 1) м'язи склепіння черепа а) надчерепний м'яз - піднімає брови догори, робить зморшки на чолі. 2) м'язи навколо очей а) м'яз гордеиів - викликає утворення поперечкових складок шкіри над носом; б) круговий м'яз ока - змикає повіки, зажмурювання очей, зморщування брів. 3) м'язи навколо рота в) м'яз піднімаючий верхню губу; г) малий виличний м'яз - заглиблює носогубну складку; д) великий виличний м'яз - відтягує кут рота вверх і вбік; е) м'яз сміху; є) м'яз опускаючий кут рота (вираз суму і жалю); ж) м'яз піднімаючий кут рота; з) м'яз опускаючий нижню губу (відраза); и) м'яз підборіддя - піднімає шкіру підборіддя, утворюючи маленькі ямочки; і) щічний м'яз (крізь м'яз проходить околовушна слюнна залоза), (дути повітря - м'яз трубачів); ї) круговий м'яз рота (поцілунок, смоктання або завертання губ всередину). 4) м’язи навколо носа й) носовий м'яз - опускає крила носа; 5. М'язи шиї. А. Поверхневі м'язи шиї а) підшкірний м'яз шиї - від II ребра до краю нижньої шелепи - охороняє вени шиї від їх здавлення, може тягнути кут рота; б) грудинно-ключично-сосцевий м'яз - від рукоятки грудини і кінця ключиці до сосцевидного паростка потиличної кістки - наклони шийного відділу хребта, підняття голови. Б. Середні м'язи або м'язи під'язичної кістки - м’язи вище під'язичної кістки в) шелепно-під'язичний м'яз - два м'язи утворюють дно порожнини рота; г) двохчеревцевий м'яз; д) шилопід'язичний м'яз; е) підборідево-під'язичний м'яз; Ці всі м'язи піднімають догори під'язикову кістку, опускають нижню щелепу. - м'язи нижче під'язикової кістки є) грудинно-під'язичний м'яз - від грудини і ключиці до під'язичної кістки - тягне вниз під'язикову кістку; ж) грудинно-шитовидний м'яз - опускає гортань; з) щито-під'язичний м'яз - тягне догори гортань; и) лопаточно-під'язиковий м'яз - натягує шийку фасцію, відтягує вниз під'язикову кістку; В. Глибокі м'язи шиї - бокові м'язи шиї, шо кріпляться до ребер (драбинні м'язи) і) передній драбинний м'яз; ї) середний драбинний м'яз; й) задній драбинний м'яз; Драбинні м'язи піднімають верхні ребра, згинають шийний хребет вперед, повертають набік шийну частину хребта. - передхребетні м'язи к)довгий м'яз шиї; л) довгий м'яз голови; м) передній і боковий прямі м'язи голови. Вони згинають голову вперед, вбік. 6.М’язи спини. А. Поверхневі м'язи спини а) трапецієвидний м'яз (обидва м'язи утворюють трапецію) верхні волокна піднімають плечовий пояс, нижні волокна опускають лопатку зближує лопатки між собою. б) широчайний м'яз спини - відтягує руку назад і вниз з поворотом всередину, туди ж пересуває весь плечовий пояс. Може розширювати грудну клітку при вдосі, підтягує тулуб до рук (як на турніку підтягування); в) ромбовидний м'яз - тягне лопатку до хребта і вверх; г) м'яз, що піднімає лопатку; д) задній верхній зубчастий м'яз - піднімає ребра; е) задній нижній зубчастий м'яз - опускає ребра: Б.Глибокі м'язи спини. а) ременний м'яз - повертає голову - один, а обидва - згинається назад голова і шия; -латеральний тракт: б) випрямляч хребта; - медіальний тракт: в) напівостистий м'яз (поверхневий шар); г) середній шар - багатороздільні м'язи; д) глибокий шар - обертачі; е) міжостисті м'язи - в шийному і поперековому віддіоах хребта; є) косі м'язи; ж) великий прямий м'яз є більший і менший. При скороченні м'язів на одній стороні всі ці м'язи нахиляють хребет. - м'язи спини вентрального походження: а) піднімачі ребер; б) залишки міжреберних м'язів. М'язи вентральної сторони тулуба. 7. М'язи грудної клітки: - м'язиплечового поясу (відносяться до руки): а) великий грудний м'яз - приводить руку до тулуба і повертає її всередину; б) малий грудний м'яз - відтягує лопатку вперед і вниз; в) підключичний м'яз - відтягує ключицю вниз і медіально; г) передній зубчастий м'яз - рухає лопатку; - аутоктонні м'язи грудей: д) зовнішні міжреберні м'язи; е) внутрішні міжреберні м'язи; є) підреберні м'язи; ж) поперековий м'яз груді. Це вдихальні м'язи - рухають грудну клітку при вдосі. Діафрагма. 8 М'язи живота: - бокові м'язи живота: - зовнішній косий м'яз живота; - внутрішній косий м'яз живота; - поперековий м'яз живота; - передні м'язи живота: - прямий м'яз живота; - пірамідальний м'яз живота. М'язи живота звужують черевну порожнинуі створюють тиск на внутрішні органи, утворюючи черевний прес, для випорожнення внутрішніх органів, роди в жінок, також при кашлі і рвоті. Приймають участь в згинанні хребта і тулуба вперед, згинання тулуба вбік, обертанні хребта з грудною кліткою. - задні м'язи живота: - квадратний м'яз поперековий - нахиляєвбік хребет з грудною кліткою, видихальний м'яз. 9. Паховий канал -передня стінка - аноневрез зовнішнього косого м'язу живота; - задня стінка - поперечна фасція; - верхня стінка - нижні краї внутрішнього косого м'язу і поперекового м'язу; - нижня стінка - жолоб пупартової зв'язки. У чоловіків проходить сім'яний каналик, а у жінок - кругла зв'язка матки. 10. М'язи верхньої кінцівки. 1) похідні від вентральних м'язів тулуба (трупнофуальні): - ромбовидні; - піднімачі лопаток; - передня зубчаста; - підключична; 2)похідні вісцеральних дуг: - трапецієвидна; 3) трунконетальні: - широкий м'яз спини; - великий і малий грудні. 11. М'язи плечового суглоба. А. Дорсальна група: - дельтовидний м'яз; - надостний м'яз; - підостний м'яз; - малий круглий м'яз; - великий круглий м'яз; - широкий м'яз спини. Б. Вентральна група: - підлопатковий м'яз; - великий грудний м'яз; - ключе-плечевий м'яз. М'язи плеча. передні м'язи плеча: - двоглавий м'яз плеча; - плечовий м'яз; задні м'язи плеча: - трьохглавий м'яз плеча; - локтьовий м'яз. М'язи передпліччя. передня група: - круглий пронатор; - променевий згинач кчсті; - довгий ладонний м'яз; - локтьовий згинач кисті; - поверхневий згинач пальців; - довгий згинач І пальця; - глибокий згинач пальців; - квадратний пронатор. задня група: а) променева група поверхневого шару: - плечо-ручовий м'яз; - довгий променевий розгинач кисті рук; - короткий променевий розгинач кисті рук; б) локтьова група поверхневого шару: - розгинач пальців; - розгинач мізинця; - локтьовий розгинач кисті руки; -супінатор; - короткий розгинач великого пальця; - довгий розгинач великого пальця; - розгинач вказівного пальця. М'язи кисті руки. -короткий м'яз відводжуючий великий палець; - короткий згинач великого пальця; - противоналягаючий мїяз великого пальця; - приводжуючий великий палець м'яз; - короткий лодонний м'яз; - відводжуючий м'яз мізинця; - короткий згинач мізинця; - противоналягаючий м'яз мізинця; - червоподібні м'язи; - міжкісткові м'язи. М'язи нижньої кінцівки. 12. М’язи кульшової ділянки. 1) передня група: - підпоперековий м'яз; - малий поперековий м'яз; 2) задня група: - великий сідничний м'яз; - середній сідничний м'яз; - напружувач широкої фасції; - малий сідничний м'яз; - грушовидний м'яз; - внутрішній замикаючий м'яз; - квадратний м'яз стегна; - поверхневий замикаючий м'яз. 1З. М'язи стегна. 1) передня група: - чотирьохголовий м'яз гомілки; - прямий м'яз гомілки; - боковий широкий м'яз гомілки; - медіальний широкий м'яз гомілки; - проміжний широкий м'яз гомілки; - м'яз кравців; 2) задня група: - напівсухожильний м'яз; - напівперепончатий м'яз; - двохголовий м'яз гомілки; - підколінний м'яз; 3) медіальна група: - гребінчастий м'яз; - довгий приводжуючий м'яз; - короткий приводжуючий м'яз; - великий приводжуючий м'яз; - малий приводжуючий м'яз; - стрункий м'яз. М'язи гомілки. 1) передня група: - передній великогомілковий м'яз; - довгий розгинач пальців ноги; - довгий розгинач великого пальця ноги; 2) бокова (латеральна) група: - довгий малогомілковий м'яз; - короткий малогомілковий м'яз; 3) задня група: - трьохголовий м'яз гомілки (камбаловидний м'яз, ікроножний м'яз); - м'яз підошви (стопи); - довгий згинач пальців; - задній великогомілковий м'яз; - довгий згинач великого пальия. М’язи стопи • короткий згинач пальців; • відводжуючий м'яз великого пальця; • відводжуючий м'яз мізинця; • короткий згинач великого пальця; • короткий згинач мізинця; • приводжуючий м'яз великого пальця; • короткий згинач пальців; • квадратний м'яз підошви; • противоналягаючий м'яз; • червоподібні м'язи; • міжкісткові м'язи.
ЛЕКЦІЯ Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 806 | Нарушение авторских прав |