АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Взаємодії аналізаторів.

Прочитайте:
  1. Дайте оцінку взаємодії генетичних факторів і факторів середовища в реалізації «вроджених форм поведінки». Наведіть приклади.
  2. Замовлення на поставку газоаналізаторів.

У деяких видатних композиторів музичні звуки викликали асоціації з різними кольорами. Так видатні композитори Скрябін, Римський-Корсаков могли співставити деякі звуки з певними кольорами Тон "ля" - темножовтий або світлозелений. Тон "соль" - лимонножовтий або білий.

Пояснюється це переходом збудження і його ірродіапією в 4-горбиковому тілі (передні горбики -первинний зоровий ценр, а задні горбики - первинний слуховий центр). Взаємодія аналізаторів має значення у людей, які втрачають один з аналізаторів - наприклад у сліпих людей підвищене так­тильне відчуття. Зоровий ананлізатор - око. Офтальмологія - наука про око.

2. Око розмішується в очній заглибині, утвореній кістками черепа. Спереду око захищенеповіками. Форма ока куляста, діаметр 24мм. Розрізняють передній і задній полюси, а лінія, що їх з'єднує називається оптичною або зовнішньою очною віссю. Частина її між внутрішньою поверхнею рогівки і сітковою називається внутрішньою очною віссю. В здоровому оці вона дорівнює 21,3мм; у короткозорих (міопія) вона довша, а в далекозорих (гіперметропія) - коротша.

В зв'язку з цим фокус променів від предмета у короткозорих знаходиться перед сітківкою, а у лалекозрих - за сітківкою. Для зміщення проекції зображення на сітківку необхідна коррекція аккомдації -окулярами. В очному яблуці розрізняють оболонки і ядро. Розглянемо оболонки:

1) зовнішня оболонка - склера;

2) середня - судинна оболонка;

3) внутрішня задня оболонка - сітківка.

Склера - сполучнотканинна, білого кольору, непрозора,товщиною 1 мм. Спереду переходить в рогівку. Рогівка прозора вигнута пластинка - нагадує скло годинника.

Судинна оболонка - багата судинами, темнозафарбована, містить пігмент (карі, блакитні, зелені, чорні, сірі очі). В ній є три відділи:

1)власне судинна оболонка - більша задня частина, товщина 0,2-0,4мм.

2)війчасте тіло - потовщена частина у вигляді циркулярного валика. Розміщена в місці переходу склери в рогівку. В його товщі знаходиться війчастий м'яз, який відіграє велику роль в аккомедації ока, змінюючи кривизну кришталика. Війчасте тіло називається так тому, що має до 70 відростків. Судини відростків виділяють камерну вологу.

3) райдужка - передній відділ судинної оболонки - має вигляд круглої пластинки з отвором, яка розміщена вертикально. Круглий отвір називається зіницею. Райдужка зі своїм отвором служить діафрагмою, яка регулює потік світла на сітківку. При сильному освітленні зіниця звужена, а при слабкому - розширена. Здійснюється це завдяки циркулярним і радіальним м'язовим волокном що знаходяться в товщі райдужки. Пігмент райдужки - меланін, зумовлює колір очей від блакитних до чорних. При відсутності - буде альбінізм - червоні очі (просвічують кровоносні судини).

Сітківка - внутрішня оболонка, прилягає до судинної - товщина 0,2-0,Змм. В сітківці знаходяться світлочутливі елементи - палички і колбочки. Нервові волокна від них утворюють зоровий нерв який іде в головний мозок. Місце виходу зорового нерва називається диском зорового нерва -діаметр 1,7мм, лежить медіальніше від зорової осі. Латеральніше розташована пляма із центральною ямкою - місце найбільшої гостроти зору. Ядро ока, оптична система ока. Сюди відноситься кришталик, склясте тіло, камерна волога.

Кришталик - прозора природна двояковипукла еластична лінза. Має два полюси, вісь між ними 3,7-9мм. Зверху вкритий прозорою сумкою, яка кріпиться до війкового м'язу, капсула має зв'язку.

Склясте тіло - виповнює порожнину очного яблука - драглиста прозора речовина, розмішена позаду кристалика.

Камерна волога - міститься в камерах ока. Простір між внутрішньою поверхнею рогівки і переднек поверхнею райдужки називається передньою камерою. В куті камери знаходиться гребінчаста зв'язка, між волокнами якої є простори, через які відтікає камерна волога в шлемів канал. Позаду райдужки і перед кришталиком знаходиться задня камера ока. В обох камерах знаходиться волога, яка виконує трофічну функцію по відношенню до кришталика і склистого тіла.

Допоміжний апарат ока: 1) м'язи; 2) апарат утворення і виведення сльози; 3) захисний апарат.

М'язи

Розрізняють чотири прямих і два косих м'язи; вони починаються від загального сухожильного кільця довкола зорового нерва і прикріплюється до склери по екватору. Рухають оком в усі сторони. Слізна залоза

Розміщена в куті орбіти (очної заглибини). Сльоза виділяється 5-12 вивідними протоками в кон'юнктивальний мішок, обмиває рогівку і по сльозних потічках - між краєм повіки і очним яблуком стікає в медіальний кутик ока - слізне озерце. В нього відкривається два слізних канальця які виводять сльозу в слізний мішок, а звідти в порожнину носа.

До захисного апарату ока відносяться нижня і верхня повіки, по краю яких є вії - вони розміщені в кілька рядів. Ці волоски (вії) захищають око від попадання сторонніх частинок. Крім волосків в товщі краю повік є мейбомієві залози - виробляють сальну змазку. На сітківку зображення попадає в зменшеному і перевернутому вигляді.

3. Для чіткого бачення предметів фокус відповідних зображень повинен падати на сітківку. Пристосування ока до близького або далекого бачення називається аккомедацією. Здійснюєтьс вона кришталиком, його капсулою, ціновою зв'язкою і війчастим м'язом. При далекому баченні війчастий м'яз розслаблюється, капсула і зв'язка натягуються, кришталик сплющується. Навпаки при близькому баченні м'яз скорочується, зв'язка розслаблюється, кривизна кришталика збільшується. При відстані 65м - аккомедація припиняється, починається на відстані 10-15м. Найближча точка ясного бачення - це найменша віддаль, при якій ще видно предмет. Стареча далекозорість зумовлена втратою еластичності кришталика, його ущільнення, він не може змінювати свою кривизну.

4. Рефракція ока - це заломна сила ока в стані спокою аккомодації. Є три види рефракці

1) пропорційна (еметропічна);

2) далекозорна (гіперметропічна);

3) короткозора (міопічна).

В процесі формування ока встановлюється відповідність анатомічного і оптичного компонентів 1:1 - це розмірна рефракція.

Паралельні промені від далеких предметів заломлюються кришталиком, фокус падає на сітківку.

Чим ближче наближається предмет до ока, тим більшу кривизну повинен мати кришталик.

У далекозорих зображення предмета падає за сітківку - їм допомагають окуляри із двовипуклим лінзами. У близькозорих зображення падає перед сітківкою - їм потрібні окуляри з розсівними лінзами (двовигнуті).

Окуляри підбирають з допомогою каліброваних лінз, які вставляють в оправу. Оптичну силу скелець вимірюють діоптріями.

У новонароджених як правило далекозорі. Із віком дитини росте очне яблуко. В 9-12 років у більшості дітей очі стають пропорційні. Однак форма ока в процесі росту з кулястої може перетворитися в продовжену і розвивається короткозорість. В віці 7-8 років 2-5% дітей короткозорі. Як проявляється короткозорість? Дитина починає погано бачити написане на дошці, при читанні наближує книжку до очей, низько нахиляє голову. При цьому перенапружується м'язовий апарат, розвивається косоокість - це відхилення ока вбік скроні.

Короткозорість розвивається при тривалій зоровій роботі на короткій відстані, при поганому освітленні, неправильній посадці при читанні, письмі, читання дуже дрібного шрифту книг. При цьому мають значення такі хвороби як рахіт, туберкульоз, ревматизм.

Астигламатизм - це неможливість сходження променів в оці в одній точці. Причина цього - не рівномірна, неодинакова кривизна рогівки. Виправляється циліндричними скельцями.

5. Гострота зору - це здатність розрізняти найменшу відстань між двома точками (в сітківці - відстнь між двома збудженими колбочками, коли між ними є одна незбуджена колбочка). Мірилом гостроти зору є кут між двома променями, що йдуть від двох точок (від предмета) до ока - це кут зору. Чим менший цей кут, тим більша гострота зору. У більшості людей мінімальна величина кута зору становить 1 мін., - це одиниця гостроти зору (1). Це середня величина норми. Інколи у здорового ока гострота зору може бути дещо меншою за одиницю. Зустрічається і гострота зору дещо вища за одиницю.

Для вимірювання гостроти зору користуються таблицями, на яких зображено букви або фігури і біля кожного рядка відмічено, з якої відстані око бачить кожну деталь під кутом в 1. При визначенні гостроти зору людина повинна перебувати на відстані 5 м від таблиці, яка висить на стіні. Спочатку визначають гостроту зору одного ока, а потім другого (друге око закривають). Показником гостроти зору є рядок з найменшими буквами, які той, кого перевіряють, може розрізнити (декілька букв в рядку - біля рядка написана гострота зору в діптріях). В нашій країні поширені таблиці Сівцева (є рядки з буквами і рядки з розімкненими кільцями).


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 694 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)