АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Практична робота 3. Гігієнічна оцінка учбового процесу.

Мета: Навчити студентів давати гігієнічну оцінку учбовому процесу і розкладу уроків.

Організму дитини властива незавершеність розвитку важливих для навчання органів і функціональних систем: центральна нервова система, зоровий і слуховий аналізатори. Розумова діяльність, пов’язана з навчанням, відноситься до числа найбільш трудних для дітей.

Для усунення надмірної втоми і перевтоми учнів необхідно в школах застосовувати науково обґрунтовані навчальні навантаження. Основний критерій психогігієнічної оцінки навчального навантаження – це її відповідність функціональним можливостям організму учнів на кожному віковому етапі.

Правильно організоване навчання сприяє не тільки отриманню міцних знань, а і сприятливому росту і розвитку учнів. Організацію навчального процесу необхідно будувати з врахуванням фізіологічних принципів зміни працездатності дітей і підлітків. Перший період – період входження в роботу – характеризується поступовим зростанням працездатності, за яким іде період високої працездатності, після якого наступає період спаду працездатності. Підвищенні вимоги по навчальному навантаженню можна висувати після закінчення періоду входження в роботу (він продовжується до 45 – 50 хвилин). Поява початкових прикмет втоми свідчить про те, що закінчився період високої працездатності. В період інтенсивного спаду працездатності не можна вимагати виконання інтенсивних навантажень.

Гігієнічна оцінка організації навчального процесу передбачає вивчення навчального розпорядку, розкладу занять та організації проведення уроків. Визначають час початку занять в школі, тривалість уроків, перерв між ними та змінами, відповідність кількості уроків протягом року, тижня згідно з навчальним планом. Необхідно визначити відповідність розподілу та чергування предметів впродовж навчального дня, тижня, функціональним можливостям дітей з урахуванням особливостей фізіологічної кривої зміни працездатності учнів, вивчення ступеня складності уроків та характеру їх взаєморозташування.

Для визначення ступеня складності уроків використовують методику групування предметів за ступенем важкості (1-а група – математика, іноземна мова; 2-а група – хімія, фізика; 3-я група – рідна мова, історія, географія; 4-а група – природознавство, література; 5-а група – фізична культура, музика, праця).

Для гігієнічної оцінки розкладу уроків краще користуватися ранговою шкалою складності шкільних предметів:

1. Математика – 11 балів;

2. Іноземна мова – 10;

3. Фізика, хімія – 9;

4. Історія – 8;

5. Рідна мова, література – 7;

6. Природознавство, географія – 6;

7. Фізична культура, допризовна підготовка – 5;

8. Праця – 4;

9. Креслення – 3;

10. Малювання – 2;

11. Музика – 1.

Гігієнічна оцінка організації уроку передбачає дослідження умов його проведення, особливостей подання матеріалу, методики та наочності викладання, ступеня розвитку втоми учнів, проведення хронометражних спостережень за окремими елементами уроку.

Хід роботи.

1. Взяти розклад занять класу на тиждень

2. Провести аналіз розкладу уроків за день, тиждень.

3. Користуючись ранговою шкалою складності предметів, побудувати графіки розподілу навчального навантаження щоденно і за тиждень.

4. Дати гігієнічну оцінку розкладу уроків і рекомендації щодо його покращання.

5. Проаналізувати уроки по предметах, відмітивши тривалість уроку, складні елементи уроку і їх тривалість, методика викладання (активна, пасивна, наочність), час початку уроку, число уроків на день, тиждень.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 503 | Нарушение авторских прав