Мязова тканина
З неї побудовані скелетні мязи, міокард серця, мязові оболонки різних органів.
Основна функція – рухова; рухові процеси всередині організму (наприклад, переміщення їжі в травному тракті, переміщення крові по судинах, переміщення повітря по дихальних шляхах) та різні рузи тіла й переміщення організму в просторі.
1.Типи мязової тканини: гладенька; посмугована;скелетна, серцева.
2.Будава гладенького міоцита – веретеноподібні клітини довжиною від 20 до 100мкм і діаметром від 5 до 20 мкм. Ядро лежить у центральній широкій частині клітини. Цитоплазма містить багато мітохондрій, є комплекс Гольджі та ендоплазматична сітка, особливо гладенька, вільні рибосоми, включення. Плазмолема утворює численні впинання, які переходять у дрібні пухирці (піноцитозні везикули й кавеоли). Ці везикули та кавеоли, а також цистерни глЕПС депонують іони кальцію, необхідні для функціонування скорочувального апарата. У цитоплазмі гладеньких міозитів також виявляються тонкі актинові міофіламенти, розташовані переважно поздовжньо, але не так упорядковано, як у посмугованих мязах. Приєднуються актинові філаменти до плазмо леми або один до одного за допомогою білка альфа-актиніну, утворюючи обємну сітку. Між акти новими філаментами розташовані молекули міозину.
3.Скорочення гладенького міоцита.
Коли під впливом потенціалу дії нервовою клітиною в зоні її пресинаптичної мембрани екзоцитується нейромедіатор, це зумовлює деполяризацію, плазмолемигладенького міоцита. У результаті зміни мембранного потенціалу міоцита відкриваються лігандозалежні Са2+ канали везикул, кавеолі цистерн глЕПС, що приводить до вивільнення в цитозоль іонів Са2+ за градієнтом концентрації. Іони Са2+, чия концентрація в цитозолі стрімко, але ненадовго зростає, взаємодіючи з кальційзвязувальним білком кальмодуліном, активують Са2+-кальмодулінозалежні кінази, що забезпечують фосфорилювання міозину. У фосфорильованому стані міозин збирається у волокна й стає здатним до взаємодії з актином. Завдяки міжмолекулярним взаємодіям із міозином актинові нитки пересуваються назустріч одна одній, тяга передається на плазмо лему й клітина скорочується.
6.Гладенька м’язова тканина
Входить до складу стінок порожнистих внутрішніх органів (травний тракт, повітроносні, сечовивідні, статеві шляхи, кровоносні судини), є у шкірі та деяких інших органах.
Іннервується вегетативною нервовою системою. Здатна до ритмічного, повільного, тривалого скорочення; такий тип скорочення називається тонічним. Скорочення не піддається контролю свідомості.
У ході ембріогенезу утворюється з мезенхіми.
Складається з клітин веретоновидної форми – гладеньких міозитів.
7-8.Посмугована скелетна м’язова тканина
З неї побудовані скелетні (соматичні) мязи.
Одиницею будови скелетної м’язової тканини є м’язове волокно. При формуванні мязів мязові волокна утворюються так: клітини розмножуються, вишиковуються ланцюжком, видовжуються, бічні межі між клітинами зникають.
Іннервація скелетних мязів здійснюється з боку мотонейронів, розміщених у спинному й головному мозку. Тому скорочення цих мязів піддається контролю свідомості. Посмугованим мязам властивий так званий тетанічний тип скорочення, для якого характерні такі ознаки: скорочення сильні, швидкі (скорочення м’язових волокон у 10-25 разів швидші, ніж гладеньких м’язових клітин), не тривалі. Посмуговані мязи швидше втомлюються і не можуть перебувати у стані скорочення так довго, як гладенькі.
9.Міосателіноцити
Розташовані між базальною мембраною та плазмо лемою симпласта.
Це одноядерні клітини, ядра яких подібні до ядер симпласта. Клітини мають лише стандартну систему клітинних органел, спеціальні органели відсутні. Вони є камбіальним резервом скелетної м’язової тканини. Вони забезпечують ріст м’язових волокон у довжину. Крім того, у разі пошкодження м’яза ці клітини забезпечують його репаративну регенерацію.
10.Саркомер (від грц. sarkos – м'ясо та meros – частина) – ділянка між двома телофрагмами (Z-лініями); є структурною одиницею поперечно-посмугованого м’язового волокна. Довжина – 2-3 мкм.
11.Тонкий міофіламент являє собою немов би подвійну спіраль, побудовану з двох ланцюжків глобулярних молекул актину. У поздовжніх спіральних жолобках з обох боків від акти нових ланцюжків лежать видовжені молекули тропоміозину – він закриває міозинозвязувальні ділянки актину. До молекул тропоміозину на певних відстанях одна від одної приєднані молекули тропонінового комплексу, який складається із трьох видів тропоніну, глобулярних білків): С, Т, І. Тропонін С здатен зв’язуватись з іонами Са2+ і за своєю будовою схожий до кальмодуліну. Тропонін Т зв’язується з тропоміозином, а тропонін І (інгібітор ний) перешкоджає взаємодії актину з головками міозину товстого міофіламенту, коли мяз перебуває в розслабленому стані. Діаметр тонких акти нових ниток становить 5-7 нм, довжина – 1 мкм.
12.Товстий міофіламент складається з 300-400 молекул міозину 2. Молекула міозину 2 складається із 6 субодиниць: чотирьох легких і двох важких. Вона має дві глобулярні головки й видовжену хвостову частину з двома шарнірними ділянками, де вона може згинатись. Два важкі ланцюги міозину сплетені між собою й формують хвостову частину і голівки. Легкі ланцюги міозину входять до складу шийок: по 2 в кожну шийку. Головки міозину мають АТФазну активність, тобто здатні відщеплювати фосфат від АТФ з утворенням АДФ. Під час скорочення головки міозину приєднуються до молекул актину.
У товстому філаменті молекули міозину лежать паралельно, утворюючи пучок. Половина їх обернена головками до одного кінця філамента, а половина – до іншого. Молекули міозину дещо зсунуті одна відносно одної, їхні головки розташовуються вздовж товстого філамента, за винятком його серединної частини, де головок немає зовсім. Товсті міозинові нитки мають діаметр 10-12нм, довжина – 1.5 мкм.
13.Скорочення посмугованого м’язового волокна
Скорочення відбувається за рахунок взаємного ковзання тонких акти нових і товстих міози нових міофібрил одні відносно одних. Під час розслаблення м’яза саркоплазматична сітка завдяки наявності в її мембрані Са2+-насоса забезпечує зворотний транспорт іонів кальцію від міофібрил до своїх порожнин, використовуючи для цього енергію АТФ. Іони Са2+ від’єднуються від тропоніну, що веде до відновлення здатності тропоміозину перешкоджати взаємодії акти нових міофіламентів з міози новими головками. І мяз розслаблюється.
14.Т-трубочки – впинання плазмо леми м’язового волокна, які йдуть у поперечному напрямку на приблизно рівних відстанях. Усередині м’язового волокна Т-трубочки широко розгалужуються. Кожна з них контактує із двома термінальними цистернами саркоплазматичної сітки, утворюючи при цьому так звану тріаду. Остання включає дві Т-трубочки та дві термінальні цистерни.
15.І-диск - зона з лише актиновими філаментами
А-диск – зона, де розташовані міозинові філаменти (самостійно, або перекриваючись з акти новими). Частина А-диска, де містяться лише міозиновіфіламенти, називається Н-смугою.
16.Z-лінії (телофрагма) побудовані з білка альфа-актиніну та деяких інших білків; вона є зигзагоподібною і йде впоперек м’язового волокна.
17.Кардіоміоцити
Мають видовжену форму (20-140 мкм * 15-25 мкм), можуть бути розгалуженими, розташовані у міокарді ланцюжком. Ядро знаходиться в центрі клітини. Біля ядра містяться нечисленні органели загального значення. У клітині багато мітохондрій. Добре розвинена глЕПС, яка тут має будову, подібну до будови саркоплазматичної сітки скелетного м’язового волокна. Також є впячування плазмолеми, які формують Т-трубочки. Центральна частина кардіоміоміцета заповнена тонкими і товстими міофібрилами, які утворюють сарком ери, подібні до аналогічних утворень у скелетних м’язових волокнах. Кардіоміоцити сполучаються між собою в ділянці так званих вставних дисків. Кардіоміоцити здатні лише до внутрішньоклітинної регенерації.
18;24
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1324 | Нарушение авторских прав
|