АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Відкладення солей кальцію в органах і тканинах (звапнення)

Прочитайте:
  1. Антагоністи іонів кальцію
  2. ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО КАЛЬЦІЮ У СИРОВАТЦІ КРОВІ
  3. Відкладення солей кальцію в органах і тканинах (звапнування)
  4. Вопрос 54.Понятие о кроветворных органах: красный костный мозг, селезенка, тимус
  5. Зменшення вмісту солей кальцію в кістах
  6. Изменения, происходящие во внутренних органах при развитии шока.
  7. Кальцію гідроксид – Calcii hydroxydum
  8. ЛЕЧЕБНЫЕ СВОЙСТВА МЕТАЛЛОВ, МИНЕРАЛОВ, СОЛЕЙ
  9. Менструальный цикл. Регуляция менструального цикла. Изменения в половых органах женщин при нормальном менструальном цикле.

Звапнення – це відкладання солей кальцію в клітинах і тканинах. Воно може бути дистрофічним, метастатичним та метаболічним.

Дистрофічне звапнення (петрифікація) розвивається як місцевий процес і характеризується відкладанням солей кальцію в змертвілі тканини або в тканини, які знаходяться в стані глибокої дистрофії, наприклад в стані гіалінозу. Причиною цього процесу є фізико-хімічні зміни середовища і зрушення рН в лужну сторону, внаслідок чого посилюється активність ферментів фосфатаз. Останні відщеплюють від білків фосфатні групи, які взаємодіють з іонізованим кальцієм, що приноситься кров’ю з утворенням солей. В тканинах формуються різних розмірів ділянки кам’яної консистенції (петрифікати). Вапнуванню можуть підлягати казеозні вогнища туберкульозу, ділянки некрозів, інфарктів, гіалінізована сполучна тканина, пухлини та ін.

Метастатичне звапнення (вапняні метастази). Цей процес має розповсюджений характер, пов’язаний з розвитком гіперкальцемії при руйнуванні кісткової тканини, порушенні ендокринної регуляції обміну кальцію (гіперфункція паращитовидних залоз), гіпервітамінозі D, порушенні виведення кальцію при ураженні товстого відділу кишечнику і нирок та ін. Солі кальцію відкладаються в різних органах і тканинах, але найбільш часто – в легенях, стінці шлунку, нирках (ці органи виділяють кислі продукти, а самі набувають лужної реакції і не можуть утримувати кальцій в розчині), а також в міокарді і стінках артерій (їх тканини омиваються кров’ю, бідною вуглекислотою, а тому мають лужну реакцію). Зовнішній вигляд при незначному вапнуванні мало змінений. При підвищеній кількості солей кальцію в тканинах вони ущільнюються, погано ріжуться ножем. При цьому відчувається хрускіт. Солі кальцію видно у вигляді білих крупинок і брилок. При мікроскопії відкладання солей кальцію реєструють в клітинах паренхіми і в основній речовині сполучної тканини за ходом волокон. Навколо відкладань спостерігається запальна реакція, іноді – утворення гранульом. При фарбуванні вапно фарбується в темно-синій чи синьо-фіолетовий колір, азотнокислим сріблом у чорний (реакція Косса).

Метаболічне звапнення може бути системним (в шкірі, сухожилках, м’язах, нервах, стінках судин та ін.) або місцевим – відкладання кальцію в шкірі пальців. На відміну від метастатичного метаболічне звапнення не пов’язане з гіперкальцемією, а розвивається на основі зміненого характеру обміну речовин з розвитком алкалозу тканин. Або процес цього звапнення може бути пов’язаним з підвищеною чутливістю тканин до кальцію. При збільшеному накопиченні солей кальцію макроскопічно в тканинах виявляють білуваті краплинки у вигляді піщинок, які хрустять під ножем при розрізі. При значному відкладанні кальцію органи набувають кам’яної консистенції.

Значення і завершення звапнень. Найбільше клінічне значення має відкладення вапна в стінках судин, серцевому м'язу, порожнині перикарда, в результаті чого розвиваються емболії, інфаркти, некрози, розриви і т.д.

Вапно, що випало, розсмоктується важко, це відбувається ферментативним шляхом або з допомогою фагоцитів - гігантських клітин типу остеокластів.

Звапнення некротизованих мас не відбивається на функції організму. Петрифікація може мати і позитивне значення. Так звапнення казеозних мас при туберкульозі локалізує інфекційний процес і свідчить про загоєння туберкулів.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1293 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)