АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Утворення каменів.

Прочитайте:
  1. B. Прискорює реакцію утворення вугільної кислоти в еритроцитах
  2. Збільшення утворення реніну
  3. Камнеутворення в організмі
  4. Механізми реґуляції сечоутворення
  5. Механізми сечоутворення. Клубочкова фільтрація і фактори, від яких вона залежить.
  6. Первинна клітинна стінка. Утворення первинної клітинної стінки.
  7. Під час операції, маніпулюючи в ділянці між шлунком та печінкою, хірург остерігався пошкодити печінково-дванадцятипалу зв’язку. Які анатомічні утворення там знаходяться?
  8. Підкоркові утворення великих півкуль.
  9. Повідомлення про хворого, з уперше в житті встановленим діагнозом раку чи іншого злоякісного новоутворення (ф. № 089/0).
  10. Потерпілому з колотою раною передньої стінки шлунку надається хірургічна допомога. У яке утворення порожнини очеревини потрапив вміст шлунку?

Камені – це щільні утворення, що вільно лежать у порожнинах органів чи у вивідних протоках залоз. Вони часто є зростками дрібніших утворень, конкрементів. Камені складаються з органічної речовини і різних солей, що випадають у них з рідин, що знаходяться в цих порожнинах. В основі утворення каменів лежить порушення обміну речовин в організмі (зокрема мінерального) і зниження захисної ролі колоїдів, що утримують солі в розчиненому стані. До факторів, що сприяють утворенню каменів, можна віднести:

1. Запальні процеси в порожнинних органах, що ведуть до зміни рН середовища, посиленню виділення секретів, що стають основою (матрицею) для випадання солей.

2. Застій вмісту порожнинних органів і в протоках залоз, що приводить до згущення секретів, підвищенню в них концентрації солей.

3. Наявність центрів кристалізації у вигляді сторонніх часток, білкових мас, паразитів.

У сільськогосподарських тваринні камені зустрічаються в шлунково-кишковому тракті, нирках, сечовому міхурі, у протоках слинної і підшлункової залози. Вони різні за складом, величиною, локалізацією і консистенцією.

Шлунково-кишкові камені. Шлунково-кишкові камені розділяють на справжні і несправжні.

1. Справжні камені (ентероліти) складаються на 90% із мінеральних солей,решта – органічні. Вони тверді, кулясті чи неправильний форми, часто мають вигляд булижника, концентрично шаруваті на розрізі, з радіальною променистістю на зламі. Вага їх досягає 11 і більш кг, діаметр до 30 см.

2. Несправжні камені (псевдоентероліти) складаються переважно з органічних речовин. Частіше зустрічають в ободовій кишці коней, в передшлунках жуйних і кишечнику. Вони досягають діаметру до 20 см, маси – до 1 кг (легкі камені), поверхня нагадує вилущений грецький горіх.

Різновидами псевдоентеролітів можуть бути:

Фітоконкременти – складаються з рослинних часток і волокон (fіton - рослина). Вони легкі, мають кулясту форму, крихкі. Зустрічаються частіше в передшлунках жуйних тварин.

Пілоконкременти (безоари) – складаються з шерсті та волосся, частіше в шлунках і кишечнику жуйних тварин. При недостатності мінеральних речовин (особливо кухонної солі) тварини (переважно молодняк) злизують шерстний покрив (“лизуха”). Шерсть викликає подразнення і запалення в шлунково-кишковому тракті, порушується перистальтика кишечника, що призводить до утворення конкрементів і каменів.

Плюмоконкременты – (грец. pluma – перо, пух) складаються з пуху та пір’я птиці, виникають в шлунку і кишечнику м’ясоїдних тварин або у птиці.

Конглобати - з неперетравлених залишків корму, злежаних калових мас і сторонніх предметів, землі та ін. Зустрічають частіше у коней в товстому кишечнику при атонії.

Слинні камені (сіалоліти) спостерігаються в коней у вивідних протоках слинних залоз.

Жовчні камені спостерігають в жовчному міхурі або в жовчних протоках частіше великої рогатої худоби та свиней при жовчнокам'яній хворобі.

Сечові камені складаються із солей сечової, щавлевої, фосфорної, вугільної кислот (уратів, оксалатів, карбонатів, фосфатів). Будова, форма, величина і консистенція їх дуже різноманітна. Вони можуть бути у виді піску і великих каменів (до 10 кг) у нирковій мисці і сечовому міхурі.

Судинні камені (флеболіти і артеріоліти) утворюються внаслідок звапнення тромбів.

Значення і завершення. Камені практично не розсмоктуються. Можуть приводити до запалення порожнинних органів, некрозу їхніх стінок, закриттю просвіту органів, їхньої атрофії. Часто камені зумовлюють ускладнення загального (жовтяниця) або місцевого (гідронефроз) характеру. Закупорка кишечнику веде до загибелі тварин від автоінтоксикації організму чи перитоніту. У ряді випадків утворення каменів не викликає клінічних ознак і виявляється тільки при розтині.

 

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 752 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)