АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Техніка застосування зігріваючих компресів, грілок

Зігріваючий компрес – тривала теплова процедура, що являє собою лікувальну повязку з непромокаючим шаром, який затримує на місці його накладання випаровування та тепловіддачу. Може бути сухим і вологим. Вологий відрізняється між собою тільки першим шаром: у першому випадку – це суха марля, а в другом – волога. Усі види компресів накладають тільки на чисту шкіру. Для накладання вологого компреса необхідно взяти марлю, компресний папір або клапоть поліетиленової плівки, вату, бинт, гарячу воду або 40% етиловий спирт, або одеколон, або 9% розчин оцту. Вологий компрес складається з 4 шарів, кожен повинен бути на 2-3 см більшим за попередній. Перший, нижній шар: змочують клаптик марлі необхідного розміру (6-8 шарів) у воді температури 28-30 С або 40% етиловому спирті. Другий, герметизуючий шар складається з вощеного паперу або клаптика поліетиленової плівки. Його краї повинні бути на 2-3 см більшими, ніж краї попереднього шару. Третій, утеплюючий шар. Найчастіше для цього шару використовують вату. Він також має бути на 2-3 см більшим за попередній. Четвертий, укріплюючий шар. Це звичайна марлева серветка, більша за попередній шар на 2-3 см, яка приклеюється клеолом до шкіри, або марлевий бинт, яким компрес щільно прибинтовується. Такий компрес тримають на хворому місці протягом 8-10 год, змінюючи його двічі на добу. Ознаки правильного накладеного компреса: марля внутрішнього шару залишається вологою та теплою і через 8-12 год. Шкіра під компресом волога, тепла, злегка гіперемійована. Компрес накладають на грудну клітку, шию, вухо, живіт. Застосування грілок. Для накладання водяної грілки необхідно наповнити її водою температури 70 С до двох третин об’єму. Витісняють з грілки повітря, поклавши її на якусь площину горизонтально і піднявши верхній кінець до появи у горловині води. Це можна робити й іншим чином: тримати грілку вертикально і натискати її посередині до появи у горловині води. Повітря слід витискати з метою надання їй плоскої еластичної форми і щоб вона щільніше прилягала до тіла. Потім грілку герметично закривають корком. Перевіряють герметичність. Для цього грілку перевертають дном догори, а отвором донизу. Якщо вода починає підтікати, відкривають корок і знову закривають та перевіряють на герметичність. Сухим рушником витирають грілку. Гумову грілку ніколи не прикладають безпосередньо до тіла, а обгортають її чистим сухим рушником. Електрична грілка має переваги над водяною, бо вона сприяє поступовому наростанню теплової дії, тривалому застосуванню тепла, регулюванню необхідного рівня температури та рівномірного постійного тепла. Вона мяка, пластична.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 539 | Нарушение авторских прав