АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Будова кістки

Кістка – орган, у живої людини містить 50% води, 28,15% органічних речовин і 21,85% неорганічних речовин (сполуки кальцію, фосфору, магнію та ін.). Мацерована (обезжирена, вибілена, висушена) кістка на 1/3 складається з органічних речовин і на 2/3 з неорганічних. При переважанні органічних речовин у кістці (у дітей) кістка більш еластична; при переважанні неорганічних речовин (в старших людей) – кістка ламкіша, хрустка.

Кістка складається із кісткової тканини. Зовнішній шар кістки утворений компактною речовиною (substantia compacta), яка складається з пластинчастої кісткової тканини, крізь яку проходять тонкі кісткові канальні – продовження живильних каналів (canales nutricii), які однойменними отворами (foramina nutricia) відкриваються на поверхні кістки. Через живильні канали відбувається живлення та іннервація кістки, бо через них проходять артерії, вени, нерви. Структурною одиницею кістки є остеон, або Гаверсова система. Остеон – це центральний канал (канадець, розміщений паралельно до поверхні кістки) із системою концентричних пластинок, які формують стінки центрального каналу. Концентричні пластинки мають форму трубочок, вставлених одну в другу. Простори між остеонами заповнені вставними (проміжними) пластинками. Під компактною речовиною знаходиться губчаста речовина (substantia spongiosa). Губчаста речовина пориста, утворена кістковими балками, між якими є порожнини – комірки. Кісткові балки розміщені не хаотично, а в напрямках, по яких кістка отримує навантаження (стиснення і розтягнення). Губчаста речовина кісток черепа розміщена між двома пластинками компактної речовини і називається диплом (diploe). Внутрішня пластинка компактної речовини тоненька, легко ламається при травмі, називається скляною пластинкою (lamina vitrea). Всередині кістки знаходиться кістково мозковий канал, або порожнина (cavitas medsullaris). Внутрішній шар кісткової тканини, який обмежує кістково-мозковий канал, називається ендоостом. Кістково-мозковий канал заповнений кістковим мозком (medulla ossia). Кістковий мозок – орган кровотворення та імунної системи. Розрізняють червоний кістковий мозок і жовтий кістковий мозок. Червоний кістковий мозок (medulla ossia rubra) – розміщений у комірках губчастої речовини плоских і губчастих кісток, епіфізів довгих (трубчастих) кісток; складається з сітки ретикулярних волокон і клітин, в петлях якої знаходяться молоді та зрілі клітини крові. У новонароджених червоний кістковий мозок знаходиться у всіх кістках, у дорослої людини маса червоного кісткового мозку значно зменшується. Жовтий кістковий мозок (medulla ossia flava) заповнює кістково мозкові порожнини діалізів трубчастих кісток, складається з переродженої ретикулярної строми з жировою тканиною. Кровоутворюючі елементи в жовтому кістковому мозку відсутні.

Зовні кістка вкрита окістям (periosteum). Окістя – це тонка сполучнотканинна пластинка, яка складається з двох шарів, багата судинами і нервами. Зовнішній шар окістя – волокнистий, внутрішній – ростковий, камбіальний (остеогенний). За рахунок внутрішнього шару окістя утворюються молоді кісткові клітини (остеобласти), які відкладаються на поверхні кістки, і, таким чином, кістка росте в товщину.

Над поверхнею кістки виступають відростки – апофізи (apophysis).

Скелет (skeleton) – це сукупність кісток, складається з кісток тулуба (51 кістка), кісток голови (29 кісток), кісток верхніх кінцівок (64 кістки), кісток нижніх кінцівок (62 кістки). Скелет виконує опорну функцію (до кісток прикріплюються м’язи, фасції), захисну (формує стінки порожнин, в яких лежать органи), рухову (м’язи виконують рухи кісток в суглобах, в результаті чого тіло переміщується), біологічну (бере участь в обміні речовин), кровотворну (кістки містять кістковий мозок).

Розвиток скелета. Кісткова тканина розвивається з мезенхіми. Наприкінці першого місяця внутрішньоутробного розвитку утворюються скупчення мезенхіми, з яких формуються перетинкові моделі майбутніх кісток. Це перетинкова стадія розвитку кісток. З другого місяця клітини мезенхіми починають виробляти хондрин, і наступає хрящова стадія. З 6-7-го тижня починається кісткова стадія розвитку кісток. Але кістки склепіння черепа, кістки лиця, медіальна пластинка крилоподібного відростка, середня частина ключиці у своєму розвитку не мають хрящової стадії і називаються первинними кістками. При розвитку кістки прямим (перетинковим, ендесмальним) окостенінням в молодій сполучній тканині (переважно в центрі майбутньої кістки) з’являється одна або декілька точок окостеніння. Точка окостеніння складається з остеобластів (молодих кісткових клітин), розміщених у вигляді балок. Балки розростаються, утворюючи кісткову сітку, в петлях якої знаходяться клітини кісткового мозку та кровоносні судини. Остеобласти продукують міжклітинну речовину, в якій відкладаються солі кальцію. Поступово остеобласти перетворюються в остеоцити (зрілі кісткові клітини), формуються внутрішня і зовнішня пластинки компактної кісткової речовини, губчаста речовина, поверхневі шари сполучної тканини перетворюються в окістя.

Кістки тулуба, кінцівок, основи черепа розвиваються на місці хряща і називаються вторинними кістками. При розвитку кістки непрямим скостенінням утворення кістки може відбуватися з периферії хряща – перихондральне окостеніння, або з середини хряща – енхондральне скостеніння. Окостеніння довгих трубчастих кісток в ділянці діафіза здійснюється пери- та енхондральним шляхом. Перша точка окостеніння з’являється в центрі хрящової моделі кістки на восьмому тижні ембріогенезу. Епіфізи трубчастих кісток мають енхондральний шлях скостеніння. На останньому місяці внутрішньоутробного розвитку або після народження в епіфізах з’являються точки окостеніння. Хрящ поступово руйнується зсередини, а на його місці утворюється кісткова тканина. Між діалізом та епіфізом залишається тонкий хрящовий прошарок – епіфізарний хрящ, або метафіз. Це росткова зона, за рахунок якої кістка росте в довжину, поки не досягає своїх остаточних розмірів (14 – 25 років). Окостеніння губчастих кісток здійснюється енхондральним шляхом.

В кістці протягом життя постійно відбуваються два процеси: руйнування старої кісткової тканини і утворення нових кісткових клітин і міжклітинної речовини. Кістку руйнують особливі великі багатоядерні клітини – остеокласти.

Розвиток кісток тулуба. Кістки тулуба розвиваються із склеротомів і проходять всі три стадії розвитку. Перетинкова стадія характеризується утворенням скупчень мезенхіми в центрах майбутніх тіл хребців і розповсюдженням мезенхіми у дорсальному та вентральному напрямках для утворення зачатків дуг хребців та ребер.

На четвертому тижні відбувається заміна мезенхімної тканини хрящовою шляхом утворення хрящових центрів у тілах і дугах хребців, у ребрах.

З восьмого тижня починається окостеніння кісток тулуба. Перша точка окостеніння з’являється в тілі ребра.

Розвиток кісток кінцівок. Кістки кінцівок розвиваються із склеротомів і проходять всі три стадії розвитку. На четвертому тижні з’являються вирости мезенхіми – зачатки майбутніх кісток кінцівок. Особливістю є той факт, що спочатку формуються зачатки кісток передпліччя і гомілки, а потім – плеча і стегна.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 889 | Нарушение авторских прав