 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
З – гемоперитонеум.50. По величині інфаркти поділяємо на: В – округлі, овальні за формою; Е – мікроінфаркти, мікроінфаркти;
Б – трикутні за формою; Г – геморагічні; З – анемічні. 51. За кількістю інфаркти можуть зустрічатися: Е – обширні; Б – мікроінфаркти; З – поодинокі, множинні; В – трикутні;
Г – овальні. 52. Збільшення кількості тканинної рідини в органі призводить до: В – зменшення органу в об’ємі; А – ангідремії; Ж – набряку; Г – лімфорагії; И – плазморагії; Б – водянки. 53. Морфологічна характеристика набряку: И – Орган твердий по консистенції; Є – на розрізі структура органу добре виражена; Е – орган дещо зменшений по величині; Д – поверхня розрізу волога, консистенція органу тістувата. 54. Скупчення набрякової рідини у мозкових шлуночках або між мозковими оболонками і мозком називаємо: А – гідроцеле; Б – гідрокс;
В – гідроцефалус; Г – гідрофобія; З – водянка головного мозку. 55. Яку найчастіше форму мають інфаркти на розрізі тканин: А – округлу; Б – овальну; Ж – трикутну; Е – квадратну; З – зірчасту; Б – багатогранну. 56. Кінець інфарктів: З – інфарктована ділянка може гіалінізуватись; Г – повне відновлення функції і структури; А – організація, інкапсуляція; И – можуть мета плазувати. 57. Скупчення набрякової рідини в черевній порожнині: Г – гідроцефалія; Е – гідроцелє; Є – асцит; И – гідропс; З – цистіт; Ж – гідремія. 58. При локалізації набрякової рідини в порожнині піхвової оболонки сім’яника таке явище називаємо: Д – гідроцелє; Г – гідропс;
В – гідроцефалія; И – анасарка; А – асцит. 59. Кахектичні набряки виникають при: Е – порушенні функції сечовидільної системи; З – посиленому засвоєнні глюкопротеїдів; Ж – голоданні і хронічних виснажуюючих хворобах; А – поширенні жирового обміну в організмі. 60. Інфаркти за консистенцією бувають: В – в’ялими, дряблими; Г – еластичними; Б – щільними, розм’якшеними; И – дуже твердими. 61. Причини Застійного інфаркту: Ж – гостра застійна гіперемія; И – перекручування матки, кишечнику; З – порушення обміну тканинної рідини; Е – послаблення серцевої діяльності. 62. Що викликає підвищення транссудації в організмі: Е – порушення вуглеводневого і жирового обміну; З – значне розширення венозних судин; Е – знижений тургор тканин; А – тромбопенія. 63. Морфологічна характеристика набряку легень: Г – легені зменшені в об’ємі; В – на розрізі паренхіма легень світло-рожева, сухувата; Е – легені тістуватої консистенції, на розрізі витікає піниста рідина; Б – легені щільної консистенції, темно-червоного кольору. 64. Серцеві або застійні набряки виникають при: З – послабленій роботі серця; Б – підвищеному артеріальному тиску; Є – затримці натрію в організмі. Е – порушенні вуглеводного обміну. 65. Розмякшені інфаркти зустрічаються в: А – легенях; В – печінці; И – головному мозку; Б – нирках. 66. Наслідки лімфостазу: Е – змертвіння лімфоїдної тканини; А – лімфоцитом; И – гіперплазія лімфоїдної тканини; З – слоновість кінцівок, набряки. 67. Причини смерті при ексикозі: Ж – кисневе голодання; Б – асфіксія; В – дегідратація нервових центрів; Е – обезводнення вмістимого шлунково-кишкового тракту. 68. Нагромадження рідини в серозних порожнинах називаємо: Г – лімфорагією; З – гідрофобією;
Е – водянкою; А – набряком; В – лімфоекстравазатом. 69. Набряк шкіри і підшкірної клітковини називаємо: Д – гідроцелє; Г – гідропс;
В – гідроцефалія; И – анасарка; А – асцит. 70. Що називаємо дегідратацією: А – надмірне зволоження всіх органів; В – відсутність водянок в організмі; Є – зневоднення цілого організму; Б – зневоднення тазової порожнини; Б – зневоднення черевної порожнини. 71. По величині інфаркти поділяємо на: В – округлі, овальні за формою; Е – мікроінфаркти, мікроінфаркти;
Б – трикутні за формою; Г – геморагічні; З – анемічні. 72. За кількістю інфаркти можуть зустрічатися: Е – обширні; Б – мікроінфаркти;
З – поодинокі, множинні; В – трикутні; Г – овальні. 73. Збільшення кількості тканинної рідини в органі призводить до: В – зменшення органу в об’ємі; А – ангідремії;
Ж – набряку; Г – лімфорагії; И – плазморагії; Б – водянки. 74. Морфологічна характеристика набряку: И – Орган твердий по консистенції; Є – на розрізі структура органу добре виражена; Е – орган дещо зменшений по величині; Д – поверхня розрізу волога, консистенція органу тістувата. 75. Скупчення набрякової рідини у мозкових шлуночках або між мозковими оболонками і мозком називаємо5 А – гідроцеле; Б – гідрокс;
В – гідроцефалус; Г – гідрофобія; З – водянка головного мозку. 76. Яку найчастіше форму мають інфаркти на розрізі тканин: А – округлу; Б – овальну; Ж – трикутну; Е – квадратну; З – зірчасту; Б – багатогранну. 77. Кінець інфарктів: З – інфарктована ділянка може гіалінізуватись; Г – повне відновлення функції і структури; А – організація, інкапсуляція; И – можуть метаплазувати. 78. Скупчення набрякової рідини в черевній порожнині: Г – гідроцефалія; Е – гідроцелє; Є – асцит; И – гідропс; З – цистіт; Ж – гідремія. 79. При локалізації набрякової рідини в порожнині піхвової оболонки сім’яника таке явище називаємо: Д – гідроцелє; Г – гідропс; В – гідроцефалія;
И – анасарка; А – асцит. 80. Кахектичні набряки виникають при: Е – порушенні функції сечовидільної системи; З – посиленому засвоєнні глюкопротеїдів; Ж – голоданні і хронічних виснажуюючих хворобах; А – поширенні жирового обміну в організмі. 81. Інфаркти за консистенцією бувають: В – в’ялими, дряблими; Г – еластичними; Б – щільними, розм’якшеними; И – дуже твердими. 82. Причини Застійного інфаркту: Ж – гостра застійна гіперемія; И – перекручування матки, кишечнику; З – порушення обміну тканинної рідини; Е – послаблення серцевої діяльності. 83. Що викликає підвищення транссудації в організмі: Е – порушення вуглеводневого і жирового обміну; З – значне розширення венозних судин; Е – знижений тургор тканин; А – тромбопенія. 84. Морфологічна характеристика набряку легень: Г – легені зменшені в об’ємі; В – на розрізі паренхіма легень світло-рожева, сухувата; Е – легені тістуватої консистенції, на розрізі витікає піниста рідина; Б – легені щільної консистенції, темно-червоного кольору. 85. Серцеві або застійні набряки виникають при: З – послабленій роботі серця; Б – підвищеному артеріальному тиску; Є – затримці натрію в організмі. Е – порушенні вуглеводного обміну. 86. Розмякшені інфаркти зустрічаються в: А – легенях; В – печінці; И – головному мозку; Б – нирках. 87. Наслідки лімфостазу: Е – змертвіння лімфоїдної тканини; А – лімфоцитом; И – гіперплазія лімфоїдної тканини; З – слоновість кінцівок, набряки. 88. Причини смерті при ексикозі: Ж – кисневе голодання; Б – асфіксія; В – дегідратація нервових центрів; Е – обезводнення вмістимого шлунково-кишкового тракту. 89. Нагромадження рідини в серозних порожнинах називаємо: Г – лімфорагією; З – гідрофобією;
Е – водянкою; А – набряком; В – лімфоекстравазатом. 90. Набряк шкіри і підшкірної клітковини називаємо: Д – гідроцелє; Г – гідропс;
В – гідроцефалія; И – анасарка; А – асцит. 91. Що називаємо дегідратацією: А – надмірне зволоження всіх органів; В – відсутність водянок в організмі; Є – зневоднення цілого організму; Б – зневоднення тазової порожнини; Б – зневоднення черевної порожнини.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 587 | Нарушение авторских прав |