АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Друга ступінь (Б)

( одноалфавітні, двовибіркові).

1. Основні різновидності розладів кровообігу:

А – патологічні;

Г – загальні;

З – дистрофічні;

И – фізіологічні;

В – атрофічні;

Ж – місцеві.

2. До артеріального повнокрів’я відносимо:

Б – пасивну гіперемію;

В – гіперпластичну гіперемію;

А – вакатну, вазомоторну, колатеральну гіперемію;

И – постанемічну, запальну гіперемію;

З – застійну гіперемію.

3. Морфологічні ознаки артеріального повнокрів’я:

А – орган зменшений в об’ємі;

Є – орган дещо збільшений в об’ємі;

И – поверхня органу синюшна;

В – капіляри і дрібні судини розширені;

З – орган анемічний;

Б – орган в’ялої консистенції.

4. Синоніми венозної гіперемії:

Б – вазомоторна гіперемія;

Ж – вакатна гіперемія;

З – пасивна гіперемія;

И – постанемічна гіперемія;

Д – застійна гіперемія;

А – запальна гіперемія.

5. Загальна застійна гостра гіперемія призводить до:

А – загальної ішемії органів;

Ж – набряку легень, органів травлення, шкіри;

Б – випотівання серозного трансудату в альвеоли і між альвеолярні простори легень;

Г – жовтяниці печінки;

З – вакатної гіперемії;

И – вазомоторної гіперемії.

6. Основні різновидності анемії:

А – венозні;

Б – артеріальні;

Е – застійні;

И – загальні;

Г – місцеві.

7. Опишіть зміни в печінці при хронічній застійній гіперемії:

И – артеріальні судини переповнені кров’ю, розширені;

З – печінка розм’якшена, в’яла;

Е – печінкові клітини часточок здавлені, атрофовані;

Б – в місцях відмерлих печінкових клітин проростає сполучна тканина;

В – розширяються дрібні артерії;

Г – підсилюється течія крові.

8. Ангіоспастична анемія виникає при:

Є – спастичному скороченні артеріальних судин;

А – постгеморагічному стані;

З – гемолітичних процесах;

В – подразненні судинно звужуючих нервів;

И – постанемічні гіперемії;

Ж – тромбозах, емболія.

9. Хронічна застійна гіперемія легень виникає при:

В – ангіоспастичній анемії;

З – кардіосклерозі;

Г – активній гіперемії;

Д – пороках двостулкового клапану;

И – колатеральній гіперемії;

Е – вакатній гіперемії.

10. Стаз виникає у випадку:

Б – колатеральної анемії;

В – виникнення конгестивних гіперемій;

Е – переповнення кров’ю капілярів і дрібних вен;

Є – паралічі вазомоторів;

Г – вакатної гіперемії;

А – затрудненнях відтоку крові;

З – запальної гіперемії.

11. Основні причини порушення кровообігу в організмі:

Б – дистрофічні процеси;

Г – порушення нейрогормональної регуляції;

И – порушення пігментного обміну;

Ж – структурні зміни серцево-судинної системи;

З – лейкоплакія.

12. Класифікація венозної гіперемії за перебігом:

Б – постанемічна гіперемія;

Д – гостра застійна гіперемія;

А – колатеральна гіперемія;

Е – постанемічна гіперемія;

З – хронічна гіперемія.

13. При загальній гострій застійній гіперемії під мікроскопом:

Б – венозні судини і капіляри переповнені кров’ю;

В – судини звужені;

Г – утворюються анастомози;

Ж – у перикапілярних просторах скупчується набрякова рідина і в сполучнотканинній основі органу, зустрічається діапедез еритроцитів;

З – спостерігають антракоз;

И – халікоз.

14. Морфологічні зміни при хронічній гіперемії:

Е – безклітинний склероз;

А – силікоз;

Б – набряк;

З – антракоз;

И – запальна гіперемія.

15. Хронічна застійна гіперемія шлунково-кишкового тракту призводить до:

А – постанемічної гіперемії;

З – застійного катару шлунка і кишок;

Б – компресійної анемії;

Ж – ангіоспастичної анемії;

Д – розростання сполучної тканини у власному шарі слизової оболонки;

И – вазомоторної гіперемії.

16. Причини загального порушення кровообігу:

Г – слизиста дистрофія;

Ж – послаблена робота серця;

А – сечокислий діатез;

В – послаблення тонусу судинної системи;

И – гіпоплазія окремих органів;

Б – халікоз.

17. Основні різновидності гіперемій:

Ж – компресійна;

З – активна;

В – гемолітична;

Д – пасивна;

Є – ангіоспастична.

18. Характерні особливості артеріальної гіперемії:

А – пасивна гіперемія;

Є – посилений рух крові по судинах;

В – послаблений рух крові по судинах;

Б – розширення дрібних артеріол, судин, капілярів;

З – гостра застійна гіперемія;

Г – гемолітична гіперемія.

19. До місцевої анемії відносять:

В – постгеморагічну, гемолітичну анемію;

Ж – ангіоспастичну, обтураційну;

Е – ангіоневротичну, постанемічну;

Г – компресійну, колатеральну;

И – гіпопластичну;

Б – зональну.

20. Хронічна застійна гіперемія призводить до:

А – постанемічної гіперемії;

Д – вакатної гіперемії;

Е – конгестивної гіперемії;

З – запальної гіперемії.

И – порушення обміну речовин і дистрофічних змін;

Г – атрофічних змін паренхіматозних клітин.

21. Загальна застійна гіперемія виникає при:

А – гемосидерозі;

Д – пониженій серцевій діяльності;

В – порушенні пігментного обміну;

Г – ішемії;

Б – отруєнні фосфорними і миш’яковистими сполуками;

И – силікозі.

22. Які бувають гіперемії за походженням:

А – ішемічні;

З – артеріальні, конгестивні, активні;

И – фізіологічні;

Є – венозні, пасивні, застійні;

Ж – ангіоспастичні;

Б – гемолітичні.

23. Причини постанемічної гіперемії:

Б – раптове зниження зовнішнього тиску на судини;

А – пониження тонусу артеріальних судин;

Ж – запалення органу;

З – тромбози;

В – емболії;

Г – гемосидероз.

24. Класифікація венозної гіперемії за перебігом:

А – постанемічна гіперемія;

Е – гостра застійна гіперемія;

И – колатеральна гіперемія;

З – ангіоспастична;

В – хронічна гіперемія.

25. За локалізацією кровотечі розрізняють:

Е – артеріальні;

И – зовнішні;

В – венозні;

Б – порожнинні;

А – капілярні;

Ж – діапедезні.

26. Кровотечі поділяють залежно від виду уражених судин на:

А – внутрішні;

Г – діапедезні;

Д – серцеві, артеріальні, паренхіматозні;

В – зовнішні;

Є – капілярні, венозні.

27. Сподогенні тромби виникають при:

Г – пошкодженні інтими судин;

Д – денатурації і преципітації білків крові;

В – під впливом ферментів;

Ж – лімфорагіях;

А – впливі токсинів та антигенів;

И – екхімозах;

З – незначних діапедезах.

28. По відношенні до судинних стінок тромби поділяють на:

А – змішані;

З – обтураційні;

Б – гіалінові;

Г – пристіночні;

Е – ретроградні;

Д – плазморагічні.

29. Емболії приводять до:

А – загальних анемій;

Е – гострих розладів серцево-судинної системи;

В – рефлекторні спазми коронарних судин;

И – утворення запальних гіперемій;

Б – падіння кров’яного тиску, інфарктів, повної зупинки серця;

Г – лімфорагій.

30. Кровотеча виникає при:

В – атрофічних процесах;

Б – збільшенні проникності судинної стінки;

А – гемолізі;

И – порушенні цілості серцевої чи судинної стінок;

З – бурій індурації;

Е – хронічній застійній гіперемії.

31. По формі, величині, характеру, крововиливи поділяються на:

И – серцеві;

Д – крапкові;

В – венозні, артеріальні;

Є – гематоми, синяки, плямисті;

Б – зовнішні;

Г – капілярні.

32. Гематома виникає при:

Г – розриві венозних капілярів;

Ж – артеріальних кровотечах;

Б – плямистих крововиливах;

В – підшкірних, міжмязевих артеріальних кровотечах;

А – зовнішніх кровотечах;

З – крапкових крововиливах.

33. Причини утворення тромбів:

А – зменшена кількість крові в організмі;

Ж – інвазійні, інфекційні, септичні захворювання;

В – хірургічні операції, запалення стінок судин;

Б – гемофілія;

Г – ексикози.

34. Морфологічна класифікація тромбів:

Г – м’які, жовті тромби;

Д – білі, червоні;

Ж – тверді, чорні;

А – змішані, гіалінові;

В – бурий, амілоїд ний тромб.

35. Що називаємо синяком:

И – дрібні масові крововиливи;

З – плоскі крововиливи різної величини під якою-небудь поверхнею;

Ж – глибокі проникаючі в тканину крововиливи;

Д – темно-червоні із синюватим відтінком на поверхні різної величини вогнища;

Б – глибоко проникаючі в тканину кров’яні накопичення.

36. Основні причини кровотеч:

А – гемолітичні процеси;

Г – порушення цілості стінки серця і судин;

Б – дистрофічні процеси в печінці і серці;

Е – збільшена проникливість судин;

И – подразнення судиннорозширяючих нервів.

37. Морфологічна характеристика геморагічного інфаркту:

И – поверхня розрізу інфарктованої ділянки сухувата;

Б – в інфарктованій ділянці видно розпад тканинних елементів;

В – поверхня розрізу волога темно-червоного кольору;

З – під мікроскопом спостерігається спадня судин;

Є – в полі зору виражена ін’єкція дрібних судин кров’ю.

38. Ниркові набряки виникають в наслідок:

В – запалення сечовидільного каналу і сечового міжура;

Г – ожирінні ниркових капсул;

И - нефрозів коли виділяється з організму білкові сполуки;

Б – уретритів і уроциститів;

А – нефритів при затримці натрію в організмі.

39. У якому випадку виникає ангідремія в організмі:

И – при обширних скупченнях тканинних рідин в серозних порожнинах організму;

А – при змінах хімічного складу крові;

Г – при цілому ряді захворювань де порушується нормальне поступлення вони в організм;

Е – при порушенні обміну речовин;

Ж – при тривалих хворобах які проявляються постійними проносами.

40. Основні причини інфаркту:

В – надмірний приплив крові до певної ділянки органу;

Є – емболії, тромбози;

И – артеріїти, флебіти;

Б – тривалі спазми артеріальних судин;

З – ендоартеріїти, пери флебіти.

41. За походженням набряки класифікують на:

Г – лімфоекстраіазатні, гідропічні;

З – зовнішні, внутрішні;

В – серцеві, кахексичні, запальні, токсичні;

Б – лімфогенні, гематогенні, патогенні;

Ж – ниркові, травматичні, алергічні.

42. Кінець набряків:

И - поява гіперемії на поверхні органу;

Є виникнення геморагій на органах;

Д – розсмоктування набрякової рідини;

Е – бездіяльність органу після набряку;

З – при хронічних випадках виникають без клітинні склерози.

43. Кінець тромбозу лімфатичних судин:

Б – гіперплазія лімфатичних судин;

В – тромбофлебіти;

И – асептичне розсмоктування, гнійне розплавлення;

А – перетворення у лімфоекстравазат;

Е – організація і повна обтюрація лімфатичних судин.

44. Основні чинники транссудації при запальних, токсичних, травматичних і ангіоневротичних набряках:

Ж – серцево-судинні недостачі;

Б – тромбози, емболії;

В – асцит, анасарка;

З – зміни у капілярних мембранах;

Є – збільшення проникливості судинних стінок.

45. Застійні місцеві набряки виникають при:

З – геморагічний діатезах;

И – тромбозах;

Ж – значному розширенні артеріальних судин;

В – ендоартеріїтах;

Д – стискуванні венозних судин і лімфостазі.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 470 | Нарушение авторских прав