АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ – МОДУЛЯ 1
«Анатомія опорно-рухового апарату»
Тема
| Лекцій
| Практичні заняття
| Самостійна робота
| Індивіду-альна робота
| Змістовий модуль 1. Вступ до анатомії
| 1. Предмет і задачі анатомії. Методи дослідження в анатомії. Основні сучасні напрями розвитку анатомії
|
| 0,5
|
|
| 2. Українська анатомічна школа
Івано – Франківська анатомічна школа
| 0,5
| 0,5
|
| Змістовий модуль 2. Анатомія кісток скелета
| 4. Кістка як орган. Класифікація кісток. Розвиток кісток в ембріогенезі.
| 0,5
|
|
| Підготовка огляду літератури за окремими темами
| 5. Анатомічна номенклатура. Осі і площини тіла.
| -
| 0,5
|
| 6. Анатомія кісток тулуба.
| -
|
|
| 7. Анатомія кісток верхніх та нижніх кінцівок.
|
| 5,5
|
| 8. Анатомія кісток черепа.
| -
|
|
| Змістовий модуль 3. З’єднання кісток скелета
| 9. Анатомія неперервних та перервних з’єднань між кістками. Розвиток з’єднань між кістками в онтогенезі.
| 0,5
|
|
| Підготовка огляду літератури за окремими темами
| 10. З’єднання між кістками черепа і між кістками тулуба.
| 0,5
|
|
| 11. З’єднання між кістками верхніх та нижніх кінцівок.
| -
|
|
| Змістовий модуль №4. Міологія
| 12. М’яз як орган. Класифікація м’язів. Розвиток скелетних м’язів.
|
|
|
| Підготовка огляду літератури за окремими темами
| 13. Анатомія м’язів та фасцій тулуба.
|
|
|
| 14. Анатомія м’язів та фасцій голови та шиї. Топографія шиї.
|
|
|
| 15. Анатомія м’язів та фасцій верхніх і нижніх кінцівок. Топографія верхніх та нижніх кінцівок
| -
|
|
| 16. Практичні навички з навчального матеріалу модуля 1 «Анатомія опорно-рухового апарата».
| -
|
|
| Підсумковий модульний контроль
| -
|
|
| Усього годин - 105
|
|
|
| -
| Кредитів ECTS –3,5
|
|
|
|
| Аудиторна робота – 66,67% СРС – 33,33 %
Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль
№
| ТЕМА
| Кількість годин
| Вид контролю
| 1.
| Підготовка до практичних занять –
теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок
|
| Поточний контроль на практичних заняттях
| 2.
| Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:
Описати основні етапи розвитку анатомії
- Основні етапи розвитку анатомічних знань.
- історія розвитку українських анатомічних шкіл у ХХ – ХХІ століттях.
- Сучасна українська анатомічна школа
Оволодіти основами антропометричного опису черепа
- описати статеві та індивідуальні особливості будови черепа;
- описати вікові особливості будови черепа.
Основи загальної остеології
Кістка як орган.
Класифікація кісток.
Розвиток кісток в ембріогенезі.
Основи загальної міології
|
|
Підсумковий модульний контроль
| 3.
| Підготовка до підсумкового модульного контролю
|
| Підсумковий модульний контроль
| | РАЗОМ
|
|
| Тематичний план лекцій
№
| Тема лекції
| Кількість годин
| 1.
| Предмет і зміст анатомії, її значення для підготовки лікаря. Методологічні основи анатомії. Учення про руховий апарат. Загальна остеологія. Анатомічні особливості організму новонародженого. Скелет людини, його розвиток, функція. Класифікація, форма і будова кісток, їх хімічний склад, фізичні властивості. Череп. Загальний огляд і будова черепа. Анатомо-фізіологічні особливості та процес скостеніння окремих кісток черепа. Вікові та статеві особливості його будови. Основні відомості про краніометрію. Форми мінливості черепа.
|
| 2.
| Учення про сполучення кісток. Види сполучення кісток. Розвиток і будова суглобів. Класифікація суглобів за осями обертання та формами суглобових поверхонь. Види рухів у суглобах та їх аналіз. Фактори утримання суглобових поверхонь у зіткненні. Прості, складні і комбіновані суглоби. Характеристика скронево-нижньощелепного суглоба. Учення про м’язи. Будова гладких і скелетних м’язів. М’яз як орган. Класифікація м’язів за походженням, розташуванням і функцією, їх початок і прикріплення. Сухожилки і апоневрози. Допоміжні апарати м’язів: фасції, синовіальні сумки і піхви. Робота м’язів. Загальна біомеханіка опорно-рухового апарату. Взаємовідношення між працею та будовою кісток і м’язів. Аналіз рухів у скронево-нижньощелепному суглобі.
|
| 3.
| М’язи, фасції, фасціальні простори голови і шиї, прикладне значення.
|
|
| Разом
|
| Тематичний план практичних занять
№
| Тема практичного заняття
| К-сть годин
| Максимальна к-сть балів
| 1.
| Анатомія і медицина. Кафедра анатомії ІФДМУ, її досягнення. Екскурсія по кафедрі. Анатомічна термінологія. Осі та площини людського тіла. Будова хребця.
|
|
| 2.
| Загальні дані про хребет. Особливості будови шийних та грудних хребців.
|
|
| 3.
| Особливості будови поперекових, крижових і куприкових хребців. Хребетний стовп у цілому.
|
|
| 4.
| Будова ребер і грудини. Грудна клітка у цілому. Будова ключиці і лопатки.
|
|
| 5.
| Кістки плеча, передпліччя і кисті.
|
|
| 6.
| Тазова і стегнова кістки. Наколінок.
|
|
| 7.
| Кістки гомілки і стопи.
|
|
| 8.
| Загальні дані про будову черепа. Потилична, тім'яна і лобова кістки.
|
|
| 9.
| Клиновидна і решітчаста кістки.
|
|
| 10.
| Скронева кістка, частини. Канали скроневої кістки
|
|
| 11.
| Верхня і нижня щелепи. Піднебінна кістка.
|
|
| 12.
| Дрібні кістки лицевого черепа. Під'язикова кістка.
|
|
| 13.
| Череп у цілому. Склепіння і основа черепа. Черепні ямки, межі, сполучення. Кісткове підебіння. Скронева, підскронева та крилопіднебінна ямки, стінки, сполучення.
|
|
| 14.
| Очна ямка. Носова порожнина. Вікові та статеві особливості черепа. Контрфорси. Краніометрія. Рентгеноанатомія черепа.
|
|
| 15.
| Звіт по препаратах кісток черепа, тулуба та кінцівок.
|
|
| 16.
| Загальні дані про сполучення кісток. Сполучення хребта. Сполучення I та II хребців між собою та з черепом.
|
|
| 17.
| Сполучення кісток черепа: шви, зв'язки, синхондрози, висково-нижньощелепний суглоб.
|
|
| 18.
| Сполучення ребер з хребцями та з грудиною. Сполучення кісток пояса верхньої кінцівки. Плечовий суглоб.
|
|
| 19.
| Ліктьовий суглоб. Сполучення кісток передпліччя. Променево-зап'ястковий суглоб. Сполучення кісток кисті.
|
|
| 20.
| Сполучення кісток таза. Таз у цілому, розміри жіночого таза. Кульшовий суглоб.
|
|
| 21.
| Колінний суглоб. Сполучення кісток гомілки. Гомілково-стопний суглоб. Сполучення кісток стопи, склепіння. Рентгеноанатомія та її значення у вивченні будови тіла людини. Обладнання рентгенокабінету. Рентгеноанатомія кісток і суглобів.
|
|
| 22.
| Звіт по препаратах сполучень кісток черепа, тулуба та кінцівок.
|
|
| 23.
| Загальні анатомо-фізіологічні дані про м’язи. Поверхневі м'язи спини. Глибокі м'язи спини та потилиці. Фасції спини.
|
|
| 24.
| Ділянка грудей. М'язи і фасції грудної клітки. Діафрагма.
|
|
| 25.
| Ділянка живота. М'язи живота. Піхва прямого м'яза живота. Біла лінія. Черевний прес. Місця відносно малої опірності черевному тискові.
|
|
| 26.
| М'язи і фасції шиї. Топографія шиї.
|
|
| 27.
| М'язи голови. Мімічні м'язи. Жувальні м'язи.
|
|
| 28.
| Фасції голови. Кістково-фасціальні та міжм'язові простори голови.
|
|
| 29.
| М'язи та фасції пояса верхньої кінцівки та плеча. Пахвова ямка. Аналіз рухів у плечовому суглобі (на живому).
|
|
| 30.
| М'язи, фасції та топографія передпліччя. М'язи і фасції кисті. Синовіальні піхви кисті. Аналіз рухів у променево-зап'ястковому суглобі (на живому). Проекція м’язів верхньої кінцівки на зовнішню поверхню тіла.
|
|
| 31.
| М'язи, фасції і топографія таза та стегна. Стегновий та привідний канали. Аналіз рухів у кульшовому суглобі.
|
|
| 32.
| М'язи, фасції та топографія гомілки. Підколінна ямка, гомілково-підколінний та м’язово-малогомілкові канали. Аналіз рухів у колінному та гомілковостопному суглобах (на живому).
|
|
| 33.
| М'язи і фасції стопи. Синовіальні піхви стопи. Проекція м'язів нижньої кінцівки на зовнішню поверхню тіла.
|
|
| 34.
| Практичні навички і узагальнення матеріалу з модуля 1» Анатомія опорно-рухового апарату»
|
|
| 35.
| Підсумковий модульний контроль
|
|
| | Разом
|
|
|
Оцінка з дисципліни “Анатомія людини” виставляється як середня з оцінок за 3 модулі, на які вона структурована.
Максимальна кількість балів при вивченні кожного модуля - 200, у тому числі запоточну навчальну успішність - 120 балів, зарезультатами модульного підсумкового контролю - 80 балів.
При засвоєнні кожної теми модуля студенту виставляється бал. Останній вираховується шляхом оцінювання викладачем тестів на які студент відповідає на занятті, усної відповіді і практичного навику, що виноситься на конкретне заняття. Розподіл балів в залежності від модуля та навчальної діяльності студента представлений в таблиці 1.
Таблиця 1
Вид
роботи
студен.
Модуль
|
Тести
початковий рівень
|
Усна відповідь
|
Практичні навики
|
Тести
кінцевий рівень
|
Макс.
бал
|
«1»
|
0 - 1
|
0 - 1,5
|
0 – 0,5
|
0 - 1
|
|
«2»
|
0 - 0,5
|
0 – 1,5
|
0 – 0,5
|
0 - 0,5
|
|
«3»
|
0 - 1
|
0 - 1,5
|
0 – 0,5
|
0 - 1
|
|
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 579 | Нарушение авторских прав
|