АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Психологічні особливості ставлення жінки до власної вагітності в залежності від виду її життєвого сценарію

Деякі дослідники вважають, що особливості материнського ставлення визначаються не тільки культурним і соціальним статусом жінки, а і її власною психологічною історією до і після народження. На думку К. Н. Белогай, вагітність є етапом розвитку самосвідомості жінки. Вона виділяє різні новоутворення даного етапу, наприклад, зміни у самовідношенні вагітної жінки. Під самовідношенням при цьому розуміється формування під час вагітності стійкого прийняття нової ролі матері і пов’язаних з нею змін у структурі сімейних і соціальних відносин.

У процесі вивчення особливостей протікання фізіологічних і нервово-психологічних процесів в організмі вагітної жінки І. А. Аршавський, спираючись на вчення А. А. Ухтомського про домінанти, запропонував поняття гестаціонної домінанти. Гестаціонна домінанта забезпечує спрямованість всіх реакцій організму вагітної жінки на створення оптимальних умов для розвитку майбутньої дитини. Це відбувається завдяки формуванню під впливом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища стійкого вогнища збудження у центральній нервовій системі, що має підвищену чутливість до подразників, які впливають на перебіг вагітності, і гальмує діяльність інших нервових центрів.

Виділяють фізіологічний і психологічний компоненти гестаціонної домінанти. Вони, відповідно, визначаються біологічними і психічними змінами, які відбуваються в організмі жінки. Психологічний компонент гестаціонної домінанти (далі – ПКГД) являє собою сукупність механізмів психічної саморегуляції, що вмикаються при виникненні вагітності. Особливості ПКГД проявляються у ставленні жінки до власної вагітності і до майбутньої дитини.

В результаті вивчення анамнестичних даних, клініко-психологічних спостережень за вагітними жінками і бесід з ними було виділено 5 типів ПКГД:

1. Гармонійний тип ПКГД спостерігається у жінок, які відповідально, але без зайвого фанатизму відносяться до своєї вагітності.

Жінка, переконавшись у вагітності, продовжує вести активний образ життя, але своєчасно стає на облік до жіночої консультації, виконує рекомендації лікарів, слідкує за своїм здоров’ям, із задоволенням займається на курсах допологової підготовки.

2. Гіпогестогнозичний тип ПКГД зустрічається у жінок двох вікових груп: молодшої і старшої. Представниці цих груп дуже відрізняються одна від одної.

Жінки молодшої вікової групи характеризуються деякою інфантильністю. Вагітність у більшості з них незапланована. Багато з них навчається в університетах і не бажають брати академічну відпустку. Вони, як і до вагітності, продовжують відвідувати дискотеки, не обмежують себе у вживанні алкоголю і тютюнопалінні. Вагітність вони сприймають як перешкоду на шляху до успіху. До жіночої консультаціївони звертаються на 4-5 місяці вагітності.

Представниці старшої вікової групи також не бажають змінювати свій життєвий стереотип. Багато з них має гарну професію, що забезпечує достатній для життя матеріальний рівень. Такі жінки трудоголіки, можуть займати керівні пости. У них не вистачає часу і немає бажання ставати на облік, відвідувати лікарів і виконувати їхні рекомендації.

3. Ейфоричний тип ПКГД часто спостерігається у жінок з істеричними рисами особистості, а також у тих, які довго лікувалися від безпліддя. Для таких жінок вагітність може бути засобом маніпуляції. При цьому декламується надмірна любов до майбутньої дитини, а труднощі перебільшуються. Жінка вимагає від оточуючихпідвищеної уваги до себе.

4. Тривожний тип ПКГД характеризується високим рівнем тривоги у вагітної, що відбивається на її соматичному стані. Вагітна або перебільшує можливу небезпеку, або не може пояснити чим вона викликана. Часто тривога супроводжується іпохондричністю.

5. Депресивний тип ПКГД проявляється у різко зниженому фоні настрою вагітної. Жінка, яка мріяла про дитину, тепер може почати стверджувати, що вона її більше не хоче, не вірить у свою здатність виносити і народити здорове дитя, боїться померти під час пологів. Часто виникають дисморфоманічні ідеї: жінки вважають, що вагітність спотворила їх, бояться бути покинутими чоловіками, часто плачуть. Можуть спостерігатися прояви суїцидальної поведінки. Часто негативний тип ПКГД формується у жінки в результаті хронічної психотравмуючоїситуації.

В результаті проведених досліджень, В. С. Торохтій виділяє наступні фактори, які впливають на формування того чи іншого типу гестаціонної домінанти:

1. Образ думок сім’ї. Він відображає соціально-психологічний аспект життя сім’ї. Вся система цінностей, установок, потреб і мотивів сім’ї орієнтується на реальні можливості її життєзабезпечення. Образ думок сім’ї багато в чому визначається умовами життя.

2. Образ спілкування сім’ї: відкритість сімейної комунікації соціальному середовищу існування, вираженість власних інтересів сім’ї.

3. Відношення соціального середовища до інституту сім’ї. Воно неоднозначне, часто вирізняється неадекватністю реальних вимог і очікувань: в одних умовах у дитини формується впевненість у можливості вирішення складних життєвих проблем, а в інших – невпевненість у собі, своїх батьках.

4. Традиції нації, народності, місцевості проживання сім’ї засвоюються у вигляді уявлень про загальнолюдські цінності, правила і норми поведінки.

5. Традиції сім’ї. Являючись культурним спадком, норми і правила поведінки виступають одним із засобів формування у дітей високих моральних якостей.

Період вагітності - це період актуалізації дитячих переживань жінки, при чому вагітній притаманна певна інфантилізація і регрес (особливо на рівні механізмів психологічного захисту).

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 562 | Нарушение авторских прав