АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Будова судинної системи

Прочитайте:
  1. II. Хвороби кістково-суглобової системи
  2. А. Центр серцево-судинної діяльності
  3. АВТОНОМНА ЧАСТИНА ПЕРИФЕРІЙНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.
  4. Адаптація зорової сенсорної системи
  5. Анатомічна будова ВНС.
  6. Анатомічна будова кореня.
  7. Анатомічна будова листка дводольних рослин.
  8. Анатомічна будова листка хвойних рослин.
  9. Анатомічна будова листка.
  10. Анатомічна будова мозочка.

Усі кровоносні судини поділяють на артерії, артеріоли, гемокапіляри, венули, вени, а також артеріоло-венулярні анастомози. Капіляри розташо­вані між артеріями і венами. Також існують "чудові" капілярні сітки: у нирці — артеріальна чудова сітка, де капіляри розміщені між двома ар­теріями, а в печінці - венозна чудова сітка, у якій капіляри розташовані між двома венами. Артеріо-венулярні анастомози забезпечують скидання крові без переходу її через капілярне русло.

Артеріоли, гемокапіляри, венули, а також артеріоло-венулярні анасто­мози утворюють мікроциркуляторне русло (МЦР) - функціональний комплекс кровоносних судин, оточений лімфатичними капілярами та су­динами разом із навколишньою сполучною тканиною, який виконує функції кровопостачання органів, транскапілярний обмін, дренаж, депо­нування крові.

Будова судинної стінки. Стінка артерій побудована з трьох оболонок: внутрішньої, середньої, зовнішньої. Внутрішня оболонка утворена з ендо­телію, підендотеліального шару та внутрішньої еластичної мембрани. Се­редня оболонка складається із двох основних елементів, які розташовані циркулярно (у вигляді пологої спіралі) та еластичних волокон, розташо­ваних спірально, радіально і дугоподібно. Тут же міститься невелика кількість колагенових волокон. Зовнішня оболонка (адвентиція) скла­дається з пухкої волокнистої неоформленої сполучної тканини, волокна якої орієнтовані здебільшого поздовжньо. У внутрішньому шарі цієї обо­лонки містяться судини та нерви судин. За діаметром і особливостями бу­дови артерії поділяють на три типи: а) м'язового типу (середнього і мало­го калібру); б) мішаного, м'язово-еластичного типу (середнього калібру); в) еластичного типу (великого калібру).

Стінка артеріоли містить один ряд міоцитів. У прекапілярних ар­теріолах м'язові клітини розташовані поодиноко, віддаль між ними збіль­шується у дистальних відділах. Перед початком капілярів можуть бути роз­ташовані прекапілярні сфінктери, які регулюють надходження крові до органів. Капіляри - найчисленніші та найтонші судини (діаметр - 4-12 мкм, довжина - 0,3 мм). Стінка збудована з ендотеліоцитів, які розташовані на базальній мембрані. Цитоплазма ендотеліоцитів має пори, або фенестри.

Посткапілярні венули (діаметр 8-30 мкм) переходять до збиральних ве-нул, а далі - до дрібних збиральних вен. Збиральні вени мають зовнішню оболонку, яка утворена колагеновими волокнами і фібробластами.

Стінка вен має ті ж три оболонки, що й артерії, але будова має відмінності внаслідок інших умов гемодинаміки, якими є низький кров'яний тиск та незначна швидкість кровотоку.

Підґрунтям класифікації вен є наявність м'язових елементів у стінці та ступінь їх розвитку: вени безм'язового (волокнистого) та м'язового (вени із слабким розвитком м'язових елементів та вени з сильним розвитком м'язо-вих елементів) типів. Відмінності у будові вен м'язового типу пов'язані з різними гемодинамічними умовами: у перших кров рухається під дією си­ли земного тяжіння, у других - у протилежному напрямку. Характерною особливістю цих вен є також наявність клапанів - кишенеподібних ви­ростів внутрішньої оболонки, які запобігають зворотному руху крові в них. За калібром вени поділяють на великі, середні та малі. Ємність веноз­ної системи значно більша, ніж ємність артеріальної.

Закономірності розподілу судин. Усі кровоносні судини відповідно до будови різних частин тіла та систем органів, особливостей їх іннервації поділяють на: а) судини, що починають та закінчують мале і велике коло кровообігу - аорта і легеневий стовбур, порожнисті й легеневі вени; б) магістральні судини, що розподіляють кров по організму, великі і се­редні позаорганні артерії м'язового типу й позаорганні вени; в) внутрішньоорганні судини, що забезпечують обмінні процеси, внутрішньоорганні артерії, вени і капіляри.

Для тулуба характерний сегментарний розподіл судин: сегменту тіла відповідає судинний сегмент - судини хребців, спинного мозку, міжре­берні артерії. Кожна частина тіла має один великий артеріальний стовбур: тулуб - аорту, кожна половина голови і шиї - загальну сонну артерію; верхня кінцівка - підключичну артерію, яка переходить у пахвову артерію; нижня кінцівка - зовнішню клубову, яка переходить у стегнову артерію. Подальший розподіл цих головних магістральних судин відповідає орга­нам, що складають дану частину тіла. У грудній порожнині артерії ділять­ся на парні, наприклад, бронхіальні артерії легенів і непарні - артерії сер­цевої сумки, стравоходу, діафрагми. У черевній порожнині артерії мають парний (надниркові залози, ниркові) і непарний (діафрагмальна, черев­ний стовбур, верхня і нижня брижові) поділ. Артерії віддають гілки до кісток, суглобів, м'язів.

Розташування артерій має сувору закономірність. На тулубі і шиї вони розташовані по передній стінці та спереду до хребта. На розгинальних по­верхнях, на спині і потилиці великих судин немає. На кінцівках артерії проходять по їх згинальних поверхнях у захищених місцях. У деяких ділянках тіла окремі частини артерій проходять поверхнево, вкриті шкірою, підшкірною жировою клітковиною і фасцією. У цих місцях ар­терії можна притиснути до кісток (скронева, зовнішня сонна, плечова, ліктьова, променева, стегнова тощо), пальпаторно оцінити пульс, а також зупинити кровотечу. Артерії йдуть до органів від місця розгалуження (ут­ворення) найкоротшим шляхом. Місце входження судинно-нервового пучка до органа називається воротами. Топографія судин в органі відповідає його будові, функції і розвитку: у зв'язках, м'язах і нервах, що мають паралельний хід волокон, судини проходять уздовж волокон; у нир­ках, печінці, легенях, які мають частки, судини підходять до кожної із них; в органах, що мають трубчасту будову (кишка, маткові труби), судини проходять перпендикулярно до осі органа.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 518 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)