Розділ I. Сфера застосування та визначення
Стаття 1
В цілях цієї Конвенції:
a) термін “законодавство” означає закони та постанови, а також правила в галузі соціального забезпечення;
b) термін “встановлений” означає: визначений законодавством країни або такий, що випливає із цього законодавства;
c) термін “промислове підприємство” охоплює всі підприємства, що належать до таких галузей економічної діяльності: добувна промисловість; обробна промисловість; будівництво; електроенергія, газ та водопостачання; транспорт, склади та зв’язок;
d) термін “проживання” означає звичайне проживання на території члена Організації, а термін “житель” означає особу, котра звичайно проживає на території члена Організації;
e) термін “на утриманні” стосується стану залежності, що існує в певних випадках;
f) термін “дружина” означає дружину, що перебуває на утриманні свого чоловіка;
g) термін “дитина” охоплює:
i) дитину молодшу ніж вік закінчення обов'язкової шкільної
освіти або молодшу ніж 15 років, причому враховується вищий вік;
проте член Організації, який подав заяву відповідно до статті 2,
може протягом періоду дії цієї заяви застосовувати цю Конвенцію,
причому цей термін буде означати дитину молодшу ніж вік закінчення
обов'язкової шкільної освіти або молодшу ніж 15 років;
ii) дитину молодшу ніж встановлений вік, але старшу ніж
вік, вказаний у підпункті i) цього пункту, яка відвідує учнівські
курси, або є студентом, або має хронічне захворювання, або є
інвалідом, що не дає їй змоги займатися за встановлених умов
будь-якою діяльністю, що дає доход; проте ця вимога буде вважатися
виконаною, якщо національне законодавство визначить цей термін як
такий, що охоплює будь-яку дитину молодшу ніж вік, що значно
перевищує вік, вказаний в підпункті i) цього пункту;
h) термін “типовий отримувач допомоги” означає чоловіка, який має дружину та двох дітей;
i) термін “стаж” означає, залежно від того, як це встановлено, або період, протягом якого сплачувалися внески, або стаж роботи, або тривалість проживання в певній країні, або будь-яке поєднання цих умов;
j) термін “хвороба” означає будь-який хворобливий стан незалежно від того, що його спричинило;
k) термін “медична допомога” включає також пов’язані з нею послуги.
Стаття 2
1. Член Організації, економіка та система медичного обслуговування якого не досягли достатнього розвитку, може шляхом мотивованої заяви, що супроводжує його документи про ратифікацію, скористатися можливістю зробити тимчасові винятки, що передбачено в підпункті i) пункту g) статті 1, статтями 11, 14 і 20 і в параграфі 2 статті 26. Будь-яка така заява має містити пояснення причин таких винятків.
2. Будь-який член Організації, який подав заяву відповідно до параграфа 1 цієї статті, сповіщає в доповідях про застосування цієї Конвенції, що подаються відповідно до статті 22 Статуту Міжнародної організації праці, стосовно кожного такого винятку:
a) або що причини таких винятків продовжують існувати;
b) або що, починаючи з певної дати, він відмовляється від права користування такими винятками.
3. Будь-який член Організації, який зробив заяву на підставі параграфа 1 цієї статті, відповідно до умов такої заяви й наскільки це дозволяють обставини:
a) збільшує кількість працівників, що підлягають забезпеченню;
b) розширює медичне обслуговування;
c) збільшує термін виплати допомог у разі захворювання.
Стаття 3
1. Будь-який член Організації, законодавство якого забезпечує захист тих, хто працює за наймом, може через заяву, що супроводжує його документи про ратифікацію, тимчасово вилучити із сфери застосування цієї Конвенції працівників сільськогосподарського сектора, які на момент цієї ратифікації ще не захищені законодавством, яке відповідає нормам цієї Конвенції.
2. Будь-який член Організації, який надіслав заяву на підставі попереднього параграфа, зазначає в доповідях про застосування Конвенції, що подаються відповідно до статті 22 Статуту Міжнародної організації праці, наскільки він виконує або передбачає виконувати положення Конвенції щодо працівників сільськогосподарського сектора, а також про будь-який прогрес, досягнутий в галузі застосування Конвенції щодо цих працівників, або, якщо змін немає, подає всі відповідні пояснення.
3. Будь-який член Організації, який надіслав заяву на підставі параграфа 1 цієї статті, збільшує кількість працівників сільськогосподарського сектора, забезпечених захистом, тією мірою і такими темпами, які допускаються обставинами.
Стаття 4
1. Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може за допомогою заяви, що супроводжує його документ про ратифікацію, вилучити із сфери застосування Конвенції:
a) моряків, включаючи рибалок морського риболовства;
b) державних службовців,
коли ці категорії осіб охоплені спеціальними системами, які передбачають призначення допомог, які в цілому щонайменше еквівалентні допомогам, передбаченим цією Конвенцією.
2. Коли заява, подана відповідно до параграфа 1 цієї статті, набула чинності, член Організації може вилучити:
a) осіб, що належать до вказаних у цій заяві категорій або категорій, вилучених із сфери застосування Конвенції, з числа осіб, що беруться до уваги при обрахуванні процента, передбаченого в пункті c) статті 5, пункті b) статті 10, статті 11, пункті b) статті 19, статті 20;
b) осіб, що належать до вказаної в цій заяві категорії або категорій, вилучених із сфери застосування Конвенції, а також їхніх дружин і дітей, з числа осіб, що беруться до уваги при обрахуванні процента, передбаченого в пункті c) статті 10;
3. Будь-який член Організації, який подав заяву відповідно до параграфа 1 цієї статті, може надалі сповістити Генерального директора Міжнародного бюро праці, що він бере зобов’язання за Конвенцією щодо будь-якої категорії або категорій, вилучених під час ратифікації.
Стаття 5
Будь-який член Організації, законодавство якого забезпечує захист осіб, що працюють за наймом, може у разі необхідності вилучити із сфери застосування цієї Конвенції:
a) осіб, робота яких має випадковий характер;
b) членів сім’ї роботодавця, які проживають разом із ним, — щодо роботи, яка виконується для нього;
c) інші категорії осіб, що працюють за наймом, чисельність яких не перевищує 10 відсотків від загальної чисельності працюючих за наймом, крім тих, які вилучені в порядку застосування пунктів a) і b) цієї статті.
Стаття 6
В цілях застосування цієї Конвенції будь-який член Організації може брати до уваги захист, який забезпечується страхуванням, що на момент ратифікації, хоча і не є обов’язковим для осіб, котрі підлягають забезпеченню відповідно до чинного законодавства, проте:
a) контролюється державною владою або управляється відповідно до усталених норм спільно роботодавцями та працівниками;
b) охоплює значну частину осіб, заробіток яких не перевищує заробітку кваліфікованого працівника чоловічої статі, як він визначається в параграфі 6 статті 22;
c) відповідає в належних випадках разом із іншими формами захисту положенням Конвенції.
Стаття 7
До охоплених страхових випадків належать такі:
a) потреба в медичному обслуговуванні лікувального і за встановлених умов потреба в медичному обслуговуванні профілактичного характеру;
b) непрацездатність внаслідок хвороби, пов’язана з призупиненням виплати заробітку згідно з тим, як вона визначається національним законодавством.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 399 | Нарушение авторских прав
|