АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Розділ II. Медичне обслуговування

Стаття 8

Кожний член Організації гарантує особам, що підлягають забезпеченню, відповідно до встановлених умов надання медичної допомоги лікувального або профілактичного характеру у випадку, передбаченому в пункті a) статті 7.

Стаття 9

Медична допомога, передбачена статтею 8, надається з метою збереження, відновлення або покращання здоров’я особи, що підлягає забезпеченню, а також його працездатності й здатності задовольняти свої особисті потреби.

Стаття 10

До осіб, що підлягають забезпеченню у разі настання випадку, передбаченого пунктом a) статті 7, належать:

a) або всі, хто працює за наймом, включаючи учнів, а також їхні дружини та діти;

b) або встановлені категорії економічно активного населення, які становлять в загальній кількості не менше ніж 75 відсотків всього економічно активного населення, а також дружини та діти осіб, що належать до вищезгаданих категорій;

c) або встановлені категорії жителів, що становлять в загальній кількості не менше ніж 75 відсотків усіх жителів.

Стаття 11

Коли заява, подана відповідно до статті 2, є чинною, до осіб, що підлягають забезпеченню у випадку, передбаченому в пункті a) статті 7, належать:

a) або встановлені категорії осіб, що працюють за наймом, які в загальній кількості становлять не менше ніж 25 відсотків усіх, хто працює за наймом, а також дружин і дітей осіб, що працюють за наймом і належать до цих категорій;

b) або встановлені категорії осіб, що працюють за наймом на промислових підприємствах, які в загальній кількості становлять не менше ніж 50 відсотків усіх, хто працює за наймом на промислових підприємствах, а також дружин і дітей осіб, які працюють за наймом і належать до цих категорій.

Стаття 12

Особи, що отримують допомоги із соціального забезпечення по інвалідності, старості, у разі втрати годувальника або по безробіттю, а також у відповідних випадках дружини та діти цих осіб продовжують підпадати під забезпечення відповідно до встановлених умов у випадку, передбаченому в пункті a) статті 7.

Стаття 13

Медична допомога, передбачена в статті 8, щонайменше включає:

a) загальну лікарську допомогу, включаючи допомогу вдома;

b) допомогу, що надається спеціалістами стаціонарним або амбулаторним хворим, або допомога спеціалістів, яка може надаватися поза лікарнею;

c) видачу необхідних медикаментів за рецептом лікаря або іншого кваліфікованого спеціаліста;

d) госпіталізацію у разі необхідності;

e) стоматологічну допомогу, як це встановлено національним законодавством;

f) медичну реабілітацію, серед іншого надання, ремонт і заміну протезів або ортопедичних пристроїв, як це встановлено національним законодавством.

Стаття 14

Якщо заява, подана відповідно до статті 2, є чинною, то медична допомога, передбачена статтею 8, включає щонайменше:

a) загальну лікарську допомогу, включаючи по можливості відвідання вдома;

b) допомогу, що надається спеціалістами стаціонарним або амбулаторним хворим, і, наскільки це можливо, таку допомогу спеціалістів, яка надається поза лікарнями;

c) видачу необхідних медикаментів за рецептом лікаря або іншого кваліфікованого спеціаліста;

d) госпіталізацію у разі необхідності.

Стаття 15

Якщо законодавством члена Організації право на отримання медичної допомоги, передбаченої статтею 8, обумовлюється наявністю стажу в особи, що підлягає забезпеченню, або у його годувальника, то умови, що визначають тривалість цього стажу, встановлюються таким чином, щоб не позбавляти права на допомогу осіб, які звичайно належать до категорій осіб, що підлягають забезпеченню.

Стаття 16

1. Медична допомога, передбачена статтею 8, надається протягом всієї тривалості страхового випадку.

2. Якщо отримувач перестає належати до однієї з категорій осіб, що підлягають забезпеченню, то подальше право на медичну допомогу у випадку хвороби, що виникло в період, коли ця особа ще належала до вказаної категорії, може бути обмежене періодом, встановленим національним законодавством, тривалість якого не може бути меншою ніж 26 тижнів, за умови, що медична допомога не переривається, поки ця особа продовжує отримувати допомогу у випадку хвороби.

3. Незважаючи на положення, що містяться в параграфі 2 цієї статті, тривалість медичної допомоги збільшується стосовно захворювань, які визнані такими, що вимагають тривалого лікування.

Стаття 17

Якщо законодавство члена Організації вимагає, щоб отримувач або його годувальник брав участь у витратах з фінансування медичної допомоги, передбаченої статтею 8, то правила, які регулюють таку участь, встановлюються таким чином, щоб витрати не були непосильними й не зменшували ефективності медичного та соціального захисту.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 414 | Нарушение авторских прав