АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Підрозділів виробничих підприємств

Функції профілактики, лікування та реабілітації працюючих виконують лікувально-профілактичні заклади. З метою наближення профілактичних, лікувальних та реабілітаційних заходів до працюючих в сільській місцевості організована мережа дільничних лікарень, а на промислових підприємствах – мережа медико-санітарних частин, які мають подвійне підпорядкування – адміністрації підприємств та державним органам охорони здоров’я, а також взаємодіють з громадськими організаціями – Товариством Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, інженерно-лікарськими бригадами, цехами здоров’я та ін.

Медико-санітарна частина (МСЧ) – це поліклініка чи лікарня, призначена виключно чи в основному для надання медичної допомоги працівникам промислових підприємств, будівельних організацій чи інших відносно великих трудових колективів. Згідно “Положенню про МСЧ” основні її завдання такі:

- надання невідкладної, першої, кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги працівникам підприємств та іншим прикріпленим особам (наприклад, сім’ям працівників);

- участь у заходах адміністрації по оздоровленню умов праці, запобіганню і зниженню загальної та професійної захворюваності, виробничого травматизму, інвалідності;

- диспансерне обслуговування окремих контингентів працюючих, об’єднаних умовами праці, вагітністю, віком;

- організація і проведення (разом з СЕС) попередніх (при прийомі на роботу), періодичних та цільових медичних оглядів, розробка оздоровчих заходів за результатами медичних оглядів і контроль за їх виконанням;

- експертиза тимчасової непрацездатності робітників, видача і продовження лікарняних листків;

- участь (разом з адміністрацією підприємства та профспілкою) у роботі медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), лікарсько-контрольних комісій (ЛКК), лікарсько-трудових експертних комісій (ЛТЕК) по визначенню професійних захворювань і отруєнь, інвалідності, по медичному відбору трудящих, які потребують дієтичного харчування, направлення в санаторії, профілакторії, реабілітації, переведення на інші ділянки роботи з полегшеними умовами праці; участь в роботі комісії по соціальному страхуванню;

- проведення аналізу причин загальної і професійної захворюваності, травматизму, інвалідності та розробку комплексну оздоровчих заходів (разом з адміністрацією, профспілкою, СЕС);

- аналіз ефективності проведених лікувально-оздоровчих заходів, дієтичного харчування, санаторно-курортного лікування;

- санітарно-освітня робота серед робітників, організація роботи санітарних дружин;

- впровадження у практику передових форм і методів наукової організації праці, підвищення кваліфікації лікарів, фельдшерів, медичних сестер в області профпатології та профілактики;

- ведення облікової та звітної документації.

Оздоровчі медичні пункти організуються на невеликих підприємствах чи в окремих цехах і очолюються лікарем - дільничним терапевтом цехової лікарської дільниці (спеціалістом-профпатологом) або фельдшером чи медичною сестрою.

В обов’язки медичних пунктів входить:

- раннє виявлення і екстрена медична допомога при травмах, гострих загальних чи професійних захворюваннях, отруєннях, направлення їх на госпіталізацію;

- направлення в СЕС екстрених повідомлень про харчове, гостре професійне отруєння, інфекційне захворювання;

- диспансерна робота на цеховій лікарській дільниці;

- участь у комісіях по експертизі непрацездатності;

- участь у проведенні попередніх (при прийомі на роботу), періодичних чи цільових медичних оглядів;

- контроль за працевлаштуванням робітників згідно рішенням МСЕК, ЛКК, ЛТЕК;

- вивчення (разом з санітарним лікарем з гігієни праці) умов праці робітників у цеху та розробці відповідних оздоровчих заходів;

- медичний відбір хворих, які потребують дієтичного харчування, диспансерного нагляду, направлення в профілакторій, санаторій і направлення їх у відповідні комісії;

- керівництво і контроль за роботою санітарних дружин, проведення санітарно-просвітньої роботи;

- систематичний аналіз загальної, професійної захворюваності, травматизму;

- ведення облікової та звітної документації медичного пункту.

Законодавча документація, що регламентує роботу медико-санітарних частин і медичних пунктів:

1. Наказ МОЗ України № 263/121 від 1994 р. “Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі”, який включає: підземні роботи (в шахтах, будівництві метро), роботи в кесонах, водолазні, верхолазні, під високою напругою, з вибухівкою, в металургії, на транспорті та інші.

2. Наказ МОЗ СРСР № 555 від 1989 р. “Про удосконалення системи медичних оглядів трудящих і водіїв транспортних засобів” та доповнення до нього – Наказ МОЗ України №745 від 1994 р. “Положення про медичний огляд працівників певних категорій”. Ці накази містять перелік професій, для яких передбачено попередні (при прийомі на роботу), періодичні та цільові медичні огляди, інструкцію по проведенню таких оглядів, інструкцію до складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працюючого при підозрі у нього професійного захворювання, інструкцію про проведення передрейсових медичних оглядів водіїв автотранспортних засобів тощо.

3. Наказ МОЗ СРСР №12 від 1978 р. “Про покращання медичної допомоги трудящим промисловості, будівництва і транспорту”

4. Положення “Про взаємодію підприємств (об’єднань), організацій, установ і санітарно-епідеміологічних станцій по лабораторному контролю за станом умов праці” та інші.

Медико-санітарні частини і медичні пункти виробничих підприємств ведуть облік і направляють звіти про свою діяльність за спеціально передбаченими формами і в терміни, передбачені Центральним Статистичним Управлінням і Міністерством Охорони Здоров’я.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 662 | Нарушение авторских прав