|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Перелік основних показників, застосовуваних при аналізі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ТВП) контингентів працюючих протягом року
| № пп
| Показники
| Спосіб обчислення
| | 1.
| Особи, що хворіли
| Число осіб, що хворіли, (Б) х 100
Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк)
| | 2.
| Особи, що не хворіли
| Число осіб, що не хворіли, (НБ) х 100
Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк)
| | 3.
| Випадки тимчасової втрати працездатності через хворобу
| Число випадків ТВП у зв'язку з хворобою (З) х 100
Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк)
| | 4.
| Дні тимчасової непрацездатності через хворобу
| Число днів ТВП у зв'язку з хворобою (Д) х 100
Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк)
| | 5.
| Середня тривалість одного випадку тимчасової непрацездатності через хворобу
| Число днів ТВП по всім або окремим захворюванням (Д)
Число випадків ТВП за всіма або окремими захворюваннями (З)
| | 6.
| Загальна середня тривалість тимчасової непрацездатності (в усіх випадках, разом узятих) осіб, що хворіли
| Загальне число днів ТВП за всіма випадкам (Д)
Загальне число осіб, що хворіли, (Б)
| | 7.
| Розподіл осіб, що тимчасово втратили працездатність у зв'язку з хворобою, за кратністю випадків захворювань
| Число осіб, що мали за рік визначене число випадків ТВП через хворобу (1,2,3, 4 і більш) х 100
Усього осіб, що хворіли, (Б)
| | 8.
| Частота осіб, що хворіли, які мали I, 2, 3, 4 випадки і більше тимчасову непрацездатність через хворобу, на 100 працюючих протягом року
| Число осіб, що мали визначене число випадків ТВП
через хворобу (1.2, 3, 4 і більш) х 100
Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк)
| | 9.
| Структура осіб, що хворіли, за тривалістю тимчасової непрацездатності через хворобу, %
| Чисельність осіб, що хворіли, ТВП яких через хворобу складала менше 10 днів (10–19,20–29 днів і т.д.) х 100
Число осіб, що хворіли, (Б)
| | 10.
| Частота осіб, що хворіли, з визначеною тривалістю тимчасової непрацездатності через хворобу на 100 працюючих протягом року
| Чисельність осіб, що хворіли, ТВП яких через хворобу складала менше10 днів х (10–19, 20–29 днів і т.д.) х 100
Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк)
| | 11.
| Структура випадків за тривалістю тимчасової непрацездатності (у % до загального числа випадків тимчасової непрацездатності через хворобу)
| Число випадків з ТВП через хворобу менше 10 днів (10–19, 20–29 днів і т.д.)Х100
Загальне число випадків ТВП через хворобу (В)
| | 12.
| Структура випадків тимчасової непрацездатності за різними формами (групами) захворювань
| Число випадків ТВП у зв'язку з даної хворобою (або групою захворювань) х 100
Загальне число випадків ТВП за усіма захворюваннями
| | 13.
| Повторність загострень окремих хронічних захворювань
| Число випадків загострень хронічного захворювання, що
супроводжуються ТВП
Число осіб, що хворіли даним хронічним захворюванням
| | 14.
| Повторюваність випадків окремих гострих захворювань
| Число випадків ТВП за даною
нозологічною формою з гострим протіканням
Число осіб, що хворіли даною нозологічною формою
| | 15.
| Відсоток непрацездатності (відсоток осіб, що умовно не працювали в досліджуваному році)
| Число календарних днів ТВП з причини захворювань х 100
Число днів у році (365) х Чисельність контингентів працюючих протягом року (Рк)
| Після розрахунку показників захворюваності розраховують середнє квадратичне відхилення (σ) і середню помилку (m) показників за формулами:
________
σ = √p q; (1)
_____
m= √p q/n; (2)
Статистична значимість розбіжностей показників, розрахованих для двох груп, оцінюється за критерієм Стьюдента:
t = (p1 – p2)/√m12+m22; (3)
де p1 і p2 – середні відносні величини в першій і другій групах;
m1 і m2 -– середні помилки першої і другої середньої величини.
Розбіжності показників є статистично достовірними з імовірністю 95%, якщо критерій Стьюдента >2.
Приступаючи до аналізу матеріалів дослідження, насамперед, піддають аналізу дані про чисельність працюючих, визначають наповненість окремих груп, віково-статевий і профе-сійний їхній склад, а також склад за стажем. На цьому етапі вибирають градації віку, стажу й інших ознак, вирішують питання необхідності об'єднання або виключення нечисленних груп.
Одержавши таблицю з абсолютними і відносними даними, їхній аналіз починають з огляду підсумкових показників – осіб, що хворіли, випадків і днів непрацездатності по підприємству в цілому, по окремих цехах і професіях. Установлюють послідовність у розташуванні показників за величиною. При необхідності застосовують той чи інший метод стандартизації цих показників за статтю, віком та іншими ознаками, оцінюють статистичну вірогідність розбіжностей порівнюваних коефіцієнтів. На цьому етапі дають якісну оцінку рівням захворюваності, використовуючи для цього шкалу, приведену в табл.2.
Таблиця 2
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 683 | Нарушение авторских прав
|
