АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ. Розслідування професійних захворювань, отруєнь та нещасних випадків, що зумовили втрату здоров’я людини

Прочитайте:
  1. II. МЕТОДЫ ОПЕРАЦИЙ И МЕТОДИКА ОБСЛЕДОВАНИЯ И ЛЕЧЕНИЯ В ХИРУРГИИ КИСТИ
  2. VI. Проведення перевірок стану умов і безпеки праці та профілактичної роботи
  3. VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на
  4. АГОРИТМ ВИКОНАННЯ РОБОТИ.
  5. Анатомо-функциональные особенности и методика исследования кожи, подкожно- жировой клетчатки, лимфатических узлов.
  6. Анатомо-функциональные особенности и методика исследования костно-мышечной системы у детей. Сроки и порядок прорезывания зубов
  7. Анатомо-функциональные особенности и методика исследования органов дыхания и органов кровообращения.
  8. Анатомо-функциональные особенности и методика исследования органов пищеварения и мочеотделения у детей.
  9. Артериальный пульс, его происхождение, св-ва. Методика пальпации пульса. Сфигмография. Анализ кривой артериального пульса. Скорость распространения пульсовой волны.
  10. Будова мікроскопа. Правила роботи з ним

 

Розслідування професійних захворювань, отруєнь та нещасних випадків, що зумовили втрату здоров’я людини, а ще гірше, мали смертельний наслідок є обов’язковим і здійснюється у відповідності до Закону України “Про охорону праці”, це конституційне право громадян.

Чітко налагоджений облік і реєстрація всіх випадків професій­них захворювань, отруєнь та нещасних випадків на виробництві, сво­єчасне і правильне їх розслідування, вміння накреслити раціональ­ний план профілактичних заходів є важливими передумовами змен­шення професійної захворюваності та виробничого травматизму. Сво­єчасне розпізнавання професійного захворювання або нещасного ви­падку, з'ясування причин їх виникнення та усунення цих причин шляхом проведення відповідних санітарно-гігієнічних та оздоровчих заходів дають змогу попередити виникнення нових професійних за­хворювань та нещасних випадків.

Професійні захворювання – захворювання, зумовлені дією шкід­ливих умов праці. Вони поділяються на гострі, що виникли після одноразової, упродовж не більше однієї робочої зміни, дії шкідли­вих виробничих факторів, та хронічні, що виникли після багаторазової й тривалої дії шкідливих факторів. Гостре й хронічне профе­сійне отруєння є окремим випадком гострого або хронічного профе­сійного захворювання. Групове професійне захворювання – захво­рювання, при якому одночасно захворіло (постраждало) двоє й біль­ше людей.

Нещасний випадок – це непередбачений збіг обставин і умов, за яких заподіяна шкода здоров’ю або настала смерть людини.

Нещасний випадок на виробництві – це раптове погіршання стану здоров’я або настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов’язків короткочасного впливу небезпечного або шкідливого чинника тривалістю не довше однієї робочої зміни.

Слід знати, що є такі різновиди нещасних випадків:

· нещасний випадок на виробництві;

· нещасний випадок, що стався під час навчально-виховного процесу;

· нещасний випадок невиробничого характеру.

Розслідуванню підлягають такі нещасні випадки: раптові погіршання стану здоров’я, поранення, травми, в тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання, гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на 1 робочий день або більше, зумовили необхідність переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш, ніж на 1 робочий день, а також спричинили випадки смерті на підприємстві.

За основу ми беремо методику розслідування нещасного випадку на виробництві, яку здійснює відповідна комісія з розслідувань.

Згідно з "Положенням про розслідування та облік нещасних ви­падків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в уста­новах і організаціях" № 623-93, у нашій країні налагоджено спеці­альну систему обліку професійних захворювань і нещасних випад­ків, яка включає низку обов'язкових організаційних етапів:

1) пові­домлення про всі випадки ушкоджень;

2) розслідування їх причин із оформленням акта;

3) складання звітів.

Про кожний нещасний випадок., гостре професійне захворюван­ня чи отруєння його очевидець чи сам потерпілий негайно пові­домляє безпосереднього керівника робіт (бригадира, майстра, дис­петчера, змінного інженера), який зобов'язаний терміново організу­вати першу допомогу потерпілому та його доставку в лікувально-профілактичний заклад (медпункт, медсанчастину, поліклініку, лікарню), сповістити про випадок керівника підрозділу або власника підприємства, зберегти до розслідування ситуацію на робочому місці й стан обладнання такими, якими вони були на момент випадку (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призводить до більш важких наслідків).

Лікувально-профілактичний заклад повинен упродовж доби проінформувати власника підприємства про кожне звертання потерпі­лого від нещасного випадку. При гострому професійному захворю­ванні (отруєнні) лікувально-профілактичний заклад інформує не лише власника, а також територіальну санепідемстанцію спочатку телефоном (телетайпом, факсом), а потім надсилаючи екстрене по­відомлення на кожного потерпілого за наведеною нижче формою для прийняття термінових запобіжних заходів.


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 495 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)