АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Будова мікроскопа. Правила роботи з ним

ПОНЯТТЯ ПРО КЛІТИНУ, ТКАНИНИ, ОРГАНИ

План теми

1. Клітина основна структурна одиниця організму.

2. Будова клітини.

3. Склад клітини.

4. Життєві властивості клітини.

5. Поняття про тканини, їх характеристика і класифікація.

6. Поняття про органи, їх види і будова. Система органів.

Рекомендована література

1. В.І. Бойко, М.В. Лисенко “Анатомія і фізіологія сільськогоспо-

дарських тварин” ст. 6-38

2. И.М. Фокин «Анатомия мясопромышленных животных» ст. 5-24

Форма клітин залежить від їх функції, величина 10-150 мкм (мікрометрів).

Життєві властивості клітини:

1. Обмін речовин, що складається з:

1) асиміляції – синтез речовин;

2) дисиміляції – розщеплення речовин;

Найважливішим є синтез білків. Будуються білки з молекул ДНК в рибосомі. Ділянка ДНК, що містить схему будови одного виду білка називається геном.

2. Розмноження (мітоз, мейоз, амітоз)

3. Ріст

4. Подразливість

5. Рух

Склад клітини (вода 70-80%, неорганічні речовини 1-1,5%, органічні речовини 12,3 – 29,5%)

Поняття про тканини, їх характеристика і класифікація

В організмі нараховується не менше як 150 типів клітин, які утворюють різні тканини.

Тканина – це система клітин однотипних і близьких по походженюю, об’єднаних однією функцією. Основні елементи тканини:

- клітини;

- аморфна речовина;

- синтицій;

- симпласт.

Синтицій – це клітини з відростками, які щільно з’єднані між собою.

Симпласт – це безліч клітин, між якими не видно межі навіть в електронний мікроскоп.

Основних типів тканин в організмі 4. Кожен тип має багато різновидностей тканин, але їх об’єднує морфологічна будова і фізіологічні властивості.

Наприклад: всі епітеліальні тканини складаються з тканин, які тісно прилягають одна до одної і міжклітинної речовини між ними дуже мало. Клітини однотипні.

Сполучна тканина містить різні види клітин, між якими багато міжклітинної речовини. Клітини не мають полярності.

М’язова тканина в клітинах і волокнах містить міофібрили – білкові нитки, за допомогою яких м’язи скорочуються.

Нервова тканина – складається з високоспеціалізованих нервових клітин, які мають відростки і велику кількість білкових ниток – нейрофібрил.

ЕПІТЕЛІЙ

одношаровий	Багатошаровий
Однорядний (ядро і кінці клітини на одному рівні)	Багаторядний (ядро і кінці клітини на різному рівні)	плоский	перехідний
Плоский (вистилає плевру, очеревину, внутрішню стінку кровоносних судин – ендотелій)	Кубічний (вистилає протоки залоз, канальці нирок).	Призматичний (має кайму, є в слизовій оболонці кишечника)	Миготливий (видовжена форма клітин, має 20-30 миготливих війок. Вистилає дихальні шляхи, жіночі статеві органи)
	Багатошаровий
плоский		Перехідний (містить клітини різної форми і величини, базальні клітини дрібніші, поверхневі більші. Вистилає слизову оболонку сечовивідних шляхів).
роговіючий	нероговіючий
Роговіючий Має 4 шари: ростковий, зернистий, блискучий і роговий. Вистилає шкіру, ротову порожнину, глотку, стравохід, передшлунки, утворює шкіру	Нероговіючий (На його поверхні розміщені плоскі клітини. Вистилає рогівку ока, піхву).

Функції епітелію

1. захисна (покривний епітелій)

2. трофічна (всмоктувальний епітелій)

3. видільна (нирковий епітелій)

4. секреторна (залозевий епітелій)

5. приймає активну участь в сприйнятті подразнення (слуховий, смаковий).

Опорно-трофічна (сполучна) тканина

Класифікація за будовою:

Ретикулярна (сітчаста)

Кров

Лейкоцити

Зернисті (гранулоцити)

Незернисті (агранулоцити)

еозинофіли

базофіли

нейтрофіли

лімфоцити

моноцити

Найбільші, містять лізосоми, які знешкоджують сторонні білки.

Є гранули, ядро бобовидне, або в вигляді лопатей, транспортують речовини і беруть участь в зсіданні крові.

Дрібна зернистість, рухливі, проникають крізь стінки, здійснюють фагоцитоз.

Розвиваються в лімфовузлах, найбільш чисельні.

Мають бобовидне ядро, здійснюють фагоцитоз.

Лімфоцити

великі

середні

малі

В-лімфоцити (імуноцити, утворюють антитіла)

Т-лімфоцити (тимусзалежні, регулюють захисні функції організму)

Лімфа

Лімфа утворюється з плазми крові.

Пухка сполучна

(є у всіх органах)

Фібробласти (основні клітини)	Гістіоцити (блукаючі клітини)	Колагенові еластичні волокна	Аморфна речовина і тканинний сік	Бувають плазматичні клітини, тучні клітини (утв. гепарин), жирові і пігментні клітини
		Жирова тканина
жирові клітини			сполучна тканина багатьох органах, підшкірній клітко-вині. Кількість залежить від вгодованості.

Щільна сполучна оформлена тканина

Утворюють зв’язки і сухожилля.

Щільна неоформлена сполучна тканина

Утворюють різні капсули, дерму.

Хрящова тканина

(хондроцити, міжклітинна речовина, волокна)

Кісткова тканина

остеобласти (молоді)	остеоцити (зрілі)	остеокласти (руйнують кістку)	міжклітинна речовина
		осеїнові волокна	Са

Ці клітини утворюють остеон, в якому знаходиться гаверсів канал.

М’язові тканини

Гладка (утворює оболонку трубчастих органів). Складається з м’язових клітин (міоцитів) видовженої форми з паличковидними ядрами, утворює пласти.

Скелетна поперечносмугаста. Складається з м’язових волокон (по типу симпласта), які мають сарколему і саркоплазму, спільні органоїди, міофібрили (містять міозин – темні диски і актин – світлі диски), багато ядер.

Серцева тканина. Містить м’язові ядерні клітини і міофібрили, які з’єднуються між собою і утворюють сіткоподібну структуру.

Нервова тканина

Нервові клітини (нейрони)	Нейроглія
тіло	відростки	нервові закінчення:	макро-	мікроглія
1. ядро 2. мітохондрії 3. пластинчастий апарат 4. нейрофібрили 5. плазмолема	нейрити	1 чутливі 2 рухові 3 секреторні	1 астроцити 2 олігодендроцити 3 епендима
дендрити
неврилема
мієлінова оболонка

Нейрони бувають чутливі, вставні, рухові. Між нейронами головного і спинного мозку є синапси, які включають в себе: синаптичні закінчення, синаптичну щілину, постсинаптичну мембрану.

Поняття про органи, їх види і будова. Система органів

Закономірності будови організму:

1. полярність (два кінці: головний і хвостовий)

2. двобічна симетрія (дві половини)

3. сегментарність (окремі ділянки, сегменти)

Орган – частина тіла, що виконує одну або кілька спеціальних функцій, має певну форму й складається з ряду закономірно розміщених тканин, що утворюють цілісну структуру.

Гомологічні органи мають спільне походження і подібну будову.

Аналогічні органи виконують однакові функції, мають різну будову і походження.

Паренхіматозні – органи, що мають строму (сполучнотканинну основу) і паренхіму (основна тканина, характерна для кожного органу).

Трубчасті органи – мають три оболонки: внутрішня – слизова, середня – м’язова, зовнішня – серозна (або адвентиція).

Апарати – це органи, які виконують однакову функцію, але мають різну будову. Розрізняють такі апарати: крово- і лімфообігу, руху, травлення, дихання, сечостатевий апарат і залози внутрішньої секреції.

Системи – органи, що мають подібну будову і виконують однакові функції. Розрізняють: систему органів шкірного покриву, нервову систему.

Запитання для самоконтролю

1. Що лежить в основі будови тіла тварини?

2. Яка будова клітини?

3. Що являє собою цитоплазма по фізичному стану й хімічному складу?

4. Які частини розрізняють в ядрі?

5. Як відбувається обмін речовин в клітинах (дихання, живлення, виділення)?

6. Що називають тканиною і які її основні види?

7. Що таке епітеліальна тканина, де вона розміщена і яка її функція в організмі?

8. Які види сполучної тканини розрізняють в організмі і яку роль вона виконує?

9. Які види хрящів розрізняють в організмі?

10. Як побудована кісткова тканина?

11. Що таке остеон?

12. Які види м’язової тканини розрізняють в організмі, чим вони відрізняються і де розміщені?

13. Що утворює в організмі нервова тканина?

14. Що таке нейрон?

15. Що таке дендрити і нейрити?

16. Що являє собою орган?

17. Яка закономірність спостерігається в будові будь-якого органу?

18. Що називають системою органів?

19. Які системи органів розрізняють в організмі тварин?

20. Що таке організм?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

Будова мікроскопа. Правила роботи з ним

Мета: Вивчити будову мікроскопа і правила роботи з ним. Ознайомитись з будовою клітини.

Обладнання: мікроскопи, набір окулярів, об’єктивів, окуляр-показник, світлофільтри, полотняні салфетки, гістопрепарати тканин живого організму.

Правила техніки безпеки: працювати в спецодязі, дотримуючись правил роботи з мікроскопом.

Хід роботи:

1. Вивчити будову мікроскопа.

2. Вивчити правила роботи з ним.

3. Ознайомитись з будовою клітини.

Мікроскоп

- оптичний прилад, який використовується для вивчення прозорих об’єктів, невидимих простим оком. Мікроскопи бувають електронні і світлові. Мікроскоп складається з двох основних частин: оптична і механічна.

Оптична це:

1) Окуляр система лінз, які знаходяться в спеціальній оправі. Окуляр вставляють в верхній кінець оптичної трубки. У мікроскопа є декілька окулярів, які дають різні збільшення.

2) Об’єктив складається із лінз, які знаходяться в циліндричній оправі. Об’єктиви діляться на сухі і імерсійні. При дослідженні тканин імерсійним об’єктивом, його погружають в краплю кедрової олії, цим запобігаємо викривлення зображення об’єктива. Щоб визначити степінь збільшення мікроскопа, потрібно показник об’єктива помножити на показник окуляра.

3) Дзеркало направляє падаючі промені світла на предмет. Воно має дві поверхні: плоску і ввігнуту. Плоска служить для відображення розсіяного світла, а ввігнута – розбіжного пучка світла.

4) Конденсор – складається із кількох лінз, він подає на розглядуваний предмет пучок світла.

Механічна частина мікроскопа складається з оптичної трубки, штатива і предметного столика.

Оптична трубка (тубус) – видовжена циліндрична трубка, яка рухомо з’єднана із штативом. У верхній кінець оптичної трубки вставляється окуляр, у нижній – вгвинчується об’єктив.

На нижній частині оптичної трубки є спеціальний пристрій – револьвер, який складається з двох дисків. Один із них прикріплений нерухомо до оптичної трубки, а другий – рухомо, має три-чотири отвори для вгвинчування об’єктивів. Повертаючи нижній диск револьвера, можна швидко змінювати об’єктиви.

На задній частині оптичної трубки є макрометричний гвинт. За допомогою макрометричного гвинта можна піднімати й опускати весь тубус над предметним столиком.

Мікрометричний гвинт, вмонтований у головку мікроскопа, забезпечує повільний рух тубуса і точну наводку на предмет.

Штатив складається з ніжки й колонки. Ніжка має підковоподібну форму з опірними площинами знизу, які надають їй стійкості.

Предметний столик округлої або квадратної форми закріплений на колонці штатива. Посередині столика є отвір для проходження пучка світлових променів, а на поверхні розміщені отвори для пружин-фіксаторів, що тримають препарат при дослідженні.

Предметний столик прикріплюється до колонки мікроскопа нерухомо або рухомо. Рухомий предметний столик переміщується за допомогою двох гвинтів, які знаходяться по боках столика і дають змогу будь-яку точку досліджуваного предмета поставити в центр поля зору.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 1294 | Нарушение авторских прав