АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

В’ЯЖУІ ЗАСОБИ

В’яжучі засоби – це речини, які мають здатність реагувати з білками, утворюючи щільні альбумінати, що являють собою тонку плівку, яка захищає від механічних, термічних і хімічних подразнень чутливі рецептори, тим самим послаблює надходження патологічних імпульсів до центральної нервової системи.

Крім того, під їх дією поверхневі тканини стають щільнішими, звужуються капіляри, зникає гіперемія, зменшуються ексудація, набряк та біль, що в кінцевому результаті зумовлює протизапальний ефект.

При нанесенні на свіжу рану в’яжучі засоби звужують судини і капіляри, викликають аглютинацію еритроцитів, що сприяє припиненню кровотеч.

У вищих концентраціях вони здатні викликати денатурацію білків, діючи на поверхню рани припікаюче, і можуть навіть викликати некроз.

GНа мікроорганізми в’яжучі засоби діють залежно від концентрації: у слабких – бактеріостатично, у високих – бактерицидно.

За походженням та хімічним складом в’яжучі засоби поділяють на органічні та неорганічні. До перших відносять препарати рослинного походження, до других – солі важких металів.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 485 | Нарушение авторских прав