АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вікові та статеві особливості людського тіла.

Прочитайте:
  1. АНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІЛЕОЦЕКАЛЬНОГО КУТА ТА АПЕНДИКСА.
  2. Анатомо-фізіологічні особливості дихальних шляхів.
  3. Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи у дітей раннього віку. Медсестринське обстеження даної системи.
  4. Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи у дітей.
  5. Анатомо-фізіологічні особливості кровi та системи кровотворення.
  6. Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей.
  7. Анатомо-фізіологічні особливості тонкої кишки
  8. Анатомо-фізіологічні особливості.
  9. Анатомо-функціональні особливості дихальної системи
  10. АФО шкіри, підшкірно-жирового шару, особливості терморегуляції.

Вікові розбіжності людини діляться на 3 основних періоди:

- період посиленого зросту й розвитку (до 20 років);

- період зрілості (наступні 3 десятиріччя);

- період старості або згасання.

З віком правильні пропорції тіла змінюються. дитина відрізняється від дорослого тим, що у дітей голова значно більша по відношенню до тіла, ніж у дорослих. Причому, тулуб у дітей довший, ніж верхні і нижні кінцівки.

У новонародженого голова укладається в довжину тіла 3,5-4 рази, у трирічної дитини — 4,5-5 разів, у семирічного — 6 разів. У чотирнадцять років — 7 разів. У ранньому дитячому віці верхні і нижні кінцівки мають приблизно однакову довжину і складають близько 3/8 зростання. До 7 років руки виростають в два з половиною рази (до 41 см проти 18,5 см), ноги — більш ніж у 3 рази (до 57 см проти 18 см), а тулуб з 18 до 37 см, в 2 рази. У міру дорослішання дитини пропорції тіла приймають положення дорослої людини.

У нашому тілі практично всі його частини підкоряються своїм пропорційним співвідношенням, хоча у різних людей можуть бути свої індивідуальні відхилення.

Головні розбіжності між тілом чоловіка й жінки включають особливості побудови.Порівнюючи чоловіче і жіноче тіло, ми бачимо що в обох статей поперекова область є найвужчою; догори и донизу тулуб розширюється. В іншому пропорції плечей и тазу різні, причому жіночий скелет має менші розміри й більш тендітну побудову. Характерні особливості мають кістки плечового поясу, в жінок вони дрібні й тонкі, тіло грудини – вузьке, таз широкий й короткий, тоді як у чоловіків навпаки.

Жіночий череп має загальні ознаки, які нагадують дитячий: невеличкі розміри, тонкі, тендітно контуровані кістки, кругла черепна коробка з активно вираженим лобним й тіменним пагорбом, невеличких розмірів масив обличчя з широко поставленими очима й тонко обрисованою нижньою щелепою.

Жіночий таз широкий й короткий, а його поперечні розміри перевищують розміри самих широких чоловічих тазів. Крила клубової кістки тонкі й відлогі. Крижеві кістки – широкі, по формі нагадує склепіння. Нахил тазу, який вимірюється розміром кута, утвореного входом в таз й горизонтальною лінією, у середньому дорівнює 450 у чоловіків й 600 – у жінок. Безпосередній вплив великого нахилу тазу на зовнішні форми тіла виявляється висуванням сідниці, втягненням нижнього відділу живота.

У порівнянні зі зростом усього тіла голова жінки порівняно більша, ніж голова чоловіка.

Що ж стосується пропорцій взагалі, то варто підкреслити, що обличчя жінки по відношенню до всього черепа складає менший сегмент, а ширина черепної коробки у жінки є більшою, внаслідок чого загальна форма голови здається короткою.

Однією з характерних особливостей жіночого тіла є відносно більша довжина тулуба (й відповідно - бюсту). У всіх канонах зареєстрована ця ознака, тому створився висновок, що центр ваги у жінок співпадає з верхнім краєм лонного зрощування. Менш відомо те, що подовження тулуба у жінок відбувається головним чином за рахунок його нижнього сегмента, отже, у них відстань від лонного зрощування до пупка більша, ніж у чоловіків.

Найбільш характерними й вираженими особливостями пропорцій жіночого тіла є відношення між поперечними розмірами тулубу. Відстань між акроміальними відростками й відстань між клубовими гребенями у жінок й чоловіків знаходяться у обернених відношеннях. Відстань між великими вертелами підкреслює більшу статеву різницю, чим показники ширини тулуба.

Ширина тазу й ширина стегон у жінок підкреслюється вузькістю грудної клітки й тонкістю талії. У той час як у чоловіків максимальна ширина грудної клітки приблизно дорівнює відстані між клубовими гребнями, у жінок відстань між цими гребнями перевищує на 5-6 см діаметр грудної клітки.

Менший розмір кута між реберними дугами у жінок підкреслює здовжену форму грудної клітки з більш вузькою нижньою дільницею, ширина якої досягає 20 см на рівні талії чи поясу.

Різні поперечні розміри чоловічого й жіночого тулуба являють собою характерну особливість. Ширина тазу й стегон поряд з більшою довжиною живота у жінок підкреслює, що у жінок фон показників енергії зросту концентрується у межах нижньої частини тулуба, в той час як у чоловіків грудна клітка, лопатково-плечовий пояс й кінцівки внаслідок інтенсивного зросту домінують.

М'язовий апарат, так само як і нагромадження й розподіл жирових відкладень, посилює статеві особливості архітектоніки тіла. Сильно означена мускулатура відповідних поясів та кінцівок у чоловіків й накопичення жирових відкладень у жінок начебто повторюють закономірності зросту скелету.

Тендітний скелет, малорозвинена мускулатура, велика кількість жирових відкладень й велика кількість води у тканинах надають жіночому тілу загальне заокруглення форми й, відповідно, м'які контури. В той же час скелет й сильно розвинена мускулатура чоловічого тіла надають більш грубі й більш визначені форми.

Жирова тканина та її сполучнотканинний еластичний субстрат в більшій мірі підлягає впливу віку. Тому форми жіночого тіла з часом змінюються більш, ніж форми чоловічого тіла, для якого більш характерні м'язові нашарування. У жінок щільна й еластична консистенція форм змінюється у кінці періоду зрілості пастозними формами, після яких настає змарнілість й млявість, пов'язані зі старістю. Внаслідок зникнення жирових відкладень й втрати еластичності субстрату шкіра вже не відповідає формі, яку вона покриває, і під дією сили вагомості вона провисає, створюючи чисельні й мляві зморшки.

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 481 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)